Гібридна анексія і примусова паспортизація: як Путін використовує Донбас для виборів до Держдуми

13 вересня 2021, 07:01
Читать новость на русском

Москва веде своїх бойовиків, які воювали проти України на Донбасі, до Держдуми. Вже тривалий час Кремль насильницьким методом змушує жителів окупованих територій України, голоси яких будуть використані на користь путінської партії, змінювати свої паспорти. Експерти кажуть, що вже варто говорити не про гібридну війну, а про гібридну анексію.

Верховна Рада України звернулася до міжнародних організацій, урядів та парламентів інших країн із закликом не визнавати вибори до Держдуми в окупованому Росією Криму та частинах Донецької та Луганської областей. Такі дії Російської Федерації є прямим порушенням не лише Конституції та законодавства України, а й суперечать Статуту ООН, Будапештського меморандуму, резолюції Генасамблеї ООН щодо територіальної цілісності України та інших міжнародних документів.

За темою Рада закликала міжнародні організації не визнавати вибори в Держдуму на окупованих територіях

Вибори в Росії: "зачистка поля" та "зручні закони"

Вибори до Державної Думи в Росії відбудуться 19 вересня 2021 року та будуть визнані такими, що відбулися, за будь-якої явки, оскільки поріг не встановлено. 

Дума обирається строком на п'ять років за змішаною виборчою системою. Половина місць (225) обирається за партійними списками з 5% виборчим порогом, а інша половина обирається на 225 одномандатних округах.

Рейтинги провладної партії "Єдиної Росії" продовжують падати. Значення має й той факт, що ніхто з опонентів не росте у порівнянних величинах. Адже, Кремль активно "зачистив" поле та "прибирав не зручних" на законодавчому рівні.

Так, наприкінці травня 2021 року Держдума Росії ухвалила закон, який забороняє так званим "екстремістським організаціям" брати участь у виборах. Зокрема, до переліку потрапили організації, засновані опозиціонером Олексією Навальним, який був отруєний нервово-паралітичною речовиною "Новачок", а згодом отримав реальний тюремний термін.

До теми Сліди "Новачка" виявили на пляшці з готельного номера у Томську, – пресслужба Навального

Після цього у Росії продовжилися репресії проти свободи слова. Зокрема, були визначені групи незалежних журналістів, яких оголосили "іноземними агентами", а багато опонентів влади взагалі потрапили за ґрати. 

Бойовики готуються потрапити у Держдуму

З 2019 року Москва активно роздає російські паспорти жителям ОРДЛО після ухвалення спрощеної процедури. Цьогоріч до російського парламенту планують потрапити й бойовики, які воювали на Донбасі.

Зокрема, ватажок бойовиків "ДНР" Денис Пушилін, який зараз веде активну агітацію на окупованій частині Донбасу, оголосив про намір вступити в путінську політичну партію "Єдина Росія". Для цього активно використовується адмінресурс підконтрольних Кремлю угруповань "ДНР" і "ЛНР".

Читайте також Тиск на Київ: навіщо Путіну бойовики на виборах у Держдуму РФ

Хто такий Денис Пушилін

Після початку Євромайдану Деніс Пушилін брав участь у сепаратистських акціях та закликав до незалежності Донецької області від України та приєднання її до Росії. Зокрема, він очолював незаконну акцію, яка закінчилася захопленням Донецької обласної державної адміністрації. У квітні 2014 року Пушилін оголосив себе заступником так званого "народного губернатора" Павла Губарєва, а після проведення фейкового референдуму став одним із ватажків в "уряді ДНР". Після вбивства Олександра Захарченка був проголошений новим ватажком "ДНР". Також він став представником терористів на Мінських переговорах.

Крім нього, до Держдуми від путінської партії "Єдина Росія" хоче зайти колишній "глава уряду" так званої "ДНР" Олександр Бородай. Він офіційно є очільником організації "Союз добровольців Донбасу", а неофіційно – соратником колишнього кремлівського куратора "ЛДНР" Владислава Суркова. За даними "Східної правозахисної групи", зараз Сурков курує політичні процеси в ОРДЛО, зокрема, вибори до Держдуми.

