Під час процесу вступу України до ЄС величезного значення мають діалог і співпраця з представниками Європейського Союзу. Марта Кос, Єврокомісарка з питань розширення, перебуває з офіційним візитом в Україні, де вона оголосила про завершення процесу скринінгу українського законодавства у рекордно короткі терміни.

В ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу Марта Кос оцінила прогрес України в переговорному процесі, зокрема щодо відкриття всіх кластерів, а також окреслила ключові реформи у сферах верховенства права, боротьби з корупцією та захисту прав меншин. Ми також поговорили про питання підтримки ЄС, блокування Угорщиною євроінтеграційного шляху України та ролі громадянського суспільства в умовах воєнного часу.

До теми Україна завершила скринінг відповідності законодавства для вступу до ЄС

Інтерв'ю 24 Каналу з Мартою Кос: дивіться відео

Сьогодні ми маємо велику честь поспілкуватися з нашою гостею, єврокомісаркою із питань розширення, Мартою Кос. Ми дуже раді, що ви тут, приїхали в Україну і знайшли час для розмови з нами. Дуже приємно познайомитися і дякую, що ви сьогодні тут.

Це приємно. Дуже добре, що медіа цікавляться тим, що відбувається між Україною та Європейським Союзом. Ви відіграєте дуже, дуже важливу роль у цьому.

Дуже дякую. Це справді дуже важливо для нас. У ваших попередніх інтерв’ю ви сказали, що технічно можливо відкрити всі шість кластерів у переговорах з Україною до кінця року. Як оцінюєте поточний прогрес України на цей момент і чи можливо досягти цього до кінця року?

Я все ще так вважаю. Це можливо. Особливо тому, що вчора був особливий день. Ми завершили останній процес скринінгу, тобто ми пройшли через усі шість процесів скринінгу, розглянувши понад 100 тисяч сторінок, порівнюючи ваше законодавство з європейським, щоб побачити, що треба зробити. Отже, перший кластер готовий до відкриття. Це думка Європейської Комісії, і я думаю, що незабаром усі кластери, а я оптимістично налаштована, цього року також будуть відкриті.

Що означатиме відкриття першого кластера? Україні довелося підготувати три дорожні карти, дуже важливі дорожні карти. Це стосується верховенства права, державного управління та демократичних інститутів, а також плану дій. Це план дій щодо нацменшин. Якщо підсумувати, процес скринінгу потрібен, щоб виявити можливі прогалини чи недоліки. Але щойно ми почнемо відкривати кластери один за одним або всі одразу, тоді ми дійсно почнемо працювати по кожній темі чи кластеру, щоб привести ваше законодавство до рівня європейського, що, звісно, означатиме, що Україні доведеться провести чимало реформ, які необхідні.

Але це те, що має зробити кожна країна-кандидатка. Особливість вашої країни в тому, що ви робите це, коли на вашу країну падають бомби. Я сповнена захоплення, особливо тому, що, знаєте, переговорний процес складний навіть для країн, які живуть у мирі, мають час і всі ресурси, але ви готові це робити в таких умовах. Тож вітаю.

Дуже дякую за ці слова. Це справді дуже важливо для нас. В останніх заявах, зокрема, якщо не помиляюся, на зустрічі в Копенгагені 2 вересня, ви сказали, що Україні ще належить пройти довгий шлях реформ щодо боротьби з корупцією, попри виправлення шкоди, завданої липневим законом щодо НАБУ і САП. Які ключові кроки має зробити Україна найближчим часом, щоб відновити повну довіру Європейського Союзу?

Довіра – це те, що ми маємо будувати постійно. Це стосується не лише країн-кандидатів, а й країн-членів. Іноді ми забуваємо, наскільки ця, я б сказала, "м'яка категорія" є важливою. Зазвичай ми говоримо про кластери, розділи, критерії та плани дій. Але побудова довіри – це те, що допомагає нам отримати доброзичливість і готовність країн-членів супроводжувати вас у цьому процесі.

