Якщо вірити проекту порядку денного 5 сесії Верховної Ради 8 скликання, то законопроект за номером 4941 і назвою "про енергетичну ефективність будівель" буде розглянуто у парламенті найближчим часом.

Метою законопроекту пояснювальна записка вказує "визначення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, створення умов для раціонального споживання в них енергетичних ресурсів".

Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко у коментарі сайту "24" пояснила, що законопроект стосується двох головних аспектів. Перший – запровадження обов'язкової енергетичної сертифікації, визначення класів будівель згідно європейської методики.

Кожній будівлі буде надано за результатами оцінки певний клас. І державна підтримка надаватиметься у випадку, якщо будівля покращує свій клас енергоефективності,
– уточнила Бойко.

Другий – з'являються вимоги до енергоаудиту і енергоаудиторів: хто вони, яким чином вони будуть сертифікуватися, хто їм видаватиме дозвіл.

У законопроекті є цілий розділ, який регулює діяльність аудиторів, що матимуть право проводити аудит і видавати ці сертифікати,
– відзначила експерт.

До слова, про проведення енергоаудиту сайт "24" вже розповідав.

Пояснювальна записка до законопроекту виписує детально, що ним визначаться:

- основні засади державної політики та інформаційного забезпечення у сфері енергетичної ефективності будівель;
- організаційно-правові засади сертифікації енергетичної ефективності будівель;
- особливості здійснення обстеження систем опалення та кондиціонування будівель;
- основні енергоефективні заходи в будівлях та механізми їх фінансування;
- загальні засади професійної діяльності в сфері енергетичної ефективності будівель;
- нормативно-правові засади здійснення незалежного моніторингу сертифікатів енергетичної ефективності будівель та звітів про результати обстеження систем опалення та кондиціонування будівель;
- особливості розроблення національних планів щодо збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії;
- відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

Вигоди від закону

Автори законопроекту обіцяють такі вигоди від його прийняття:

1. Для держави: забезпечення енергетичної безпеки держави, скорочення витрат бюджету на субсидії.

2. Для суб'єктів господарювання: забезпечення ефективного контролю та зниження втрат і витрат ресурсів під час здійснення господарської діяльності, створення умов для ефективного економічного розвитку в умовах розвитку конкурентного середовища.

3. Для громадян: створення умов для раціонального споживання населенням плавно-енергетичних ресурсів у будівлях, підвищення рівня життя населення внаслідок скорочення витрат на оплату енергії та комунальних послуг.

Про ризики...

Директор аналітичного центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко вважає цей законопроект додатковою корупційною схемою.

Це новий податок на громадян, більше нічого. Там головне – зобов'язати усіх власників будівель провести енергоаудит. Тобто заплатити від 5 до 15 тисяч гривень у багатоквартирному будинку. Мовляв, це не так багато на одну квартиру. Але жодного практичного сенсу робити цього немає. Будь-який власник знає, що йому треба утеплити, поміняти вікна тощо. А те, що його примушують зробити це – просто нав'язана послуга,
– зауважив експерт.

Він наголосив: провести енергоаудит – це лише півсправи. Далі треба подбати про відповідні заходи.

Все одно немає грошей ні у громадян, ні у держави, щоб робити процедури енергозбереження. Тому цей закон потрібен тільки тим організаціям, які видаватимуть ліцензії (енергоефективності – "24"). Це чистої води корупційна схема,
– висловив думку Сергієнко.

…і їх вирішення

Однак, рішення вже придумали, залишилося його "довести до ума": це фонд енергоефективності. Зараз на сайті Мінрегіону оприлюднений відповідний проект закону. Він ще не був поданий на розгляд уряду, але це планується, і вже відбулась його презентація.

Геннадій Зубко очікує, що цей проект буде проголосований ще цього року. А сам фонд запрацює у квітні. На нашу думку – це дуже оптимістично. Дай бог, щоб на наступний опалювальний сезон. Тому що яким чином формуватиметься фонд, його наглядова рада – це цілий процес. Це буде і державне фінансування, і донорське,
– уточнила Тетяна Бойко.

Інші нюанси

Поки що в Україні діє програма "теплих кредитів". Зараз складно зрозуміти, зауважила Бойко, чи поширюватиметься обов’язкова сертифікація на тих, хто братиме "теплі кредити". Але коли вже діятиме фонд, швидше за все, потрібно буде отримати енергосертифікат.

Однак законопроект визначає випадки, коли сертифікат обов’язковий, наприклад, при введенні будинків в експлуатацію.

Це дуже важливо. Тому що у нас проблема, що забудовник обіцяє енергоефективне житло, а насправді там стоять металопластикові вікна, але не енергоефективні. Або не тими матеріалами утеплені. В результаті – люди не отримують економії, на яку очкували, і переплачують за тепло,
– відзначила експерт.

Також обов’язкова енергосертифікація передбачена для величезних приміщень – більше 250 квадратів – при здачі в оренду. І пункт, який викликає найбільше сумнівів – енергетичний сертифікат при продажу чи купівлі квартири.

Така практика є в багатьох країнах. Але на нашу думку, така сертифікація повинна бути добровільною, а не обов’язковою. Це питання буде обговорюватися в залі при розгляді законопроекту. Очевидно, що це додаткові витрати, а отже – здорожчить вартість оренди чи продажу нерухомості,
– пояснила Бойко.

Втім, активно обговорюється ідея, щоб усі витрати на енергоефективність ішли через фонд енергоефективності. Якщо це буде прийнято – зніме чимало фінансових питань.

Очікується, що законопроект 4941 розглянуть у ВР у четвер, 3 листопада. Спостерігаємо, аналізуємо і сподіваємось.

Читайте також: Енергоаудит: як зробити своє житло теплим і економним