Битва за демократію та проти впливу Росії: хто виграє надважливі вибори в Румунії

18 травня в Румунії проходить другий тур президентських виборів під час яких країна нарешті обере лідера, який очолить її протягом наступних років. Перша спроба румунів була невдалою з огляду на низку причин: російське втручання, зловживання владою з боку тодішнього чинного президента й небажання спілкуватись з пресою та народом. Це все спричинило політичну кризу в Румунії та ледь не запустило імпічмент президента.

Однак після перезапуску виборчого процесу, країна знову постане перед вибором між проєвропейським та кандидатом-радикалом з явно прокремлівськими сентиментами, хоча особистості вже будуть інші. Попри те, що експерти вважають, що радикалу та екстремісту Сіміону може забракнути голосів для перемоги, шанси на президентське крісло у нього досить реальні.

Чому один із кандидатів хоче виграти гонку аби віддати президентське крісло тому, хто навіть не брав участь у повторному першому турі та, чим обернеться для України перемога кожного з кандидатів – читайте в матеріалів 24 Каналу.

Що цьому передувало Дан чи Сіміон: хто стане президентом Румунії та як це вплине на Україну

Чи є шанси в Сіміона на перемогу в другому турі

Румунський соціолог Ремус Штефуряк прогнозує, що явка виборців у другому турі президентських виборів 18 травня буде на 10 – 13% вищою, ніж 4 травня. Разом з тим він підкреслив, що перегони також будуть напруженими, оскільки розрив між двома кандидатами скоротився.

Каталін-Габріель Донє

Політолог, віцепрезидент ESGA (Experts for Security and Global Affairs)

Джордже Сіміон наразі має дуже сильну базу виборців: його підтримують у понад двох третинах повітів Румунії, а також він має значну підтримку з боку діаспори. Це дає йому явну перевагу перед другим туром і позиціонує його як лідера перегонів.

Разом з тим, політолог зауважує, що кілька нещодавніх помилок можуть підірвати його лідерство. Лише за останній тиждень Сіміон викликав обурення громадськості, називаючи свого опонента "аутистом", ображаючи журналістів та демонструючи агресивну поведінку щодо до будь-кого, хто ставить під сумнів його лідерські здібності.

Крім того, серйозну стурбованість викликали суперечливі заяви лідерів AUR щодо "валоризації" нежитлової нерухомості, залишеної румунами, які проживають за кордоном,
– додає він.

Себастєн Славицеску

Колишній румунський дипломат

Хоча Сіміон розпочав перегони як лідер, маючи перевагу у близько 20% після першого туру, але він, схоже, втрачає темп і його чекатиме поразка в цю неділю. Таку зміну можна пояснити декількома факторами: відсутність на дебатах, активна підтримка його кандидатури Келіном Джорджеску та досить абсурдні заяви й обіцянки.

Нагадаємо, що за результатами першого туру Сіміон здобув 40,96% голосів виборців проти 20,99% котрі румуни віддали столичному меру Нікушору Дану.

• Фактор дебатів

Досі відбулося вісім дебатів – три в першому турі і п'ять у другому. Сіміон взяв участь лише в одних, де був рішуче переможений Нікушором Даном, вважає Славицеску. Зауважимо, що щовечора цього тижня Сіміон публічно оголошував, що буде присутній на дебатах, однак не зʼявлявся.

Ба більше, його штаб підтверджував присутність кандидата в президенти, проте він пропустив усі п'ять, які відбулися з минулої неділі. Що стосується Нікушора Дана, то він навпаки, брав участь у кожних.

Для багатьох румунів порожнє крісло стало символом небажання, або нездатності Сіміона брати участь у дебатах. Популістам часто бракує конкретних рішень, а Сіміон здається інтелектуально непідготовленим до перемоги в будь-яких дебатах,
– пояснює колишній дипломат Славицеску.

