Про це пише 24 Канал із посиланням на заяву освітньої омбудсменки Надії Лещик в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".
Дивіться також "Великі переваги": учні трьох львівських шкіл вчитимуться вже 12 років
Які контракти для вчителів запропонувала омбудсменка?
На думку Лещик, питання зі строковими договорами варто розглядати лише після підняття заробітних плат вчителів.
На сьогодні є багато складнощів з процедурою звільнення вчителів за неякісну роботу, коли вони за віком просто не можуть виконувати свої обов'язки, або за скаргами від батьків. Ми маємо з цього приводу скарги від директорів. Часом їх звільняють, а вони відновлюються через суд і їм ще змушені виплачувати за невимушений прогул,
– каже омбудсменка.
Вона додала, що це все ускладнює роботу директорів над якістю освітнього процесу. "Тому, я вважаю, що має бути контракт, але не такий короткотривалий, бо, серед іншого, можуть бути проблеми з атестацією, яка у нас передбачена раз на п'ять років та інші проблеми", – резюмувала вона.
Крім того, Надія Лещик зазначила, що низькі зарплати педагогів стають однією із причин, чому молодь не хоче йти у професію. Адже, вчителі мають ставку, яка не дотягує до мінімальної зарплати, і багато надбавок та доплат.
Молодий шкільний викладач не має надбавок, тож отримує зарплату близько 8 000 гривень. Тому, на думку освітньої омбудсменки, необхідно збільшувати ставку вчителя і зменшувати кількість надбавок і доплат.
"Насправді, більшість вчителів не працює 18 годин на ставку, вони працюють більше. Тобто була ідея, щоб вивільнити ці кошти та зробити три мінімальні заробітні плати. На жаль, вона не знайшла підтримки серед вчителів. Водночас у разі запровадження збільшення навантаження виникало б питання розподілу навантаження у школах, зокрема у сільських, надмірного навантаження на вчителя, професійного вигорання тощо", – пояснила Лещик.
Що Надія Лещик розповіла про перехідне освітнє законодавство?
Освітня омбудсменка також заявила, що для майбутніх деокупованих територій України буде необхідне перехідне освітнє законодавство.
Крім того, вона вважає, що необхідно розробляти інструменти щодо роботи з ментальністю та національною ідентичністю людей на тих територіях, адже країна-агресор системно впливає на ідентичність через пропаганду.


