Репости у кремлівській мережі це ще не все. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Зауважте Загроза нацбезпеці й фахівці з роздержавлення: хто і як лобіює проєкт Стефанчука 6013
Коли на фронті загинув захисник Протасового Яру Роман Ратушний, то на сайті "Судово-юридичної газети", яка має однойменний телеграм-канал, синхронно з проросійським виданням "Страна.ua", написали: "На фронті загинув підозрюваний в організації погрому на Банковій Роман Ратушний".
А шеф-редактор "Судово-юридичної газети" Святослав Пограничний засвітився на "плівках Вовка" і на додаток відбілював заступника Вовка Євгенія Аблова, відомого фразою "Шеф, давай учудім" і тим, що забороняв Майдан у Києві. Павло Вовк хотів зробити його членом ВРП і дав йому дуже промовисту характеристику – "дол*ойоб".
І от тепер Кравченко на передовиці цього видання. Це не що інше, як легітимізація й надання значущості тому, що не має стати для суспільства значним за жодних обставин. Такі сайти мають бути токсичними.
Інтерв'ю Кравченка / Знімок екрана з сайту “Судово-юридичної газети”
І це інтерв'ю передруковує офіційний сайт Верховного Суду, звісно, просуваючи бренд "Судово-юридичної газети".
І це питання не просто до цінностей, які сповідує суддя Кравченко (тут мало б бути розуміння, що таке гідність і самоповага). Це серйозне питання до посадовця. Він займає виборну (!) посаду голови Верховного Суду. Ця посада зобов'язує захищати і бренд Верховного Суду, і особисті бренди суддів, які обирають того ж таки голову Верховного Суду.
До речі, у Верховному Суді працює і не звітує понад рік робоча група, яка має створити комунікаційну стратегію.
Так от, у комунікаційній стратегії має бути не просто розділ "кризові комунікації", де б йшлося про спростування фейків чи проактивне реагування у випадку обґрунтованої критики, а й окремий розділ із виданнями, яким дають і не дають коментарі та інтерв'ю. Це про медіагігієну, звісно, яка має відповідати цінностям.
Проте окремої уваги заслуговує зміст цього інтерв'ю для видання із більш ніж сумнівною репутацією.
Перевищення повноважень: чи були висновки щодо законопроєктів від Пленуму
В інтерв'ю Кравченко прямо каже про те, що цього року "Верховний Суд направив висновки на 37 законопроєктів…", які містять пропозиції змін до Кримінального кодексу України (зокрема 11525, 11535, 11473). Зважте, не Кравченко направив свої висновки, не якесь управління чи департамент, а мова йде про весь Верховний Суд як інституцію.
Інтерв'ю Кравченка / Знімок екрана
Також згадується ще один законопроєкт щодо змін до Кримінального кодексу (11322), а у картці законопроєкту немає таких висновків. Якщо зайти у картку законопроєкту про внесення змін до Кримінального кодексу (11525), то ситуація аналогічна.
Річ у тому, що “Голка” вже цікавилася у Верховного Суду законопроєктами, які розглядалися на Пленумі, з огляду на те, що суддя Василь Крат висловився на підтримку одного із законопроєктів, який створений в інтересах дерибанників. Треба було з'ясувати, чи була у того проєкту підтримка Пленуму Верховного Суду.
І у нас є відповідь датована жовтнем з переліком проєктів, які розглядали судді Верховного Суду на Пленумі у 2023 – 2024 роках.
Відповідь Верховного Суду / Фото "Голки"
У ній немає жодної згадки про проєкти, які Кравченко зазначив в інтерв'ю. І тут треба нагадати голові Верховного Суду вже не про законопроєкти, а про закон "Про судоустрій і статус суддів" (ст. 46).
Там йдеться про те, що саме Пленум надає висновки щодо законопроєктів від Верховного Суду. Пленум, а не голова Верховного Суду. Відчуваєте різницю?
Постає питання, чиїми висновками керувалася Верховна Рада, коли голосувала за проєкти? І коли закони України буде поважати голова Верховного Суду Кравченко?
А що таке Пленум? Це всі судді Верховного Суду, які мають зібратися і проголосувати. Але, схоже, Кравченко, якого цей Пленум колись обрав, про передбачений законом "нюанс" забув. Тим самим спростив зацікавленим лобістам шлях до ухвалення бажаних для них законів.
І тут треба нагадати ще один епізод. Як Кравченко провів Пленум під час тривоги і, по суті, поставив під загрозу існування судової еліти країни, яка його точно не для цього обирала.
Знімок екрана з засідання Пленуму Верховного Суду 9 лютого
Тоді на запит “Голці”, чому так відбулося, ми ніякої чіткої відповіді не отримали. Лише відписки.
Але найбільше дивує навіть не Кравченко. А те, що у Верховному Суді є півтори сотні суддів, і вони про це мовчать. Як і адвокати мовчать про те, що в них в секторі монополію на вирішення всіх важливих питань тримає соратниця Віктора Медведчука – голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова.
Так от, якість спільнот визначається, зокрема, здатністю до самоочищення. В адвокатів із цим, на жаль, все дуже погано. А чи зможе самоочиститись Верховний Суд? Чи він очікує на перевірку Вищою кваліфікаційною комісією суддів у 2025 році декларацій доброчесності та буде спроможний лише на "парад відставок" до того, як деяким покажуть вказівник "Вихід"?
Почати ці перевірки варто буде з керівництва суду та його підрозділів. А далі продовжити роботу з деклараціями доброчесності суддів Великої Палати. Як тих, які в теперішньому складі "чудять" із державницьких питань. Так і тих, які "співпрацювали" у попередніх каденціях із підсудним Всеволодом Князєвим.
Так що Вища кваліфікаційна комісія суддів, де немає суддів Верховного Суду, але є представники антикорупційної інфраструктури, матиме наступного року гарну можливість проявитися. А "Голка" продовжить моніторити роботу Верховного Суду, зокрема його соцмережі та сайт і буде інформувати суспільство про наявні виклики, які вимагають нагальних рішень і, звісно, комунікаційної стратегії, яку ніяк не можуть за рік створити.