Проєвропейський незалежний кандидат у президенти й мер Бухареста Нікушор Дан (ліворуч) бере участь у передвиборчих дебатах з кандидатом у президенти та лідером AUR Джордже Сіміоном перед другим туром повторних президентських виборів в Румунії / Фото Alex Nicodim, Getty Images

• Бажання Сіміона зробити Джорджеску президентом

Колишній румунський дипломат зауважує, що Сіміон пропонує постійну публічну підтримку повністю орієнтованому на Кремль легіонеру Келіну Джорджеску, колишньому кандидату в президенти, який зараз перебуває під слідством.

Беззаперечні докази російського втручання, яких стає дедалі більше, суттєво підіривають привабливість Сіміона,
– вважає він.

На подкасті колишнього радника Трампа Стіва Беннона кандидат у президенти зазначив, що його підтримують такі особистості як Орбан та Марін Ле Пен. Також він впевнений, що виграє другий тур президентських виборів у Румунії з великим відривом й протягом місяця дасть можливість Джорджеску очолити Румунію.

Якщо все піде добре, протягом місяця ми знову поставимо на чолі Румунії Келіна Джорджеску, який переміг на перших виборах, і ми повернемося до голосу народу,
– заявив Беннону лідер AUR Сіміон.

Важливо нагадати, що перший тур президентських виборів був скасований через іноземне втручання у виборчий процес. А Джорджеску наразі перебуває під слідством, де зокрема розглядають питання держзради. Саме це і стало причиною, через яку його не допустили до виборчого процесу після рестарту виборів. Тож підтримка проросійських політиків лише вкотре доводить, що Джорджеску, як і Сіміон, один з них.

Ще на початку тижня всі опитування та букмекерські контори прогнозували перемогу Сіміона; зараз вони дають невелику перевагу ліберальному меру Бухареста – 51% за Нікушора Дана проти 49% за Сіміона,
– резюмує колишній дипломат.

Також Себастєн Славицеску зауважує, що як і в Польщі, консервативний кандидат домінує в сільській місцевості, тоді як меседжі Дана не знаходять відгуку серед них, й ліберальний кандидат надзвичайно популярний у містах.

Зауважимо, що під час свого європейського "турне" Сіміон відвідав й Польщу. "У вівторок (13 травня – 24 Канал) я підтримав польського кандидата, тому що в неділю у нас в Польщі вибори президента", – зазначав він.

Лідер AUR та кандидат у президенти Румунії Джордже Сіміон (праворуч) голосує поруч з колишнім кандидатом Келіном Джорджеску (ліворуч) під час першого туру президентських виборів 4 травня 2025 року / Фото Alex Nicodim, Getty Images

• Абсурдні заяви та обіцянки

Колишній румунський дипломат під час розмови з 24 Каналом підкреслив, що передвиборча кампанія Сіміона містить досить дивні та суперечливі пропозиції, як от як експропріація будинків румунів, які проживають за кордоном (хоча 55% з них проголосували за нього), будівництво квартир по всій країні за 35 тисяч євро кожна тощо.

Варто також зауважити, що левова частка електорату Сіміона – саме діаспора, тож подібні заяви про експропріацію виглядають досить не логічно. Ба більше, після першого туру виборів Сіміон відвідував румунську діаспору в Парижі, Італії.

Також на нещодавньому подкасті він поставив під сумнів, чи дійсно Земля кругла, заявивши, що вчені повинні "з'ясувати це раз і назавжди". На думку експертів, такі висловлювання коштують йому голосів виборців.

Цікаво! Саме діаспора голосувала наприкінці 2024 року за кандидатуру Келіна Джорджеску й зробила його лідером першого туру президентських виборів, результати яких згодом скасували. А зважаючи на те, що Сіміон хоче максимально акумулювати електорат Джорджеску, подібна риторика може мати зворотний ефект.

Сильні сторони у риториці Сіміона

Однією зі стратегічних сильних сторін Сіміона є його активна підтримка трансатлантичних відносин. Каталін-Габріель Донє зауважує, що це глибоко резонує з багатьма румунами, які вважають альянс зі США життєво важливим.

