Європейські країни дедалі частіше визнають, що їхні системи ППО не готові до сучасної дронової загрози. Про це пише Bloomberg.
Дивіться також ЄС вимагатиме від Росії обмеження збройних сил, — Каллас
Чому Європа така вразлива до дронової війни?
Російський безпілотник 29 травня упав на житловий будинок у румунському місті Галац, що розташоване приблизно за 20 кілометрів від українського кордону. За даними місцевої влади, унаслідок інциденту постраждали жінка та її 14-річна дитина, які спали в момент удару.
Влада Румунії назвала подію "серйозною та безвідповідальною ескалацією з боку Москви". Цей випадок став одним із найсерйозніших інцидентів, що зачепили цивільних у країнах ЄС від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як зазначають європейські чиновники, порушення повітряного простору країн НАТО російськими безпілотниками стали майже щоденним явищем у регіоні від Чорного моря до півночі Європи. Румунія, за офіційними підрахунками, зафіксувала десятки подібних інцидентів із початку повномасштабної війни у 2022 році.
Польща після збиття понад десятка дронів навіть активувала консультації за статтею 4 НАТО, назвавши це "актом агресії". Подібні випадки також фіксували Фінляндія та країни Балтії.
Під час інциденту в Галаці румунські радари виявили дрон, після чого в повітря піднялися винищувачі F-16. Однак безпілотник знизив висоту та уникнув перехоплення.
Колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане прокоментував це у Facebook.
Недостатність систем сенсорного виявлення та перехоплення створює вразливість, яку необхідно негайно усунути на національному рівні та на рівні Альянсу,
– зазначив посадовець.
Він наголосив, що затримки у модернізації оборонних систем роблять східний фланг НАТО особливо вразливим до сучасних повітряних загроз.
Експерти зазначають, що низьковисотні безпілотники часто залишаються невидимими для традиційних радарів, що значно ускладнює їх перехоплення. Європейські держави намагаються адаптуватися, але темпи розвитку технологій значно випереджають бюрократичні процеси закупівель і модернізації озброєнь.
Румунська сторона заявила, що реакція на інцидент була обмеженою через рівень наявного технічного забезпечення. Уряд країни вже заявив про намір пришвидшити закупівлі антидронових систем у межах європейських оборонних програм. Європейський Союз також обговорює створення інтегрованої системи протидії безпілотникам, яку неформально називають "дроновою стіною" вздовж східного кордону.
Аналітики попереджають, що війна дронів поступово виходить за межі України та стає прямим викликом безпеці Європи.
Якщо російські дрони можуть неодноразово входити у повітряний простір і уникати перехоплення, громадяни неминуче ставитимуть питання, чи є гарантії безпеки НАТО реальними в практичному сенсі, чи вони залишаються лише декларативними,
– зазначила експертка з питань безпеки Іулія Йоджа.
Чи може Росія піти війною на Європу?
Ризики того, що Росія може вийти за межі війни проти України, дедалі частіше стають предметом обговорення в Європейському Союзі. Водночас у Брюсселі підкреслюють, що станом на зараз не зафіксовано прямих ознак підготовки Кремля до масштабного нападу на країни НАТО.
У ЄС визнають, що риторика Москви щодо держав Балтії та інфраструктури Альянсу стає більш агресивною. Саме це змушує європейських політиків і військових розглядати сценарії гібридного тиску – від кібератак до провокацій на кордонах.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас наголошує, що Європа має готуватися до довгострокових викликів і не ігнорувати ризик подальшої ескалації з боку Росії. У європейських столицях також припускають, що Кремль може перевіряти єдність НАТО через локальні та контрольовані інциденти без прямого переходу до великої війни.
Водночас розвідувальні служби країн ЄС підкреслюють: наразі немає підтверджень підготовки Росії до повномасштабної війни проти Альянсу. Аналітики зауважують, що подальший розвиток ситуації значною мірою залежатиме від результатів війни проти України та стану російських ресурсів.
У ЄС закликають паралельно посилювати оборонні можливості Європи та підтримку України, вважаючи це ключовим фактором стримування потенційної ескалації на континенті.


