Нещодавно Олександр Усик дав інтерв'ю колишній регіоналці Олені Бондаренко, яка голосувала за диктаторські закони. А у 2014 році, під час загострення на Євромайдані, в інтерв'ю німецькому Spiegel говорила про те, що поліція на майдані діяла достатньо м'яко і в Україні ледь не державний переворот.
До теми Намагаємося не зачіпати політичні речі: Усик розповів про настрої в Криму
Бесіда з Усиком була на порталі "Ехо Києва". Це така собі українська платформа з проросійською пропагандою, яка працює на російські гроші. У цьому інтерв'ю регіоналка Олена Бондаренко поцікавилася в боксера, чи потрібна декомунізація. Олександр лаконічно відповів, що байдуже на якій вулиці жити, головне, щоб був хліб на столі.
Олена Бондаренко / Фото Liga.net
Дивно, що Олександр позиціонує себе як людину православну, а сам каже про те, що радянська влада не приймала ченців та "батюшок", що багато з них загинули в концтаборах, але при цьому нічого поганого в радянських назвах він не вбачає.
Дивіться відео блогу Леоніда Остальцева "VETERANO блог" за 21 березня 2020
У цьому інтерв'ю Олександр також прямим текстом сказав, що для нього бокс і впізнаваність – це можливість доносити думки до людей. Слава і впізнаваність – це величезна відповідальність. Але як використовує її боксер? На жаль так, щоб підігравати тим, хто калічить та вбиває його ж співгромадян.
Усик на інтерв'ю в Бондаренко / Скриншот з відео
Потім Бондаренко говорила про внутрішній конфлікт, а Усик "з'їжджав" з відповіді й розповідав про кинутих напризволяще людей.
Олександр, будучи чемпіоном світу з боксу, будучи українцем зобов'язаний мати чітку й обґрунтовану позицію, а не півтори години говорити про "мир дружбу жвачку" і зверху приправити це православ'ям і дружбою "во Христі".
Мухаммед Алі, про якого він сказав, був не тільки великим боксером – він не боявся йти проти системи, яка пригнічувала його народ, проти найсильнішої держави у світі, яку підтримувала більша частина її населення.
Мухаммед Алі / Фото АР
Він не розповідав, що вони не винуваті, що це все "поганці" обзивають нас і хочуть, щоби ми були прислугою. Він зайняв свою позицію й жодного разу не відступив від неї, що і зробило його по-справжньому великим. Олександр Усик разом із Василем Ломаченком могли би бути нашими Алі. Могли би стати символами, тими, хто надихає та мотивує людей.
На твоєму плечі, Саша, такий самий герб, як і на моєму, але різниця між нами в тому, що я українець, а от чи можна так назвати тебе – не знаю.
Також різниця в тому, що я не пробачу тисячі вбитих українців. Мій батько, як і твій – офіцер, який так само служив в Афганістані. Я давав присягу на вірність Україні й казав, що захищатиму її – і не відмовлятимусь від неї, бо чоловіки так не роблять.
А тобі, Олександре, нагадаю, що перший вбитий військовослужбовець української армії був Сергій Кокурін, кримчанин. До цього причетні ті, з ким ти вітаєшся і з ким ти не хочеш говорити на незручні теми.
Читайте також Зеленський деморалізує військових, а його політика "миру" не дає результату
Проаналізувавши сказане мною щодо тебе, передивившись інтерв'ю, прочитавши вислови – я таки маю вибачитися. Ти – не мавпа. Мавпи – це мирні тварини. Про тебе Олександр можна сказати іншим словом – звичайний манкурт.