Про це йдеться у матеріалі The Telegraph. Цю інформацію виданню надали обізнані джерела у дипломатичних та оборонних колах.

До теми "Постріл в ногу": Кремль підставився реакцією на можливе розміщення миротворців в Україні

Чому "коаліція охочих" чекає згоди Путіна на відправлення миротворців в Україну?

За словами співрозмовників видання, низка країн готова долучитися до місії лише за умови згоди Москви. Це ставить під загрозу англо-французьку ініціативу щодо контролю за можливим припиненням вогню, адже реалізація плану може залежати від позиції Кремля.

Внутрішні суперечності серед союзників стали очевидними на тлі четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії. Президент України Володимир Зеленський 24 лютого прийняв у Києві близько десятка європейських лідерів, а також долучився онлайн до зустрічі "коаліції охочих", яку очолили прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон. Сторони обговорювали перебіг мирних переговорів.

Європейські джерела зазначають, що одним із каменів спотикання залишаються післявоєнні гарантії безпеки для України. Велика Британія та Франція заявили про готовність направити війська й озброєння в межах плану стримування майбутньої агресії Росії.

До "коаліції охочих" входять щонайменше 26 країн, серед яких держави ЄС, Туреччина, Норвегія та Ісландія.

Водночас один із високопоставлених дипломатів зазначив, що представники деяких держав прямо заявляють: "Ми відправимо свої війська лише за згоди Росії".

Союзники побоюються, що без погодження Кремля будь-який європейський контингент може бути оголошений Росією законною військовою ціллю. За словами іншого дипломатичного джерела, фактично це може означати надання Путіну права вето на реалізацію миротворчої місії.

Київ, своєю чергою, наголошує, що погодиться на завершення війни лише за умови отримання достатніх гарантій безпеки від США та європейських партнерів. Європейські лідери заявляють про готовність створити стримувальні сили, допомагати із захистом повітряного та морського простору України, а також забезпечувати розвідку і логістичну підтримку за участі США.

Втім, дискусія про гарантії безпеки фактично об'єдналася з переговорами щодо припинення вогню, які проходять за посередництва США між Києвом і Москвою. Як пояснюють джерела, це означає, що Росія має погоджувати й питання розміщення іноземних військ.

Європейський оборонний чиновник назвав можливе розгортання військ "радше гіпотетичним", зважаючи на тривалу позицію Кремля проти присутності сил НАТО в Україні. У попередньому проєкті мирного плану, підготовленому російськими та американськими представниками, навіть містився пункт про заборону участі військ Альянсу у миротворчій місії, однак у пізнішій версії його вилучили.

Росія неодноразово заявляла, що розглядатиме європейські війська в Україні як законну ціль для ударів. До речі, напередодні російська Служба зовнішньої розвідки також "звинуватила" Велику Британію та Францію у нібито підготовці до передачі Україні ядерної зброї.

До речі, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко розповів в етері 24 Каналу, що поки реальних заяв про розміщення миротворців в Україні буде небагато. Це пов'язано з тим, що Росія не показує готовність завершувати війну.

Яка позиція партнерів щодо відрядження миротворців до України після війни?

  • Володимир Зеленський заявив, що Велика Британія та Франція готові відправити по 5 тисяч військових в Україну у рамках миротворчої місії після укладення мирної угоди. Окрім того, за словами президента, є сигнали й від інших держав щодо можливості відправлення військових контингентів в Україну.

  • Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що його країна поки не буде направляти війська у межах миротворчої місії в Україну. Однак Дан зазначив, що Румунія буде надавати логістичну підтримку, навчання та підготовку українських військових в Румунії або в інших європейських країнах.

  • Прем'єрка Італії Джорджія Мелоні також казала, що її країна не планує відправляти свої війська в Україну в межах гарантій безпеки. Політикиня підкреслила, що Італія послідовно наполягає на принципі добровільності участі у миротворчих місіях.