Так, те, що сталося 22 липня, було кроком назад. Це було частково виправлено, але ще не повністю. Боротьба з корупцією буде одним із найважливіших стовпів у першому кластері, який ми називаємо основним, тому що він настільки фундаментальний.

Чому це важливо? Є багато причин.

  • Одна із них – Україна вже взяла на себе зобов'язання це зробити.
  • Друга причина – ми вже в процесі залучення приватних інвесторів, які допомагатимуть із відбудовою. Гроші Євросоюзу чи державні кошти далеко не все покриють. Потрібно понад 500 мільярдів, можливо, навіть більше.

Коли прийдуть інвестори? Вони прийдуть, якщо матимуть юридичну впевненість, що їхні інвестиції будуть у безпеці. Що, коли їм доведеться звертатися до суду, суд ухвалить рішення незалежно. Ось чому такі важливі незалежні антикорупційні інституції. Але є ще один дуже важливий момент, і ми побачили це також у липні.

Ваші люди дуже важливі, якщо можна так сказати, як технічний механізм корекції. Коли вони вийшли на вулиці протестувати проти уряду, ризикуючи, що на них можуть упасти бомби чи дрони. Це дійсно показує стійкість ваших людей і, звісно, те, що вони уважно стежать за діями уряду. Ми також знаємо з опитувань, що люди бояться війни, а на другому місці – це страх корупції. Тож кожен уряд, особливо ваш у цій ситуації, має дбати про це.

Марта Кос
Марта Кос / Фото Анастасії Смольєнко для 24 Каналу

Дякую за ваші слова про українців. Справді, будь сміливим, як Україна, як ми кажемо в Україні. Ви багато говорили про важливість діалогу з Угорщиною щодо меншин в Україні. І, звісно, Україна вже розробила план дій у цій сфері. Але, на жаль, Будапешт все ще блокує перший кластер з певних причин. Моє запитання: які конкретні кроки планує ЄС, щоб вирішити цю ситуацію? І чи бачите ви, можливо, компроміс найближчим часом?

План дій готовий, але ще не реалізований. Тож це ще в процесі. І цей документ, цей план дій, дозволить нам відкрити перший кластер, але його потрібно втілити.

Вчора я розпочала свою триденну місію в Україні, на Закарпатті. Я дуже хотіла побачити, як там живуть меншини. Я відвідала словацьку школу, угорську школу. Я була на засіданні Ради національних меншин. І я думаю, що ви вже багато чого зробили.

Ця Рада була створена минулого року також через захист меншин. Якщо говорити загалом, захист меншин – один із найважливіших стовпів нашого існування в ЄС. Тож які б занепокоєння не мала Угорщина, а ми ставимося до них серйозно, ми зможемо це вирішити, щойно відкриємо перший кластер. Так, Угорщина цього вимагає, але ми говоримо з ними, і я з ними розмовляю, що ми зможемо це зробити. Є певні особливі потреби, можливо, але щойно ми відкриємо кластер, я сподіваюся, що зможемо подолати ці розбіжності найближчим часом.

Ви сказали, що вступ до ЄС – це не лише про формальні критерії, але й про трансформацію суспільства та держави відповідно до Копенгагенських критеріїв. У яких сферах, окрім боротьби з корупцією та прав меншин, Україна потребує найбільшого прогресу, щоб забезпечити цей процес, верховенство права та демократію?

Дякую, що згадали, що процес вступу – це трансформація. Сьогодні ми обговорювали з представниками громадянського суспільства, що Україна перебуває в цьому процесі трансформації. Я порівняла це з моєю країною, Словенією. Ми здобули незалежність у 1991 році, але вже в 1996 році почали готуватися до вступу в ЄС. Тобто лише через п’ять років після здобуття незалежності ми почали йти європейським шляхом. Ваш розрив складає 30 років.

Так.

