Чимало учасників флешмобу почало сперечатися щодо пунктуації, яку вжила авторка тексту – українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко. Філолог Василь Терещенко і докторка філологічних наук Ганна Дидик-Меуш пояснили поширені помилки, яких припустилися українці, які писали цей диктант.

Дивіться також Калитко назвала поширену помилку українців у тексті Радіодиктанту-2023

10 найпоширеніших помилок Радіодиктанту – 2023

  • Село Обіч

Багато хто сприйняв слово "обіч" як назву села і написав з великої літери. Але слово "обіч" означає "поруч".

  • Бганка

Також чимало українців вперше почуло слово "бганка". Воно рідковживане. "Бганка" – це девербатив (іменник, який походить від дієслів або дієслівних словосполучень – ред.) і означає "зморшка".

  • При воротях

Чимало українців сказало б "при воротах". Але у словнику є і форма "при воротях".

  • "В половину висоти": разом чи окремо?

Українці також могли не знати, як писати "в половину висоти". Треба було писати окремо: відбулося повного зрощення між класичним прийменником "в" та іменником "половину". Це треба запам'ятати, кажуть мовознавці.

  • Зелено-чорний прапор

Відтінки кольорів пишемо з дефісом.

  • З горба в долину

Чимало українців написали ці слова разом. Натомість це чотири слова. Йдеться про дві пари іменник + прийменник.

  • "Немає" чи "не має"

Цікавою орфограмою є написання слова "немає": "Немає нічого щемкішого, ніж летіти трасою в пітьмі…". Слово "немає" ми пишемо разом, якщо його можна замінити синонімом "нема".

  • "Подекуди" та "наприкінці"

Йдеться не про іменник з відповідними прийменниками, а про складний прийменник.

  • Що є більш фундаментальним знаком – тире чи двокрапка

Чи багато тире пропустили слухачі?

Ганна Дидик-Меуш зізналася: пропустила тире в реченні "Підірвані мости лежать животами у своїх ріках – і ріки обіймають їх". Вона поставила кому. Але тире у цьому разі є логічним.

Василь Терещенко натомість заявив, що поставив більше тире, ніж потрібно. Наприклад, у реченні "Авто стрибає з горба в долину, і серце стрибає, і хочеться сміятися…" через виразну наслідковість, мовляв, авто так стрибає, що й серце стрибає.

Ще одне "зайве" тире філолог поставив в реченні "Посічена обстрілами посадка зеленіє в половину висоти: зелено-чорний прапор". Він вважає, що двокрапка у цьому разі є авторським знаком. На його думку, тут просилося більше тире, і була відповідна інтонація. Це – відокремлене означення, прикладка, яка стоїть в кінці речення.

Мовознавці при цьому наголосили: двокрапка є фундаментальнішим знаком, аніж тире.

  • "Перевіряти речення, коли ти підставляєш сполучник "що"

Василь Терещенко зазначив: у реченні "У знищеному селі обіч – весна: обвуглене збіжжя, що тліло всю зиму, випускає вперті паростки скрізь по руїнах зерносховища" ми маємо і тире, і двокрапку. Тире тут заміняє пропущений член речення. Але його можна було б у цьому місці і не ставити. Двокрапка натомість проситься, адже маємо пояснення.

Також тире є ще в реченні "Хаджибейським лиманом засмагла пара порається коло старої лози у вечірньому світлі – схоже на народну ікону". Тире тут потрібне, адже миттєво відображає висновок як наслідок і порівняння.

Як відбувався Радіодиктант – 2023