Чи є помилкою наявність в українській мові слова підлокітник, розповідаємо, посилаючись на пояснення блогера-мовознавця Рамі Аль Шаєра.

Дивіться також Чи справді "підодіяльник" – росіянізм: що кажуть мовознавці та словники

Чи слово "підлокітник" помилка?

Цю зручну опору для рук на кріслах, диванах та сидіннях транспорту звикли називати – підлокітник. Звичне та логічне слово, і мало хто помічає помилку. Однак, мовознавці звертають увагу на певну розбіжність.

Слово "підлокітник" ви знайдете у багатьох словниках:

  • Словник.ua підтверджує вживання слова підлокітник як нормативного, з тлумаченням: "частина меблів, на яку спирають руку".
  • СУМ (Словник української мови в 20 томах) також містить це слово, з прикладами вживання у художній літературі.
  • Орфографічний словник (2019) теж фіксує форму "підлокітник", як таке, що відповідає сучасному правопису.

Українською аналог дуже схожий до російського "подлокотник" і створений за аналогією – підлокітник. Однак, Рамі Аль Шаєр зауважує, що українською не "локоть", а – лікоть, і логічніше було б – "підлікітник".

Звісно, мова змінюється і розвивається, до неї постійно додаються нові слова, але словники, які містять слово "підлокітник", укладені переважно у радянський час і у них намагалися максимально наблизити українську мову до російської.

Словник української мови Бориса Грінченка, до прикладу, такого слова не містить. Але містить інші, які подаються в інших словниках та ресурсах (Горох) як синоніми:

  • побічниця,
  • перила,
  • било,
  • бильце,
  • поручні,
  • поруччя
  • поренча́,
  • поренча́та,
  • рампа.

Саме ці відповідники ви знайдете в словниках ранішого часу.

Як по-українськи "підлокітник": дивіться відео

А мовознавиця Лариса Масенко у своїх публікаціях про очищення мови від суржику зазначає, що кальки типу "подлокотнік" слід замінювати на питомі українські форми.

Формуються і нові слова – "підрученик", до прикладу, однак вони не відповідають нормам української мови.

Мовознавці радять уникати кальок, особливо в побутовій лексиці, де українська має власні точні відповідники. Хоч слово "підлокітник" – приклад успішної адаптації, втім не можна забувати про інші назви, які побутували раніше і виразніше презентують нашу мову.

Раніше 24 Канал писав про подібні випадки мовних покручів: