Головні новини 4 жовтня: видворення угорського консула та у США визнали Голодомор геноцидом
Україна оголосила консула Угорщини в Берегові Закарпатської області "персоною нон грата", він має покинути територію України протягом 72 годин. Рада схвалила законопроект про українську мову та продовжила термін дії закону про особливий статус Донбасу. Сенат США визнав Голодомор геноцидом українського народу. Такими були головні новини четверга, 4 жовтня, в Україні та світі.
Видворення угорського консула із Берегова
Читайте також: Нідерланди вислали чотирьох росіян через спробу викрасти інформацію про катастрофу МН17
Консул Угорщини в Берегові Закарпатської області оголошений "персоною нон грата" і повинен покинути територію України протягом 72 годин.
Про це йдеться в ноті, яку Міністерство закордонних справ України передало угорському послу Ерно Кешкеню.
У зв’язку з діяльністю, несумісною зі статусом консульської посадової особи, консул Консульства Угорщини в місті Берегове має залишити територію України протягом наступних 72 годин,
– йдеться у ноті.
У Клімкіна також очікують, що Угорщина "утримуватиметься від будь-яких недружніх кроків" щодо України, а посадові особи цієї країни, зокрема дипломати, надалі не порушуватимуть закони України.
Попередження глави МЗС Угорщини Сійярто про видворення українського консула:
Своєю чергою, офіційний Будапешт практично миттєво відповів Києву видворенням українського консула зі столиці Угорщини.
Про видворення українського дипломата повідомив голова МЗС Угорщини Петер Сійярто на прес-конференції.
Читайте також: Азаров із сином отримали величезну суму за призначення віце-прем'єра: відомі деталі
Сійярто заявив, що проінформував про свої рішення посла України у Будапешті. Так, в українського консула є 72 години для того, щоб залишити Угорщину у якості "пропорційної відповіді".
Україна продовжує загострювати конфлікт,
– заявив Сійярто.
У відповідь на це міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав "фундаментально неадекватною реакцією" Угорщини рішення вислати українського консула у відповідь на висилку угорського дипломата з Берегова.
Додамо, скандал розгорівся після того, як стало відомо, що на Закарпатті українцям роздають угорські паспорти. У мережі з'явилось відео, як в угорському консульстві у місті Берегово місцеві отримують громадянство сусідньої держави та присягають на вірність їй. Згодом у ЗМІ з'явилась інформація, що у Берегові українцям насправді не видавали угорських паспортів, а на відео зафіксовано лише один із етапів для отримання громадянства Угорщини.
Що таке "персона нон грата"? Дипломатичний термін, який означає іноземну особу, якій відмовляють в надані агреману (попередній дозвіл на отримання посади посла в приймаючій країні), або ж дипломатичного представника, перебування якого уряд країни оголосив небажаним. Така особа повинна покинути територію приймаючої країни, у випадку ж, якщо вона залишиться, то втрачає всі дипломатичні привілеї (зокрема, імунітет від кримінального переслідування).
Рада плідно попрацювала
4 жовтня Верховна Рада схвалила законопроект, який повинен захистити українську мову. За приниження та зневагу до української мови каратимуть штрафами та навіть ув'язненням.
Читайте також: Рада підтримала законопроект про мову: хто і де муситиме говорити українською
За основу проект закону схвалив 261 народний депутат.
Законопроект передбачає створення інституту уповноваженого із захисту державної мови. Функціями уповноваженого буде захист української мови як елемента конституційного ладу і захист права громадян на отримання державною мовою інформації та послуг у всіх сферах суспільного життя на всій території країни.
Також пропонується ввести адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, передбачена кримінальна відповідальність "за публічне приниження і зневагу до державної мови". Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом, гімном. Порушникам загрожує штраф у розмірі 850 гривень, або арешт до 6 місяців, або ув’язнення на строк до 3 років.
Рада також продовжила термін дії Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" до кінця 2019 року.
За поправку до закону проголосували 245 народних депутатів, проти – 62, 10 – утримались, ще 48 не голосували.
Закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" не зупинить російську агресію, так як не вирішує ключових питань для РФ. Це не вплине на ситуацію на Донбасі. Таку думку 24 каналу висловив дипломат, експерт "Майдану Закордонних Справ" Олександр Хара.
