Відповідне рішення представники країн-учасниць МКС ухвалили у другому турі таємного голосування у п'ятницю, 12 лютого.

Читайте також У Гаазі розслідуватимуть агресію Росії: кого можуть покарати та коли це станеться

Що відомо про обрання Хана на посаду

На цю посаду претендували ще три кандидати: Фергал Гейнор від Ірландії, Карлос Кастресана від Іспанії та Ло Вой від Італії. Варто зазначити, що у першому турі нікому з кандидатів не вдалося набрати необхідних для обрання 62 голоси.

У другому турі за обрання Хана проголосували 77 зі 123 учасників голосування. Британський юрист очолюватиме МКС протягом дев'яти років з 16 червня. На цій посаді він замінить чинну головну прокурорку МКС Фату Бенсуду з Гамбії.

Зараз Хан очолює слідчу групу ООН з розслідування воєнних злочинів терористичного угруповання "Ісламська держава" в Іраку. Колеги характеризують його як "блискучого адвоката" та "мудрого стратега".

Чому це призначення є важливим для України

Наприкінці 2020 року МКС розпочав офіційне розслідування за позовом Києва щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності на Донбасі та в окупованому Росією Криму.

Фату Бенсуда розділила ці злочини на три групи: злочини, вчинені під час ведення бойових дій, злочини, вчинені під час утримання полонених, а також злочини, скоєні у Криму.

Водночас Гаазький трибунал з квітня 2014 року розглядає справу "Ситуація в Україні", яка стосується трьох питань: вбивств на Майдані, а також ситуації у Криму та на Донбасі.

Пізніше Міжнародний кримінальний суд прирівняв окупацію Криму до міжнародного збройного конфлікту між Росією та Україною.

Після такого рішення у 2016 році президент країни-агресора Володимир Путін видав розпорядження про вихід Росії з-під юрисдикції МКС та участі у Римському статуті.

Україна при цьому підписала Римський статут, але досі не ратифікувала його.

Що таке Римський статут?

Це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд. Його ухвалили на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року. А набрав документ чинності з 1 липня 2002 року. Станом на вересень 2019 року Римський статут підписали загалом 155 держав (Україна – 20 січня 2000 року). Але ратифікували лише 122 країни.

Римський статут встановлює чотири основних міжнародних злочини – геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.

Що відомо про позов України до Гааги: коротко

  • Попереднє розслідування у справі "Ситуація в Україні" за клопотанням Кабінету Міністрів України розпочали ще у квітні 2014 року.
  • У 2015 році до справи додали ще другу заяву уряду.
  • Україна у своєму позові просить розслідувати воєнні злочини, які тривають на території держави з дня вторгнення російської армії в Крим, тобто з 20 лютого 2014 року.
  • Нещодавно Міжнародний кримінальний суд в Гаазі погодився відкрити справу після завершення попереднього розслідування, яке тривало 7 років.
  • Окрім цього, наприкінці листопада Європейський суд із прав людини приєднав до справи України проти Росії позов Нідерландів щодо збиття MH17. Таке рішення затягне розгляд справи, але підвищить шанси України.