"Союз добровольців Донбасу" був створений улітку 2015 року. Тоді сам Бородай, який очолив організацію, заявив, що вже на той час число таких "добровольців", тобто громадян Росії, які взяли участь у російській війні проти України на Донбасі, становило від 30 до 50 тисяч осіб. У травні 2021 року Партія "Єдина Росія" і "Союз добровольців Донбасу" (СДД) підписали угоду, спрямовану на активізацію участі добровольців у внутрішньополітичному житті Росії.

Бородай також заявляв, що як приватна особа брав участь у приєднанні Криму до Росії, і що в Донецьку, Луганську і Криму працює одна і та ж команда.

Позиція України

Представник української делегації в Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш каже, що звернення Верховної Ради України до світової спільноти – політичний жест та вираження позиції України до російських виборів.

Хоча, на жаль, у мене немає підстав розраховувати, що навіть Україна не визнає легітимність цих виборів і припинить дипломатичні відносини з Росією. Якщо ми визнаємо, що вибори у Держдуму – нелегітимні, це фактично буде означати для України, що в Росії – нелегітимна влада. Але, при цьому, це не тягне за собою автоматичне розірвання дипломатичних відносин з Росією,
– зазначив експерт.

Однак, це не перші вибори, які проходять, зокрема, в окупованому Росією Криму з 2014 року. За словами фахівця, жодних наслідків для Росії це не принесло навіть з боку України. Тому нині першочергово багато що залежатиме від позиції України – наскільки вона покаже, чи готова підтримувати відносини з Росією, якщо не буде визнана легітимність Держдуми. За словами Гармаша, багато що буде залежати й від самої Росії.

Кремль хоче використати голоси українців на Донбасі / Фото dniprograd

Якщо, припустимо, Москва посилить свою агресивність до сусідніх країн, в тому числі до України та, наприклад, наважиться на відкрите вторгнення – такі дії можуть стати приводом для світової спільноти та рішучої реакції у зв’язку з нелегітимністю виборів до Держдуми,
– каже експерт.

За його словами, якщо західній спільноті буде не вигідно "розривати діалог" з Росією, а "розмовляти" з нею (що зараз є концепцією Німеччини та Франції), то крім політичних заяв Україна нічого не отримає.

Для чого Путіну вибори в ОРДЛО

Сергій Гармаш уточнив, що є цілий комплекс завдань, який вирішують ці вибори. По-перше, у Росії від виборів до виборів суттєво падає явка населення. На останніх, наприклад, які проводилися у 2016 році, явка у порівнянні з 2011 роком впала на 12%. До цього вона знижувалася на 3-4%, а тут одразу на 12%, тобто в три рази.

Якщо зараз зменшиться в три рази, то вийде, що на виборчі дільниці прийде тільки 20% виборців. Звісно, це не вплине на визнання законності виборів, бо в Росії немає порогу явки виборців. Але буде показником ставлення до російської влади виборців, реального відношення. Тому що сьогодні люди дійсно не хочуть йти голосувати, вони розуміють, що там все вирішено,
– пояснив експерт.

На парламентських виборах у РФ у 2016 році зафіксовано критично низьку явку виборців (офіційно – 48%, однак експертна оцінка свідчить про 31%), тож Кремль намагався уникнути повторення цього сценарію у 2018 році. Актуальним ідеологічним тлом мобілізації суспільної підтримки режиму під час проведення президентських виборів у 2018 році стало протистояння із Заходом.

Путін підвищить явку на виборах завдяки Донбасу / Фото 24 каналу

У 2018 році під час президентських виборів у РФ, основні ресурси та зусилля були зосереджені на підвищенні офіційної явки виборців. Для цього протягом виборчої кампанії були задіяні:

  • провладні ЗМІ та соціологія;
  • стимуляційні та мобілізаційні проєкти;
  • використання технологій адміністративного примусу до голосування;
  • агітація під час збору підписів;
  • залучення лідерів думок до роботи в офіційних штабах на підтримку Володимира Путіна та громадських об'єднань до виборчого процесу тощо.

