У КМДА заявляють, що це ще один крок до цифровізації освітніх послуг у столиці.
Дивіться також Де можна ознайомитись з варіантами тестів НМТ-2026, і коли оприлюднять відповіді
Як працює нова онлайн-послуга?
Щоб скористатися сервісом, батькам необхідно:
- авторизуватися в особистому кабінеті на Порталі послуг Києва;
- обрати сервіс "Переведення дитини в нову школу";
- заповнити електронну заяву;
- відстежувати статус розгляду онлайн.
Після подання заявки система дозволяє контролювати весь процес без необхідності відвідувати навчальний заклад особисто.
Під час оформлення заяви можна обрати: тип класу (денний, дистанційний, спеціальний або змішаний), форму навчання (очна, дистанційна, заочна, екстернатна та інші – залежно від доступності в школі), конкретний навчальний заклад, за наявності вільних місць.
У КМДА зазначають, що сервіс дозволяє враховувати індивідуальні освітні потреби дитини та спрощує взаємодію між батьками та школами.
Водночас онлайн-переведення має низку обмежень:
- послуга доступна лише для комунальних шкіл Києва;
- школа має бути відкритою для набору на переведення учнів;
- остаточне зарахування можливе лише за наявності вільних місць.
Після підтвердження новим навчальним закладом попередня школа оформлює відрахування учня, а його документи передаються до нового закладу освіти.
Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський наголосив, що місто послідовно переводить освітні сервіси в цифровий формат. За його словами, це має стати стандартом якості міських послуг і суттєво спростити життя батькам школярів.
Що ще зміниться у шкільній освіті?
В Україні з 2027 року планують повноцінно впровадити реформу старшої профільної школи, яка передбачає перехід на 12-річну систему навчання. Учні 10 – 12 класів навчатимуться за новими принципами, що передбачають поділ на профільні напрями та більшу гнучкість освітніх траєкторій.
Наразі триває пілотний етап реформи, під час якого тестують нові навчальні програми та підходи до організації освітнього процесу.
Реформа передбачає запровадження двох основних напрямів навчання:
- академічного – для підготовки до вступу у заклади вищої освіти;
- професійного – для здобуття прикладних навичок і підготовки до ринку праці.
Учні зможуть обирати профіль відповідно до власних інтересів та подальших освітніх планів.
У межах реформи також змінюється підхід до формування старших класів. Зокрема, у 10 – 12 класах не встановлюється обов’язкова мінімальна кількість у 300 учнів для функціонування закладу освіти. Це має дозволити громадам гнучкіше формувати мережу ліцеїв і забезпечувати доступність профільного навчання навіть у менш чисельних населених пунктах.