У той час як Сіміон чітко позиціонує себе як захисник і промоутер політики США в Румунії, його опонент, пан Дан, і його прихильники не змогли сформулювати переконливого бачення цього партнерства. Тож це зіграло на користь Сіміона.

На мою думку, Сіміон виходить у другий тур з невеликою перевагою. Однак явка виборців, ймовірно, буде вирішальною. Висока явка принесла б значну користь пану Дану, потенційно зменшивши або навіть перевернувши лідерство Сіміона,
– додає політолог.

Цікаво! Наратив "ROExit", який просуває табір Нікушор Дана, видається контрпродуктивним. Румуни залишаються глибоко прив'язаними до європейських цінностей, і, що важливо, значна частина прихильників самого Сіміона також висловлює сильні проєвропейські настрої.

Проєвропейський електорат консолідується проти Сіміона?

Румунія вже вдруге опиняється в ситуації, коли населення обиратиме між екстремістом та проєвропейським кандидатом. Тож не дивно, що громадянське суспільство консолідується.

Також у соціальних мережах можна побачити чимало роликів та постів на підтримку проєвропейського курсу країни. Зростає хвиля підтримки кандидатури Нікушора Дана й у ЗМІ.

Його готовність брати участь у кожних дебатах і відповідати на запитання чесно, прямо і з конкретними рішеннями спрацювала на його користь. На мою думку, Нікушор Дан стане наступним президентом Румунії,
– прогнозує Себастєн Славицеску.

Нікушор Дан – опонент радикального Джорджа Сіміона у другому турі президентських виборів / Фото Getty Images

На думку політолога Донє формулювати виборчу боротьбу строго в термінах "проєвропейського" та "антиєвропейського" таборів несе за собою ризик надмірно спростити політичний ландшафт у Румунії. Ба більше, не відображає складну реальність румунської громадської думки.

Адже румуни, за великим рахунком, міцно прив'язані до євроатлантичних цінностей. Для більшості громадян Європейський Союз уособлює процвітання, безпеку й обіцянку кращого майбутнього для наступного покоління. Європа – це не абстрактний ідеал, а живе, відчутне прагнення, підкреслює він.

Замість того, щоб мобілізуватися за Європу проти кандидата-євроскептика, я вважаю, що точніше та ефективніше було б окреслити нинішній контекст як мобілізацію проти авторитарних тенденцій. Сам Сіміон зробив заяви, які викликають серйозне занепокоєння з цього приводу. Наприклад, публічно запитав: що робити з тими, хто не підтримає його після 19 травня? Така риторика свідчить про виключне і неліберальне бачення лідерства, яке повинно викликати занепокоєння у всіх демократичних гравців, незалежно від ідеології,
– додає Каталін-Габріель Донє.

Однак, табір, що підтримує Дана, також не був бездоганним. Хоча сам Нікушор Дан дистанціювався від провокаційного дискурсу, елементи його коаліції сприяли поляризації та фрагментації румунського суспільства через риторику, спрямовану на ромську громаду, соціально вразливі групи та тих, хто має нижчий рівень формальної освіти.

На думку політолога, ці меседжі глибоко шкідливі як з етичної, так і зі стратегічного погляду. Адже замість того, щоб створювати широкий демократичний фронт, вони ризикують відштовхнути ключові сегменти електорату і підірвати моральну чистоту будь-якої антиавторитарної мобілізації.

Не менш важливим є те, як основні політичні партії, які задекларували підтримку пана Дана, вирішили мобілізувати свій електорат. Самої лише підтримки недостатньо. Потрібні скоординовані меседжі, залучення широких верств населення та чітке формулювання зацікавлених сторін. Особливу увагу слід звернути на роль Соціал-демократичної партії (PSD), вважає Донє. Те, як PSD організує себе в день виборів: її здатність до місцевої мобілізації, присутність у сільській місцевості та вплив у ключових регіонах. Все це може виявитися вирішальним у визначенні результату другого туру.

