У день народження композитора та виконавця Володимира Івасюка, розповідаємо про цікаві і незвичні слова з його пісень.

Дивіться також Що таке "плай", про який співав Яремчук у "Незрівнянному світі краси"

Що ви знаєте про Володимира Івасюка?

4 березня 1949 року народився відомий в Україні композитор та виконавець – Володимир Івасюк. Народився в місті Кіцмань на Буковині, у родині вчителів. З дитинства проявляв музичний талант – грав на скрипці, пізніше опанував фортепіано, віолончель та гітару. Навчався у Львівській консерваторії та медичному університеті. Його життя трагічно обірвалося у 1979 році, коли йому було лише 30 років. Його смерть і досі загадка, офіційно самогубство, але можливо і допомогли за виразну національну позицію.

Івасюк став одним із засновників сучасної української естради. Він створив понад 100 пісень, окрім пісень, він написав 53 інструментальні твори та музику до театральних вистав. Його стиль поєднував народну мелодійність із сучасними естрадними формами, створивши музику, яка звучала сучасно й водночас глибоко національно.

Івасюк не лише писав музику, а й сам її виконував. Його пісні – "Червона рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори" – стали справжніми народними хітами, які не втратили своєї популярності і досі. Його харизма та щирість робили виконання особливим – він умів передати емоцію так, що пісня ставала близькою кожному слухачеві.

Творчість Івасюка – це символ відродження української культури в радянські часи, коли національна ідентичність часто придушувалася. Його пісні стали голосом покоління, джерелом натхнення та єдності. "Червона рута" й досі звучить як неофіційний гімн української молодості та любові. Івасюк залишив спадщину, яка формує культурну пам’ять і нагадує про силу українського слова й мелодії.

Він удостоєний низки звань та нагород, уже посмертно: Герой України (2009, посмертно), лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно), Республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського (1988, посмертно) та номінації "За внесок у розвиток музичної культури України XX століття" (2001, посмертно).

"Я піду в далекі гори": дивіться відео

Які цікаві слова є у піснях Івасюка?

Володимир Івасюк створив власну поетичну лексику, де народні образи переплітаються з неологізмами й архаїзмами. Саме ці рідковживані слова роблять його пісні неповторними – вони звучать як жива поезія, що оживає в музиці. І змушують багатьох зазирнути до тлумачного словника, щоб зрозуміти про що співається. Звичайно, він не завжди є автором текстів, однак, те як він вдало їх обирав, щоб написати музику чи виконати – зробило їх шедеврами.

Чимало пісень – про карпатський колорит: гори, природу і ту їх особливу атмосферу. І звичайно слова з карпатських діалектів чи такі, що вживаються вкрай рідко.

Ось лише незначна добірка цікавих слів, які майстерно вплетені у текст і, можливо, ви навіть не звертали на них уваги:

