Контроль за якістю і безпечністю продуктів, які постачаються до Збройних Сил України, для ДОТ – не просто одна з функцій. Це відповідь на запит від військових і реальна боротьба за стандарти. Тому ми вирішили детально розповісти, як працює цей механізм і чому за перший квартал 2025 року вдалося накласти штрафних санкцій недобросовісним постачальникам уже більше ніж на 6 мільйонів гривень тільки за одним пунктом договору. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Зауважте Інакше Україна не вистоїть: чому нам потрібен контроль над інформаційним простором

З чого народилася ідея перевіряти продукти саме на фальсифікат

Перший підтверджений випадок постачання ЗСУ продукції, склад якої не відповідав заявленому на пакуванні, був виявлений ще влітку 2024 року. Окрім відкликання партії цього продукту з військових частин, ми офіційно повідомили Антимонопольний комітет про виявлений факт.

Станом на сьогодні АМКУ вже розпочав розгляд цієї справи за ознаками вчинення порушення, передбаченого законом про захист від недобросовісної конкуренції. Та тоді ми прийняли для себе, що такий контроль потрібно робити системно.

Чим спред відрізняється від масла (і чому це важливо)

Коли ми починали торги на закупівлю продуктів для ЗСУ ще у квітні 2024-го, у контрактах була згадка лише про "неякісний товар". Але з часом стало очевидно: одне – прим'ятий томат, інше – повноцінна фальсифікація. Наприклад, коли під виглядом "селянського масла" постачають продукт із додаванням рослинних жирів.

Тому вже у контрактах на 2025 рік ми чітко розмежували поняття "неякісний" і "фальсифікований" товар – залежно від того, чи була це свідома дія з метою зекономити або заробити.

Навіщо перевіряти саме масло і сир? Бо це – топові продукти для фальсифікації. Причини різні: від економії сировини до банального шахрайства. Перевірки проводить Управління безпечності харчових продуктів Міноборони. Зразки відбираються безпосередньо з військових частин – щоб у постачальника не було шансів підготувати "ідеальну партію" саме на перевірку.

Модель проста: один контракт – два продукти (одне масло і один сир) – одне дослідження. Спочатку вибирали військові частини різного обсягу споживання, а згодом вирішили – принцип відбору має бути єдиний і прозорий для всіх постачальників.

Що виявили? Половина – фальсифікат

На сьогодні маємо 35 протоколів випробувань, з яких 19 вже підтверджують фальсифікацію (по 6 зразкам, які відібрані, ще чекаємо на результати досліджень). Тобто майже кожен другий зразок – із порушенням. Масло з домішками немолочних жирів – це не просто порушення ДСТУ, це пряма шкода для тих, хто ризикує життям щодня.

Що робить ДОТ у таких випадках?

  • Штрафує постачальника.
  • Блокує подальше постачання партії.
  • Повідомляє інших контрагентів про порушення.
  • Забороняє до відвантаження продукцію цієї торгової марки.

Ми вже стикались із випадками, коли недоброчесні компанії намагались відвантажити відбраковану партію в іншу військову частину. Зараз це неможливо – система блокує такі спроби.

Чому в одного виробника різні результати

Цікаве спостереження: один і той самий виробник у різних постачальників показував різні результати. У когось партія проходила тест, у когось – ні. Причина банальна – недостача сировини, через що частину партії просто розбавляли немолочними жирами. І таке трапляється частіше, ніж хотілося б.

Заборона фальсифікованих торгових марок – це назавжди? Ні. Поточними контрактами передбачена можливість повернення їх до відвантаження за потребами Збройних Сил. Виробник і постачальник мають пройти певну процедуру і надати чітко визначений перелік стверджувальних документів щодо виправлення ситуації. Також в другому кварталі плануються повторні випробування на ВЧ по тих виробниках, які первинно отримали негативні протоколи.

Армія – не місце для підробок

Ми не зупиняємось на маслі та сирі. Уже ухвалене рішення – розширити перелік товарів для перевірок. Але постачальники дізнаються про ці позиції лише після завершення першої хвилі досліджень, щоб уникнути спроб підготувати "ідеальні" зразки.

Паралельно працює відділ претензійно-позовної діяльності: кожен підтверджений випадок фальсифікації – це 40 мінімальних заробітних плат штрафних санкцій.

Військові споживають ті самі продукти, що й усі інші громадяни, але в значно складніших умовах. Тому якість і безпека харчування для них – питання не тільки стандартів, а й базової довіри до системи постачання.

Наше завдання – не шукати винних постфактум, а створити такі правила і контроль, які з самого початку унеможливлюють появу фальсифікованої продукції в армії.