Це означає, що поки ми вже йшли європейським шляхом, ви цього не робили. Тож ця трансформація та перехід не є легкими. Але це єдиний шлях. І я завжди люблю підкреслювати, що ви робите цю трансформацію не лише заради вступу. Ви робите це, тому що вам потрібно щось змінити у своїй країні. І ви знаєте, що сталося у 2014 році на Майдані, коли ви чітко висловили волю, що хочете глибших відносин із Європейським Союзом, на той час у сфері торгівлі.

Отже, повертаючись до вашого запитання, що потрібно зробити?

  • По-перше, це вся судова система. Вона дуже, дуже важлива, щоб люди, компанії, усі мали впевненість, що їхні справи справедливо розглядатимуть у суді.
  • Звісно ж, боротьба з корупцією і вся сфера верховенства права.
  • Також це права меншин.
  • Також це і свобода медіа. Це дуже, дуже важлива частина.
  • І, звісно, державні закупівлі, це також частина першого кластера, тому що, знаєте, державні закупівлі – це сфера, де корупція може дуже швидко розвиватися.

Але загалом, процес трансформації, як ви вже згадали Копенгагенські критерії, через цей процес ви зробите вашу економіку стабільнішою, розвиненішою, це вплине на добробут ваших людей. Через цю трансформацію ви зробите ваші інституції стійкішими. І також через цю трансформацію ви забезпечите можливість стати членом ЄС.

І, можливо, іноді нам варто бути терплячішими, або вам варто бути терплячішими. Бо це не може бути зроблено за один рік, або, якщо сказати образно, за одну ніч. Але ви знаєте, що у вас є підтримка, і що ваш уряд має підтримку громадянського суспільства та людей. І дуже важливо, що ви також є тими, хто підштовхує уряд робити те, що потрібно.


Марта Кос, європейська комісарка з питань розширення / Фото Анастасії Смольєнко для 24 Каналу

У контексті можливих мирних угод із Росією ви описали членство як політичний якір для безпеки України. Як ЄС може посилити цю роль, особливо якщо членство в НАТО не є реалістичним найближчим часом?

Це реалістично, я вам скажу. Особливо коли я приїжджаю в Україну, я бачу розвиток, позитивний розвиток. І ви втілюєте саме те, чим і є Європа. Європа – це насамперед проєкт миру. І коли я сказала, що ваша інтеграція чи членство буде політичним якорем, це важливо з погляду миру.

Чому на території Європейського Союзу ніколи не було війни? Війна була в Європі. Вона почалася після Другої світової війни. Вона почалася в моїй країні, Словенії, у 1991 році. Потім вона була набагато гіршою в Хорватії та Боснії. А тепер війна у вашій країні. Що означає цей проєкт миру? Знаєте, через кілька років після Другої світової війни найбільші вороги, Франція та Німеччина, почали працювати разом.

Ось що я маю на увазі, коли кажу, що це політичний якір. Інша важлива річ – це європейська безпека, важливіша, ніж будь-коли. І ви знаєте, безпека – це не лише військова безпека. Безпека – це також забезпечення достатньої кількості їжі, води, житла. І також дуже важливо, щоб ваші інституції були стійкими, щоб ваша демократія була сильною.

Наприклад, я дуже рада, що на парламентських виборах у Молдові, які відбулися на вихідних, проєвропейські сили перемогли, попри те, що Росія вклала 300 – 400 мільйонів у так звану гібридну війну, щоб відвернути Молдову від європейського шляху.

Ми вже бачили, наскільки стійкими та міцними є демократичні інститути. Це означає, що щойно Україна зможе це зробити, і в цьому вся особливість процесу вступу, ЄС уже допомагає Україні та ще більше допомагатиме через процес вступу, щоб ваша демократія була стабільною. Щоб навіть якщо Росія знову й знову намагатиметься вас дестабілізувати, я говорю не лише про військову діяльність, ви, з нашою допомогою, могли бути достатньо стійкими, щоб іти європейським шляхом.