Читайте також: У Нафтогазі розповіли про план "Б" у разі запуску "Північного потоку-2"
Фахівець нагадує: закон пов'язаний із мінськими угодами, які були підписані внаслідок двох катастроф України на фронті – в Іловайську і Дебальцевому. Домовленості не відповідають Конституції України і взагалі суперечать життєвим інтересам української нації.
Свого часу закон про особливий статус Донбасу був ухвалений, щоб відтермінувати наступ російського агресора, тому що існувала така ймовірність. Україна – унітарна держава. Стаття 5 Конституції говорить про те, що виключно право народу змінювати конституційний лад. І рішення про так звані автономії, які хоче бачити Росія в Україні, може бути прийнято тільки на всеукраїнському референдумі. І ніяк не окремим законом,
– підкреслив Хара.
Що передбачає закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО?Закон був схвалений у вересні 2014 року і набув чинності 18 жовтня 2014 року терміном на 3 роки. Документ передбачає, що особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу набуває чинності тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України.
Також, згідно з законом, особливий порядок місцевого самоврядування реалізується виключно органами місцевого самоврядування, які будуть обрані на позачергових виборах. Також прописані умови, без виконання яких вибори в ОРДЛО неможливі, це – виведення незаконних збройних формувань і військової техніки з України, гарантії вільного волевиявлення, спостереження за виборами, в тому числі представниками міжнародних організацій, недопущення незаконного втручання у виборчий процес, дотримання принципів політичного плюралізму і свободи агітації.
Сенат США визнав Голодомор геноцидом українського народу
Сенат США одностайним рішенням ухвалив двопартійну резолюцію, яка стала першим в історії правовим актом Конгресу США, де Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу.
Читайте також: Частина Кримського мосту обвалилась: фото та відео
Таким чином Сенат визнав висновки Урядової Комісії США щодо Голоду в Україні (від 22 квітня 1988 року) про те, що "Сталін та його оточення вчинили у 1932-1933 роках геноцид проти українців".
Висловлюються найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їхнім родинам, а також міститься заклик до розповсюдження інформації з метою підвищення обізнаності у світі про штучну природу цієї трагедії,
– йдеться у повідомленні.
У рішенні також засуджується систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу.
Співавторами резолюції виступили співголови Сенатського українського кокусу, а також сенатори Роберт Портман та Річард Дурбін.
Що таке Голодомор?Акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Це призвело до смерті від голоду 3 мільйонів 941 тисячі людей. Голодомор був викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва СРСР та УСРР на чолі з Йосипом Сталіним. Був розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичне знищення частини українських селян.
Скандал довкола "Міс Україна 2018" не вщухає
Скандал довкола "Міс Україна 2018" набирає все більші оберти. Історію дискваліфікованої Вероніки Дідусенко переповіли багато західних ЗМІ, підкресливши слова одного з членів журі Богдана Юсипчука.
Як відомо, киянка Вероніка Дідусенко втратила корону всього за тиждень після грандіозного шоу. Причиною для дискваліфікації стало приховання інформації про дитину красуні. За умовами конкурсу, це є підставою для призначення іншій дівчині титулу "Міс Україна 2018".
Читайте також: Карпати замело снігом: нові вражаючі фото
Однак не цей факт викликав багато негативних коментарів у західних ЗМІ, а виступ одного з членів журі конкурсу – актора Богдана Юсипчука. На прес-конференції він заявив, що молода мама, яка наважувалась народжувати у 19 років, не повинна ставати прикладом для наслідування.
Вона народила дитину в 19 років і розлучилась. Я вважаю, що це не правильно ставити таку людину, як еталон, з якого потрібно брати приклад,
– заявив Богдан Юсипчук.
На це відреагувала Вероніка Дідусенко. Киянка заявила, що поки організатори конкурсу офіційно не вибачаться за таку заяву Богдана Юсипчука, вона вважатиме це позицією всіх представників шоу "Міс Україна 2018". Окрім цього, дівчина показала фрагменти з іноземних ЗМІ, де описана її історія. Вероніка вкотре заявила, що не має наміру приймати правила, написані на початку створення конкурсу краси. Як і раніше, вона називає ці умови дискримінацією, додавши, що так шоу заохочує молодих дівчат до аборту.