6 фактів про "російських лібералів", які потрібно усвідомити українцям

Усе, що треба знати про "російських лібералів"

Я не бачу у цьому приводів для переживань.

Читайте також Мільйони мін з КНДР у Росію: 3 нюанси, які потрібно знати про цю зброю

1. По-перше, припинити шукати "хороших русскіх" треба було ще у 2022 році. Їх нема, натомість є корисні, шкідливі й неважливі. Корисні наближають нашу перемогу, шкідливі віддаляють, решта (їх більшість) – неважливі.

2. Сценарій "Ліберал" як частина сценарного простору був описаний ще у 2022 році. Російський режим мусить мати в обоймі "лідерів ліберальної опозиції", яких можна поставити на посади, якщо стане зовсім скрутно (очевидно, без зміни реальної системи влади). Алєксєй Навальний найкраще підходив на цю роль, але його вирішили вбити, тож в команді заміна.

3. У системі поглядів "російської ліберальної опозиції" України немає і не може бути. Для них, як і для очільників режиму, як і для мільйонів звичайних росіян, це не країна, а територія. Росія веде війну із США, а Україна – це, мовляв, поле війни, там немає з ким говорити та немає тем для обговорення.

4. Суто по-людськи: людина, випущена з тюрми й виведена на пресконференцію, перебуває у шоку й дезорієнтації та говорить лише те, про що думала й передумала днями й ночами. Ці люди думали в СІЗО не про Україну, очевидно.

Зауважте Чи стане "Іскандер-1000" "чарівною таблеткою" для росіян

5. Те, що американська політика стосовно України є лише проєкцією політики стосовно Росії, не має нікого дивувати. Це не новина, ви давно мусили це зрозуміти. США не бачать Україну, але і з Росією не воюють – вони воюють з Китаєм. Росія для них лише інструмент цієї повільної війни.

Відповідно, випущені з тюрми "ліберальні опозиціонери", які вдячні США, очевидно, говоритимуть те, що сподобається їхнім визволителям. Панівний американський дискурс щодо Росії відомий: треба дочекатися смерті Владіміра Путіна, і все в Росії налагодиться, і можна буде використати Росію як інструмент протистояння з Китаєм (спойлер: не можна).

6. І нарешті, найважливіший фактор. Випущені "ліберальні опозиціонери" є політиками, хоча в Росії давно нема політики. Політик завжди звертається до своїх виборців, де б і що б не говорив. Навіть найжахливіші диктатори, в країнах яких десятки років не було виборів, говорять те, що сподобається їхнім виборцям, – Гітлер і Сталін не виняток.

Путін став очільником Росії не тому, що йшов всупереч прагненням народу, а тому, що їх уособлював. Тим більше політик, який перебуває в опозиції, передусім звертатиметься до своїх: "Ви не винні, ви жертви режиму, ви страждаєте, треба зняти санкції".

Висновки для українців

По-перше, треба припинити скаржитися на світ, що він не такий, як нам хочеться. Всі політики всього світу – цинічні падлюки, що думають лише про свою владу, в кращому випадку про своїх виборців. На нас їм начхати, і це норма, а не відхилення.

По-друге, якщо нас не помічають, треба збільшувати власну суб'єктність. Треба активно пропонувати світу нашу картину завершення війни й післявоєнного устрою, пояснюючи та продаючи її переваги. Про посилення української дипломатії я писав вже сто разів, не буду повторюватися.

Рекомендуємо Росіяни перелякані через F-16

По-третє, треба нарешті стати своїми для Заходу – продемонструвати реальні кроки в напрямку демократії, ефективної держави та вільної економіки. Не намагатися постійно обманювати партнерів – це їх дуже напружує. Послати їм чіткий сигнал, що ми частина їхнього племені.

По-четверте, на кожному майданчику на Заході та Сході, на кожній сцені й трибуні, де є росіяни, – мають бути українці. Ми не маємо права залишати поле без бою. Ми повинні протиставляти свій дискурс російському в кожній точці, до якої можемо дотягнутися.

Останнє. Припиніть шукати "хороших русскіх" і засмучуватися, що вони знов не такі, як вам хочеться. Наші потенційні союзники в боротьбі з імперією – лише ті, хто хоче її розвалити. Національно-визвольні рухи, регіоналістські незалежницькі рухи, а також дуже невелика кількість росіян, які розуміють, що в Росії є майбутнє лише після кінця імперії.