Сергій Гамаш зазначив, що при такому падінні явки з виборців на Донбасі можна буде отримати 1-2% голосів, відданих у Росію.

Це серйозний показник. Зрозуміло, що всі ці голоси будуть віддані за "Єдину Росію". Зараз на окупованій території монопольне становище, що стосується агітації. Росія дає сигнал своїм прихильникам, що приєднання до РФ немає, але де-факто інтеграція відбувається. Я б уже вводив новий термін, не гібридну війну й не гібридну окупацію, а гібридну анексію,
– зазначив експерт.

Станом на червень Росія нав'язала українцям, які залишаються на території тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей України, не менше 630 тисяч російських паспортів. Такі цифри озвучив секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов.

Кількість паспортів, що видала Росія жителям ОРДЛО / Інфографіка 24 каналу

За його словами, така примусова паспортизація жителів ОРДЛО унеможливлює виконання Мінських угод у тій їх частині, де йдеться про проведення виборів на Донбасі. Він зазначив, що Мінські домовленості повинні бути переглянуті, оскільки з моменту їх підписання дуже багато що змінилося.

До теми "Мертвонароджені" Мінські угоди: як Москва проштовхнула вигідні пункти та що робити Україні

"Це не просто "гучний крик про допомогу"

Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що звернення Верховної Ради України до світової спільноти – це не просто "гучний крик про допомогу", а нагадування світу, що Крим та частину Луганської та Донецької областей окуповано Росією. За його словами, якщо Верховна Рада не буде цього робити, то це означатиме, що Україна фактично змирилася з примусовою паспортизацією, яку здійснює Росія.

Якщо цього не робити, то в нинішній ситуації, ці проблеми будуть відходити на другий план, просто Україна відійде на другий план. Чи можемо ми це допустити? Не повинні, у всякому разі,
– наголосив Магда.

Експерт зазначив, що Україна має виступати з відповідними ініціативами, говорити, що "ми з тих чи тих причин робимо такі й такі речі". Зокрема, якщо на окупованому Криму будуть проводити вибори до російських органів влади, то ініціатором до дій та заяв має стати саме Кримська платформа. 

Директор Інституту світової політики Євген Магда / Фото з фейсбуку Євгена Магди

За його словами, Росія буде робити все для того, щоб світ так чи інакше якимось чином визнав, що Крим є російським. Але Україна має проти цього щоденно боротися.

У мене немає зайвих ілюзій на цю тему, але все одно це мають бути якісь усвідомлені кроки, спрямовані на максимальну мобілізацію. Є окупований Крим, є Кримська платформа. Чи має Кримська платформа виступити на цю тему? Я думаю, що так. Давайте, можливо, дочекаємося виборів у Держдуму й будемо рухатися якось далі. І подивимося, чи буде якась консолідована реакція від міжнародної спільноти,
– додав Магда.

За словами аналітика, незаконна паспортизація населення в ОРДЛО "дозволить провести всіх колишніх російських проксі в Держдуму, щоб вони набували більшої політичної ваги і тим самим впливали на суспільно-політичне життя в Росії". За прогнозами директора Інституту світової політики, якщо у Держдуму потраплять колишні бойовики, то вони згодом можуть стати депутатами ПАРЄ. І це буде достатньо серйозною проблемою для України. 

За ініціативою Франції та Німеччини російська делегація повернулася в ПАРЄ на таких умовах, що їх звідти навіть дустом не можна вигнати,
– зазначив Магда.

Рішення РФ щодо місії ОБСЄ – ще один шантаж України 

У вересні 2021 року Росія відмовилася продовжити мандат місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк", що розташовані на ділянці кордону з окупованими територіями України.

