Говорити про геноцид можна як про державну політику. У 1943 році української державності не існувало. Водночас це питання занадто політизоване. Йому повинні давати оцінку історики, а не політики. А політизація лише шкодить пошуку взаєморозуміння між двома країнами,
– зазначив він.
У той же час, як зауважив експерт, рішення про перейменування Київрадою Московського проспекту на проспект Степана Бандери не зовсім на часі.
Це, звичайно, внутрішня справа киян. Рішення можна оцінювати по-різному, але Київрада діяла в межах своїх повноважень. Однак у контексті нинішніх відносин з Польщею, яка залишається стратегічним партнером України, подібні дії не зовсім далекоглядні,
– переконаний він.
При цьому, як зазначив Магда, в українсько-польських відносинах протягом останнього року, на жаль, постійно трапляються подібні прикрощі.
У 2015 році після виступу у Верховній Раді тодішнього польського президента Бронислава Комаровського парламентарі ухвалили закон про декомунізацію. В законі, серед іншого, вшановуються вояки ОУН-УПА, яких у Польщі із зрозумілих причин сприймають неоднозначно. На початку 2016 року новообраний президент Польщі Анджей Дуда відмінив рішення свого попередника про призначення послом в Україні Марцина Войцеховського, замінивши його на Яна Пекло. Тепер ситуація з проспектом Бандери. Ще й напередодні дня пам’яті Волинської трагедії в Польщі, який відзначають 11 липня,
– підкреслив політолог.
У той же час Магда підкреслює: той факт, що президент Петро Порошенко 9 липня у Варшаві вшанував пам'ять загиблих вояків армії крайової, прихиливши коліно, – добрий знак.
Петро Порошенко зробив правильно. Треба сподіватися, що таким кроком президент зумів перегорнути сторінку в польсько-українських відносинах. Адже Україна сьогодні перебуває в такій ситуації, коли розкидатися союзниками просто не логічно, – наголосив він.
Крім того, як зазначив Магда, резолюцію про визнання Волинської трагедії ухвалила тільки верхня палата – сенат. Польський сейм відклав розгляд питання.
Невідомо, як далі ситуація розвиватиметься. В сеймі, зокрема, більшість належить фракції "Право і справедливість", лідером якої є Ярослав Качинський. Не думаю. що зараз ця політична сила зацікавлена в погіршенні стосунків з Україною, – вважає політолог.
Читайте також: Волинська трагедія: хто виграє від конфлікту України і Польщі?