Коротше кажучи, єдина позиція можлива, але вона має грунтуватися на демократичних цінностях, соціальній інтеграції та відмові від усіх форм екстремізму, як популістського, так і елітарного. Електорат не можна сприймати як належне, і надійна альтернатива Сіміону повинна грунтуватися на повазі, гідності та баченні, яке охоплює всіх румунів,
– пояснює він.

Тема трансатлантичних відносин та України у другому турі

Трансатлантичні відносини, особливо зв'язки Румунії з НАТО і США, відіграють безпосередню та впливову роль у формуванні поведінки виборців. Цей вимір зовнішньої політики не можна недооцінювати. Румуни незмінно належать до найбільш пронатовських і проамериканських громадян у Східній і Південно-Східній Європі, незалежно від того, яка політична партія контролює адміністрацію у Вашингтоні. Гарантії безпеки, які надає НАТО, і символічна вага американсько-румунського партнерства глибоко вкорінені в суспільній свідомості.

Ця широка підтримка не є абстрактною чи ідеологічною - вона відображає прагматичне розуміння геополітичної реальності Румунії. У регіоні, позначеному невизначеністю та історичною нестабільністю, НАТО і США вважаються життєво важливими якорями національної безпеки і стратегічної стабільності.

Цікаво, що війна в Україні, хоча вона все ще присутня в публічному дискурсі, дещо зменшила свою політичну вагу під час другого туру. Меседжі змістилися в бік питання про те, як Румунія повинна інтегруватися в ЄС, а не про те, чи повинна вона це робити,
– зауважує Каталін-Габріель Донє.

• З одного боку, ми бачимо заклики до глибокої інтеграції: узгодження з європейськими демократичними нормами, економічна згуртованість, "зелений" і цифровий перехід, а також більш активна участь у прийнятті рішень в ЄС.
• З іншого боку, просувається більш вибіркове бачення: таке, що відстоює національний суверенітет у ключових сферах політики, водночас отримуючи економічні вигоди від членства в ЄС. Цей підхід часто наголошує на культурному консерватизмі, захисті традиційних галузей промисловості та опорі надмірному впливу Брюсселя.

Зовнішня політика в цьому контексті є не просто питанням зовнішнього позиціювання. Вона – показник того, як кандидати розуміють і формують майбутнє Румунії. Для багатьох виборців, особливо тих, хто переймається питаннями безпеки та міжнародного авторитету, позиція кандидата щодо інтеграції в НАТО, США та ЄС цілком може схилити чашу терезів,
– підкреслює Донє.

Чи можуть бути спроби делегітимізувати результати, якщо Сіміон програє

Говорячи про можливі сценарії завершення президентської гонки, варто зазначити, що Сіміон завчасно готує підгрунтя, аби заявити про нелегітимність виборів у разі програшу. Зокрема, він звинувачує ЗМІ у маніпуляціях, супутньо нагадуючи про Джорджеску: мовляв, скасовувати результати виборів – не демократично. Водночас зовсім опускаючи той факт, що приховувати джерела фінансування виборчої кампанії, виголошувати антисемітські гасла легіонерів (Джорджеску цитував гасла легіонерів котрі під час Другої світової війни перейняв румунський диктатор Антонеску) – теж не демократично.

Румунські громадяни все ще підтримують нас, вони розуміють, що цивілізована країна не може скасувати вибори. Тому зараз ми думаємо, що ще вони можуть вигадати, щоб зупинити волевиявлення народу. Вони усунули Келіна. Він виграв перший тур з 22%, а я виграв минулої неділі з 41% у першому турі. Ми очікуємо великої різниці, 60% на 40%, цієї неділі, коли будуть підраховувати голоси, тому що екзит-поли будуть 50 на 50,
– заявив Сіміон.

