Чи є в українській мові слово "вьюга", розповідає 24 Канал, посилаючись на пояснення "Словопедії".
Дивіться також Як правильно українською називати синицю: народні назви припадуть вам до душі
Як сказати українською "вьюга"?
Серед типових зимових явищ, які трапляються у сніжні зими, є – "вьюга". Етимологічно "вюга" походить від праслов’янського кореня vjugъ, що означав "сильний вітер зі снігом".
Проте, словники української мови такого слова не фіксують. А для вітряної погоди, коли вітер жене сніг і створює вихори, існує низка інших слів:
- хуртовина,
- заметіль,
- віхола,
- завірюха,
- метелиця.
Звісно, до кожного з них можна знайти уточнення про силу вітру, наявність морозу, сніг сухий чи мокрий та інше., але спільне – вітер зі снігом.
Але, крім цих слів, ресурс "Горох" подає 36 слів – літературних та діалектизмів, якими можна назвати таку зимову погоду:
- буран
- ві́хола / віхало
- за́меть
- завихіль
- заві́йниця / заві́я
- заме́та
- заметі́льниця
- крутія́
- кура́
- кушпела́
- меті́ль
- охи́за діал.
- пурга́ – переважно у горах, тундрі
- снігови́ця
- снігові́й
- снігові́йниця рідко
- снігокру́тниця рідко
- сніжни́ця
- фу́га / хуга / юга
- фурде́лиця / хурделиця
- хви́жа діал.
- хи́за
- хугави́ця / хугові́й
- хурде́ля / хурди́га /хурте́ча
- шару́га.
Цікаво, що усі ці слова можна зустріти в українських художніх творах. У літературі, синоніми до слова "заметіль" (завірюха, хуртовина, метелиця, віхола тощо) часто символізують хаос, випробування, внутрішню боротьбу, очищення або перехідний стан. Вони створюють образи стихії, що затьмарює світ, але водночас відкриває нові сенси, очищення, оновлення.
Крім того, ці слова можна вплести в метафоричні образи: "заметіль цвіту" чи "заметіль думок" – це приклади перенесення природного явища на сферу почуттів і творчості.
Віхола цвіту / Freepik
У літературній мові краще вживати "завірюха", "хуртовина" або "заметіль", замість "вьюги", адже вони мають глибоке коріння в українській традиції й етимології.