Сергій Гармаш пояснив, що це теж більше політичний крок, бо лише два КПВВ, "контролювалися" прикордонною місією ОБСЄ, хоча їх там (КПВВ) одинадцять і спільна протяжність не контрольованого кордону – 400 кілометрів.

Просто Росія таким чином політично зробила заяву про те, що вона не рахує себе стороною, відповідальною за виконання Мінських угод, що вона є стороною конфлікту. І показала, що буде дистанціюватися від Мінського процесу як сторона конфлікту. Не як посередник, а як сторона конфлікту, що "розв’язує їй руки", у тому числі для посилення конфронтації на Донбасі,
– заявив експерт.

За його словами, Росія демонструватиме потенціал своїх можливостей, зокрема, потенціал воєнного тиску на Україну.  І цей тиск, вважає він, буде посилюватися.

Гармаш вважає, що Росія посилюватиме воєнний тиск на Україну / Фото 24 каналу

Перша ціль – голосування за законопроєкт по політиці перехідного періоду. Росію категорично не влаштовує представлений варіант. Тому вона будь-якими методами буде це показувати. А в неї зараз мало інструментів, крім воєнного, що ухвалення цього документу спричинить посилення конфронтації на Донбасі,
– зазначив Гармаш.

Військовий експерт Олег Жданов розповів, що місія ОБСЄ – не на кордоні з України з Росією, а на лінії розмежування, на КПВВ. Кордон між Росією та Україною Російська Федерація "поглинула повністю", сказав він.

І там жодної місії немає. Ніхто, крім Росії, не контролює кордон. Тільки наша розвідка та розвідка наших партнерів дають інформацію, коли кордон перетинає ешелон з боєприпасами, особовим складом або російською військовою технікою. Тому Росія завозить стільки, скільки їй треба, коли їй треба, і нікого не питає, і нікого не соромиться, бо там нема спостерігачів,
– додав Жданов.

Військовий експерт Олег Жданов / фото Громадськього радіо

Він зазначив, що Україна після відмови Росією подовжити мандат місії ОБСЄ повністю втратить контроль за діями Російської Федерації. За його словами, це шантаж з боку Москви, яка буде торгуватися, щоб отримати певні преференції або погодження від ОБСЄ контролю з боку Росії маршрутів чи місць перебування цієї спеціальної моніторингової місії.

Є дві причини. Перша – політичні преференції та шантаж самої ОБСЄ, а друга причина полягає в тому, що Росію не влаштовує, що ОБСЄ там працює,
– пояснив Жданов.

Росія "виправляє помилки"

 

Самопроголошені "ЛДНР" хочуть створити спільну економічну зону. За словами окупантів, спільний економічний простір – це скасування "митниці" між псевдореспубліками та партнерські проєкти. Це начебто може допомогти двом "республікам" покращити якість життя в ОРДЛО. Мовляв, зарплати, пенсії та соцвиплати зростуть до рівня тих, що отримують росіяни у Ростові.

Сергій Гармаш наголосив, що гібридна анексія окупованих територій відбувається вже давно – паспортизація, єдина валюта. А скасування митних постів між так званими "ЛНР" та "ДНР" – це інший вектор. За його словами, це було незручно Кремлю, а також впливало економічно на витрати Москви, бо "республіки" між собою встановили пости й ввели податки за транспортування товару.

Представник української делегації в Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш / Фото Інтерфакс-Україна

Зараз Росія пішла на такий крок для логістичної схеми економічного управління. Тим більше в Москві прекрасно розуміють, що це вітатиметься місцевим населенням. Адже це один з небагатьох факторів реального покращення життя, бо люди менше витрачатимуть коштів на транспортування товару та на пересування між "республіками". Також, уточнив експерт, це відповідає концепції єдиного "русского міра".

Коли у нас, вибачте, "недогризки" двох окупованих областей, наче кажуть про одні цінності, а між собою гроші рахують. Звісно, люди цього не розуміли й для них це було негативним сигналом,
– зазначив Гармаш.

За його словами, зараз Росія "виправляє" ці моменти. В першу чергу, оптимізацією логістичної схеми управління для Москви.