Важливість контексту
Про озброєння ворога треба збирати, публікувати та узагальнювати будь-які дані, які з'являються у відкритому доступі.
Читайте також Росіяни перелякані через F-16
Про "Іскандер-1000" є вкрай малий набір даних, який не дає змоги робити якісь далекосяжні висновки. Є лише одне зображення у відкритому доступі, по якому можна оцінити, що "Іскандер-1000" точно має візуальні відмінності від балістичної ракети 9М723 ОТРК "Іскандер" із дальністю до 500 кілометрів.
Щодо "Іскандера-1000" росіяни заявляють дальність пуску в 1000 кілометрів та застосування "доопрацьованої бойової частини", без деталізації щодо маси та спорядження. Ось це приблизно і все, чим тут можна оперувати.
Та тут має значення і контекст, в якому росіяни вирішили "впорскнути" дані про гіпотетичний "Іскандер-1000".
На перший погляд, Кремль сам себе заганяє в пресуппозицію, коли вкотре погрожує Заходу розгорнути ракети малої та середньої дальності. Адже він і так це зробив, коли у 2019 році прийняв на озброєння крилаті ракети 9М729 до ОТРК "Іскандер" з дальністю пуску щонайменше 1500 кілометрів.
"Іскандер-1000" не допоможе росіянам
З іншого боку, якщо так уважно подумати, крилаті "Іскандери" – аж ніяк не єдиний тип ракет малої та середньої дальності наземного базування, якими за останні 2 роки озброїлася Росія.
Для початку деталізація, що до малої та середньої дальності належать ракети наземного базування, які мають дальність пуску в діапазоні від 500 до 5500 кілометрів. Під цей критерій, наприклад, цілком підходять адаптовані для завдання наземного старту гіперзвукові "Циркони" та північнокорейські балістичні ракети KN-23, якими Росія била по нашій території.
Цікаво "Священна війна" і гроші: як Путін мотивує росіян воювати
Окремо проблемна деталь полягає в тому, що Росія має свої наземні ракети із дальністю стрільби 500 – 1000 кілометрів, які можуть летіти по балістичній чи гіперзвуковій траєкторії, а от жодна з країн Заходу – не має.
Тому, як могли зауважити брати та сестри українці, сам факт перетікання північнокорейських ракетних технологій на європейський театр бойових дій у Білого Дому не викликав навіть "глибокого занепокоєння".
Ще окремою проблемою на цьому фоні є живучість ілюзії, яка циркулює в наших медіа, про те, що, мовляв, постачання електроніки до Росії під ракети можна обрубати на всі 100%. Це буцімто точно позбавить росіян можливості застосовувати ракетне озброєння.
На такий випадок є сумний та іронічний мем "це ж було уже". Було конкретно те, що, наприклад, у 2015 – 2018 роках єменські хусити успішно тероризували нафтопереробну інфраструктуру Саудівської Аравії крилатими ракетами від Ірану, котрі за рівнем технологічності ледь відірвалися від "Фау-1" часів Другої світової.
Рекомендуємо Кінець ПВК "Вагнера": чому для найманців не залишилося жодних перспектив
Як заведено в таких випадках, агресор стверджував, що деталі до цих крилатих ракет єменські шахтарі знайшли в піщаних дюнах, а інструкції зі складання на колінцях та застосування можна знайти в будь-якому військторзі.
Однак життєствердний момент у цій історії полягає в тому, що Росія досі не змогла нав'язати нам свою волю, хоча відстріляла по Україні катастрофічно рекордну кількість у понад 7500 далекобійних ракет різних типів. "Іскандер-1000" ворогу теж не особливо в цьому допоможе.