Обговорювалося й створення так званої "буферної зони" у країнах Балтії. Мемуари Столтенберга проаналізувало видання Baltic Sentinel.
Дивіться також Вперше за 2,5 роки: Росія не має жодного просування за місяць, – AFP
Про що росіяни намагалися домовитися з НАТО?
Зазначається, що під час перемовин із Росією ексгенсек Альянсу діяв без інформування найбільш уразливих союзників.
Зокрема, восени 2021 року відбулася його зустріч із главою МЗС Росії Сергієм Лавровим, на якій він запропонував обговорити російську ініціативу щодо створення так званої "буферної зони".
Водночас Польща та держави Балтії рішуче виступали проти будь-яких поступок Москві. Попри це, генсек фактично проігнорував їхню позицію та розглядав можливість повернення системи безпеки до кордонів 1997 року, що означало б суттєве ослаблення обороноздатності східного флангу НАТО.
Попри готовність до компромісів з боку Заходу, Кремль не погодився на такий варіант, адже прагнув не часткових домовленостей, а повного домінування в регіоні.
У своїх спогадах Столтенберг пояснює власний підхід до Росії впливом батька – Торвальда Столтенберга, колишнього міністра закордонних справ Норвегії, який навіть у часи холодної війни виступав за діалог із Москвою.
Сам автор із гордістю зазначає, що йому вдалося зберігати комунікацію з Росією навіть після анексії Криму у 2014 році.
Як у Європі ставилися до України на початку повномасштабного вторгнення?
У перші тижні повномасштабної війни Єнс Столтенберг не підтримав звернення Володимира Зеленського. У своїх мемуарах він доволі прямо описує, як відмовив українському президенту в критичний момент, коли той просив НАТО допомогти з протиповітряною обороною та запровадити закриття неба над Україною.
Мемуари також підтверджують, що на Заході спочатку багато хто очікував швидкого падіння Києва. Втім, як зазначає Столтенберг, уже до 24 березня 2022 року, під час зустрічі лідерів НАТО в Брюсселі, стало очевидно, що Росії не вдасться здобути блискавичну перемогу.
Що Столтенберг каже про США й Трампа?
Окрему частину мемуарів присвячено Дональду Трампу. Столтенберг підтверджує, що загроза виходу США з НАТО була цілком реальною, адже команда Трампа серйозно розглядала такий сценарій, який міг поставити під загрозу існування Альянсу за дуже короткий час.
Втім виникла парадоксальна ситуація: попри такі ризики, саме за президентства Трампа американська військова присутність у Європі посилилася, а країни-союзники почали активніше інвестувати у власну оборону.
Чи можуть Штати таки вийти з НАТО?
Днями Дональд Трамп заявив, що для нього питання можливого виходу США з НАТО вже остаточно вирішене, підкресливши, що він ніколи не залежав від Альянсу. Його риторика стала жорсткішою після того, як союзники не підтримали потенційні військові дії США та Ізраїлю проти Ірану.
Водночас експерти зазначають, що такий крок є малоймовірним, оскільки він не відповідає інтересам самих США. Політолог Ігор Рейтерович пояснив, що військова присутність Америки в Європі дає їй можливість вести геополітичне протистояння далеко за межами власної території.