  • квіт (…"Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки!"..) – тут квіт, вжите у значенні цвіт чи квіти, а жовті квіти в Україні то символ розставання.
  • серпанок (…"Білий серпанок, зітканий з мрій,"..) – легка, схожа на дим поволока, що обмежує видимість, скрадає обриси кого-, чого-небудь або ж тонка тканина, пелена, вуаль.
  • ліхтарня (…В сяйві ліхтарень сніжинок вальс..) – місце, де світить ліхтар, світло від ліхтарів, простір, освітлений ними.
  • річки плин – це рух води, течія річки, її безперервний потік.
  • повінь (…Бо твій голос, бо твій голос – щедра повінь..) – розлиття річки під час весняного розтавання снігу, льоду, тривалих дощів.
  • чудасія ("– Чи ви чули чудасію?") – те, що викликає подив, здивування, по-іншому – чудо, диво.
  • густе зело (…Цвітуть гаї, цвіте густе зело, — Чому ж любов так довго не цвіте?..) – зі праслов'янської "зело" – це буйна, рясна трава, зелене поле чи луг.
  • райдуг перевесла (…Бо засвітились райдуг перевесла…) – Це образ небесних барв, які ніби переплетені, зв’язані докупи, утворюючи світлий, чарівний вузол. Райдуга, як і веселка, слово є в українських словниках – небесний міст із кольорів. Перевесло – мотузка чи перев’язь, якою колись зв’язували снопи. У поезії це слово часто використовується метафорично як "зв’язок", "сплетіння".
  • сріблястий май (…У полі свій сріблястий май зіркам показує тополя…) – це образ весняного цвітіння тополі, її молодого листя, яке в місячному чи зоряному сяйві здається сріблястим.
  • вітер зворів (…І попрошу вітра зворів, Щоб не спав, не спав до днини…) – звори – це діалектне слово, яке означає "яри, балки, глибокі місця в лісі".
  • водограй (…Ой, водо-, водограй..) – це і фонтан, і водоспад, і стрімкий потік, і бурхливе джерело, і потік води на млиновому колесі.
  • надвечір'я (…Була несміла пісня в надвечір’ї…) – початок вечора, час перед вечором.
  • марево (…Ти маревом будеш завжди…) – у це видіння, але крім того маревом називають миготливий шар теплого повітря біля поверхні землі чи оптичне явище уявних зображень, міраж.

Ці слова наповнюють тексти силою, життєвою енергією, почуттями, таємничістю, а не лише описом розквітлої природи.

"Пісня буде поміж нас": дивіться відео

Весна чи не найулюбленіша пора року Івасюка?

За вікном – весна і чимало пісень Володимира Івасюка про цю пору року. Весна у піснях і як пора року і як образ юності, радості, відродження, настрою, закоханості чи втрати цієї пори, чи цих емоцій. Можливо і недаремно, адже і сам композитор та виконавець народився цієї прекрасної пори.

Ось лише кілька цитат з пісень, які змальовують весну, чи порівнюють щось з весною:

"Я ще не все тобі сказав"

Прийде весна і всюди крига скресне,
Не вір вітрам, не вір словам облесним.

"Пісня буде поміж нас"

Як зійдуть сніги із гір потоками,
Ой глибокими, навесні.
Забринить дорога та неспокоєм
Вдалині мені, вдалині.

"Моя ти зоре"

Сіріють доти чужі навпроти,
Нічого більш нема.
А там десь дома весна знайома
Зелені руки підійма.

"Лісові дзвіночки"

Дінь-дінь! – співає вся земля,
Дінь-дінь! – повторюють дівчата.
Дінь-дінь! – кличе всіх весна
В квітучий гай на свято.

"Короблі, кораблі"

Кораблі, кораблі в золотистій імлі,
Ви у долю мою, як в легенду ввійшли.
Ви повік принесли у кохання і сни
Дивний клекіт весни, кораблі.

"Коли я думаю про тебе"

З’явись мені. Для тебе квітнуть весни.
Ну хоч приснись мені, хай марно плаче тихий дощ,
Бо засвітились райдуг перевесла.
Хай марно плаче тихий дощ...

"Фантазія травневих ночей"

Здається, ввійшов в мої дні весняні
Бентежний неспокій.
І всюди святково на рідній землі
Дзвенять мої кроки.

"У долі своя весна"

У щастя – своя струна,
У долі – своя весна.
Хай буде завжди вона
В полоні у пісень.

"Тільки раз цвіте любов"

Стрімка ріка загубиться в морях,
Журбу розвіють радощі весни.
Минеться все, але любов моя
Не зронить цвіту навіть восени.
Не зронить...

"Роки вже відшуміли"

Роки вже відшуміли – коні буйногриві,
З-за стін дощів – лиш тихий передзвін.
На пам’ять нашу, мов весняну ниву,
Лягає спогад, як прозора тінь.

"Світ без тебе"

Як немає літа без весни,
Так нема кохання без надій,
Повернися знову в мої сни,
Будь струною скрипки моїх мрій.

А яка ваша улюблена пісня з творчості цього талановитого виконавця?