Дуже дякую. Тому що ми знаємо, що Росія точно робитиме це знову і знову. Тож для України дуже важливо відчувати себе в безпеці.

Знаєте, Росія вже це робить, також у країнах-членах. Це не лише в Молдові, не лише в Україні, зокрема, в дуже поганий спосіб через війну. Вона вже це робить у країнах-членах. Ми побачили це на виборах у Румунії, на виборах у Польщі. І нам дійсно потрібно зміцнювати нашу стійкість також усередині Європейського Союзу. І дуже скоро, восени, на рівні Європейської комісії ми ухвалимо так званий "Щит демократії". Тож саме щит ми маємо побудувати, щоб зберегти нашу безпеку, демократію, верховенство права, зберегти усе.

У мене ще два коротких запитання. Перше про Молдову. В Україні писали, що в Брюсселі з’являється дедалі більше пропозицій розділити процес вступу України та Молдови. На вашу думку, наскільки це реалістично? І якщо це станеться, чи не зашкодить це Україні?

Думка Європейської комісії полягає в тому, що ми повинні відкрити перший кластер разом, тож тут ніякого розділення. І це дуже, дуже важливо. І особливо зараз немає різниці між двома країнами в тому сенсі, що вони разом, вони розуміють важливість спільного просування. Ми маємо продовжувати реформи.

І я сподіваюся, що дуже скоро ми зможемо отримати зелене світло також від країн-членів. Тож з погляду Європейської комісії ви виконали своє домашнє завдання. Тепер ми чекаємо зеленого світла від країн-членів.


Єврокомісарка Марта Кос / Фото Анастасії Смольєнко для 24 Каналу

Чудово. У ваших заявах ви завжди говорите про роль громадянського суспільства України в реформах. Як ЄС планує підтримувати його в умовах війни? І чи є, можливо, приклади успішної співпраці, які можна масштабувати?

Я люблю казати, що процес вступу – це проєкт усього суспільства. Я також люблю цитувати Шарля де Голля, колишнього французького лідера, який колись сказав, що політика занадто важлива, щоб залишати її лише політикам. Тож сам вступ не може бути лише проєктом вашого уряду. Він має супроводжуватися усім суспільством.

І неурядові організації чи організації громадянського суспільства відіграють дуже важливу роль. Ми виділяємо багато грошей для організацій громадянського суспільства, не лише в Україні, але й, наприклад, у Білорусі, також у Грузії. Коли Грузія почала відходити від європейського шляху, ми негайно скоротили фінансування для уряду, але передали більше грошей для вільних медіа та організацій громадянського суспільства.

І тут, в Україні, я мушу сказати, що у вас є сильні організації громадянського суспільства. Наприклад, вони допомогли нам підготувати три дорожні карти, а також вашому уряду. Тож вони були залучені до цього. Я сподіваюся, що вони будуть частиною робочої групи. Вони також розробляли тіньову ідею того, що ми зараз втілюємо в процесі вступу. І ваш уряд був достатньо розумним, щоб залучити їх, якщо згадати два випадки.

Чому це важливо? Бо організації громадянського суспільства відіграють роль своєрідного наглядача. Вони тримають уряд підзвітним. Є деякі уряди в Європі, також у країнах-членах, які не хочуть бачити сильні організації громадянського суспільства. Ми хочемо зробити їх сильнішими. Це ще одна сфера, де ми йдемо новим шляхом. Тож незабаром ми також вперше в історії ЄС ухвалимо Стратегію громадянського суспільства. Щоб ще детальніше поглянути, як ми можемо підтримати дуже, дуже важливу роль, яку вони відіграють у суспільстві.

Дуже дякую за наше інтерв’ю. Я сподіваюся, що воно було дійсно дуже важливим для наших читачів і для людей, які нас дивитимуться. І дуже дякую за ваші слова, за вашу підтримку. Це була велика честь поспілкуватися з вами.

Мені теж було дуже приємно. Дякую.