Ти просто чуєш, як людина помирає, – ветеранка згадала найстрашнішу ситуацію під час евакуації
- Евакуації на Сході України відбувалися під постійними обстрілами, змушуючи медиків ризикувати життям, щоб дістатися поранених.
- Ветеранка Катерина Галушка розповіла про психологічний тягар, коли не встигала рятувати поранених, і як складність евакуації зростає через дії російської авіації та дронів.
Евакуації на Сході України відбувалися під постійними обстрілами та ударами авіації. Медики мали знаходити нові маршрути буквально щодня, ризикуючи життям, аби дістати поранених.
Ветеранка та бойова медикиня Катерина Галушка в ефірі 24 Каналу пригадала, що найстрашнішими були моменти, коли через дії росіян єдине, що можна було почути в рацію, – це як поранені помирали, бо до них не встигали дістатися.
Дивіться також База, щоб вижити, – ветеранка відповіла, що має бути в аптечці у кожного українця
Евакуація на межі життя і смерті
Працювати доводилось в умовах постійних обстрілів, де захоплення ворогом нової посадки могло перекреслити попередній маршрут. Евакуаційні машини вирушали максимально близько до фронту і забирали всіх одразу: тяжкопоранених, тих, хто вже помирав, і загиблих.
Була купа ситуацій, коли доводилося повзати по мішках з мертвими, щоб допомогти живим,
– пригадала Галушка.
Такі поїздки перетворювалися на випробування абсурдом і болем. Медики, які звикли до стандартів допомоги, опинялися в реальності, де доводилося працювати в переповнених авто, порушуючи навіть елементарні уявлення про повагу до життя і смерті.
Найтяжчими для Галушки залишаються моменти, коли вона розуміла, що не може виконати свою місію.
Ти просто чуєш, як людина помирає. Ти тільки почув у рацію, як кажуть "300", а вже за якийсь час чуєш "200". Це найстрашніше – знати, що людина померла, бо ти не встиг доїхати,
– пригадала ветеранка.
Вона пояснила, що для медиків це відчувалося як власна поразка, адже виконати головну місію врятувати життя не вдавалося. Саме ці випадки залишили найглибші спогади про роботу на фронті.
Чому евакуація стає все складнішою?
З роками ситуація ускладнилася ще більше. Російські дрони та авіація роблять шлях до переднього краю довгим і небезпечним, іноді він займає години чи навіть дні. Особливо важко, коли потрібно долати водні переправи.
З кожним роком все важче добиратися до позиції переднього краю. Евакуація може тривати по кілька годин, а іноді й днями,– наголосила ветеранка.
Такі затримки стають фатальними для поранених і підривають відчуття місії у медиків. У цих умовах евакуація перетворюється не лише на фізичний, а й на моральний виклик, який вимагає надлюдської витримки.
Це не те, до чого я готувалася. Ти маєш ногами товктися по мертвому, бо інакше неможливо допомогти живим у переповненій машині,
– пригадала Галушка.
Такі досвіди змінювали світогляд і ставали тяжким тягарем не лише для неї, а й для всієї системи військової медицини. Для багатьох медиків справжньою битвою стало не лише виживання на полі бою, а й боротьба з внутрішніми травмами після евакуацій.
Ситуація на фронті: останні новини
- На південь від Покровська росіяни намагаються діяти малими групами піхоти та масово застосовують авіабомби. Українські підрозділи відповідають ударами FPV-дронів і зривають більшість спроб проникнення. На Добропільському напрямку сили оборони змогли стабілізувати ситуацію й взяли кілька підрозділів ворога в оперативне оточення.
- Загалом звільнено понад 160 км² території та дев'ять населених пунктів зачищено від диверсійних груп. Втрати російських військ сягають понад 2,6 тисячі осіб і сотень одиниць техніки.
- Окупанти не полишають наміру прорватися до Куп'янська й Покровська. Вони використовують диверсійні групи, намагаються маскуватися під цивільних чи українських військових. Українські сили регулярно виявляють і знешкоджують такі спроби.