Себастєн Славицеску зауважує, що днями Сіміон повторив брехливий наратив Владіміра Путіна про українську Революцію Гідності на Майдані 2014 року, заявивши, що вона була зрежисована "Соросом, глобалістами, ЄС і НАТО".

Два дні тому близько 20 тисяч людей зібралися в Бухаресті, щоб підтримати сучасну, проєвропейську Румунію і виступити проти ультраправого екстремізму; Сіміон натякнув, що протестом маніпулювали ті ж самі "глобалістичні" сили. Коротко кажучи, він, схоже, готовий заявити про фальсифікації та іноземне втручання в разі своєї поразки. Насправді виборчий процес в Румунії є таким же прозорим, як і в будь-якій іншій європейській країні,
– резюмує Славицеску.

На думку політолога Донє, потенціал для оскарження або підриву легітимності результатів виборів залежить не лише від того, хто переможе: Сіміон чи Дан, а скоріше від характеру самого результату. Політична теорія постійно підкреслює, що в глибоко розділених суспільствах перевага в рахунку часто має більше значення, ніж сама перемога.

Коли президентський мандат здобувається з невеликою перевагою, йому, як правило, бракує нормативної сили, необхідної для забезпечення повної демократичної легітимності. За таких сценаріїв обраний лідер може опинитися на посаді юридично, але політично обмеженим, не маючи широкої довіри, необхідної для національної єдності та інституційної стабільності,
– пояснює він.

Також варто розуміти, що Румунія в її нинішньому вигляді не просто поляризована – вона фрагментована на кілька соціально-політичних реальностей. Можна сказати, що існує кілька "Румуній", кожна з яких має власні пріоритети, образи та бачення майбутнього. Тож вибори, навіть з високою явкою виборців, швидше за все, посилять цю фрагментацію, а не вирішать її.

Політичні філософи, такі як Шанталь Муффе та Клод Лефорт, багато писали про це явище: демократична легітимність – це не лише питання процедурної перемоги, але й символічного представництва. Невелика перемога в контексті високої участі може парадоксальним чином свідчити як про життєздатність демократичної участі, так і про глибину суспільного розколу,
– додає Донє.

Чим обернеться перемога кожного з кандидатів

• Натомість колишній дипломат підкреслює, що перемога Нікушора Дана стала б чудовою новиною для України, оскільки він повністю підтримує боротьбу країни проти незаконної агресії Росії.
• Перемога Сіміона, навпаки, була б катастрофічною для України, Румунії та особливо для східного флангу НАТО: допомога Києву може припинитися, українське зерно може втратити доступ до румунських портів, а Москва буде святкувати.

Нагадаємо, що Сіміон просуває не лише наратив щодо так званого "нейтралітету" в розрізі війни в Україні, підкреслюючи, що це не війна Румунії, але й має претензії щодо таких територій, як Бессарабія та Північна Буковина. Подібні територіальні претензії він висловлював й на адресу Молдови. Наразі політику заборонений вʼїзд до Молдови та України.

Справжнім випробуванням для наступного президента, незалежно від його імені, буде не перемога на виборах, а післявиборче лідерство. Його роль має полягати в тому, щоб бути примирювачем, а не просто представником однієї фракції. Це передбачає відновлення довіри між інституціями та громадянами, між сільським та міським населенням, між тими, хто відчуває себе почутим, і тими, хто відчуває себе покинутим. Як зауважила покійна політичний теоретик Ганна Арендт, міцність демократичної влади полягає не в домінуванні, а в здатності генерувати колективний сенс і спільну мету,
– резюмує Донє.

Отже, на його думку, якщо перевага невелика, будь-який переможець зіткнеться з нелегкою боротьбою за повну легітимність. Тож справжнім політичним завданням, що стоїть попереду, є не просто управління, а примирення: відновлення сполучної тканини румунського суспільства в епоху, позначену підозрілістю, цинізмом і відчуженням.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.