Випускники українських університетів не працюють за фахом: головні причини та наслідки

865 Читать новость на русском

За офіційною статистикою, понад 50% випускників університетів працюють не за професією, на яку вони вчилися. А реально цей показник сягає аж 70%. Тобто великі суми бюджетних коштів, які держава витрачає на держзамовлення для університетів – витрачаються неефективно. А молоді українці витрачають час на навчання професіям, за якими вони ніколи не будуть працювати.

Чому так відбувається і що робити, щоб діти навчалися та працювали за професією своєї мрії – читайте у другому випуску проєкту "Освітні війни".

Преший випуск програми "Освітні війни": Чому українці погано знають іноземні мови: поширені помилки та прості поради вивчення

"Старшокласники повинні мати інформацію про світ професій, про ринок праці"

Коротко: Начальниця управління державного центру зайнятості Інна Бондіні вважає, що профорієнтацію необхідно починати ще з дитячого садка, ознайомлюючи дітей з професіями, а от старшокласникам потрібно надавати інформацію і про ринок праці.

– Я думаю, що така ситуація складається внаслідок, по-перше, відсутності системної профорієнтаційної роботи в школі. Саме в школі. Тому що, на моє переконання, профорієнтацію треба починати навіть з дитячого садочка, коли діти починають цікавитися професіями взагалі, професіями своїх батьків, знайомих і так далі. Тут ми гвооримо тільки про прояв інтересу до професійної діяльності, зацікавленості.

– Якщо говорити про свідомий вибір, то тут варто говорити про старшокласників. І говорити треба ще й про те, що старшокласники повинні мати інформацію про світ професій, про ринок праці, про те, кого сьогодні потребують роботодавці. Зараз ринок праці потребує робітничих професій, а не кожен батько чи мати своїй дитині хоче дитині таку професію. І таким чином спрямовуючи своїх дітей на отримання вищої освіти, ми завідомо плодимо, по суті, безробіття.

інна бондіні
Інна Бондіні вважає необхідним покращити профорієнтацію в школі

"Сучасний HR – це не питання зайнятості, це питання розкриття здібностей"

Коротко: Провідний експерт у сфері освіти Володимир Співаковський вважає, що система профорієнтації в Україні застаріла, а діти в школі мають розвиватися різносторонньо, аби спробувати усе можливе і зрозуміти, що їх цікавить. На його думку, сучасний HR – це не питання просто зайнятості, це питання розкриття здібностей, реалізації мрій і можливостей молодої людини та одночасно задоволення запиту ринку.

– Ми можемо, звісно, далі продовжувати займатися у службі зайнятості працевлаштуванням чи профорієнтацією дітей у школах, як ми робили сто років – і отримувати такі ж результати. Що робити? Хто винен – вже не так цікаво.

– По-перше, я не прихильник ранньої спеціалізації та профорієнтації. Чому? Тому що школа дуже добре названа – вона загальноосвітня. За 11 років у школі дитина має право спробувати все. Ми з вами як батьки бачимо наших дітей, наприклад, які дуже добре малюють. Чи це означає, що дитина має вчитися на художника? Чи якщо рахує добре, то чи буде математиком? І чи буде попит на математиків? І чи буде він заробляти, будучи математиком? Цього, звісно, ніхто не питає, і цим не займаються.

Важливо: Вступна кампанія 2020: представники Міносвіти поїдуть по регіонах – дати

– Я вважаю, що школа має давати ерудовану широку освіту, а вже потім сама дитина, базуючись на тому, що їй сподобалося, буде обирати далі. Служба зайнятості навіть своєю назвою звучить настільки архаїчно та застаріло, що не може бути сучасною. HR (людський ресурс – в перекладі) з усіма своїми напрацюваннями, технологіями – це зовсім інші потреби до людей. Це не питання просто зайнятості, це питання розкриття здібностей, реалізації мрій і можливостей молодої людини та одночасно задоволення запиту ринку.

співаковський
На думку Співаковського, Україні потрібен якісний HR

"Система вибудується, коли держава зверне увагу"

Коротко: Експертка з питань профорієнтації Марія Богуслав наголошує, що питання варто розглядати і з точки зору економічного елементу системи. На її думку, правильна система вибудується тільки тоді, коли держава почне звертати на це увагу.

– Темою профорієнтації я займаюся вже 7 років, і саме не тільки з точки зору пояснень різних професій дітям, а саме розглядаю це як економічний елемент системи. Профорієнтація є такою собі першою ланкою в економічній системі ринку праці України. Через те, що у нас зараз велика кількість людей виїжджають за кордон, у нас є дуже великий дисбаланс попиту праці і пропозиції. Саме через те, що у нас роками на ринок праці приходили випускники професій економічних, юридичних, а не робітничих.

До теми: Міносвіти планує скоротити кількість університетів

– Я почала з’ясовувати, чому така ситуація склалася. Складно сказати, хто винен, система передається від уряду до уряду. Але я хочу сказати, що лише тоді вибудується правильна система, коли держава починає на це звертати увагу.

– Наприклад, дуже простий факт. Як формується державне замовлення. Хтось обирає ті спеціальності, на які ми вступаємо. Ці спеціальності обрали самі ж університети. Вони не забігають наперед, не працюють з роботодавцями, не мають тих HRів, які будуть компетенції від роботодавців вставляти в програму. Вони це все роблять "по накатаній" з року в рік. Потім ця інформація подається до міністерства економіки, яке має насправді вибудовувати цілу систему, які спеціальності будуть необхідні через 5-10 років.

богуслав
За словами Богуслави, варто зважати на економічний аспект профорієнтації

"Освітні війни" – це спільний проєкт 24 каналу та Асоціації інноваційної та цифрової освіти в рамках соціального проєкту "Освітній хаб – територія нових можливостей для кожного".

Більше – дивіться у відео програми "Освітні війни".

Залиште відгук