16 лютого парламентарі займалися не лише обговоренням нового образу Юлії Тимошенко та аналізом ефективності уряду Арсенія Яценюка. Вони прийняли також кілька важливих законів, які змінюють долю країни, але на які звернули мало уваги через перспективу відставки уряду.
Перевір себе! Наскільки добре ви знаєте Яценюка?
"Повернення" електронного декларування
Законопроект №3755, який дозволить вже у 2016 році запровадити початок роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до вимог закону "Про запобігання корупції" та запобігти корупції, підтримали 238 депутатів.
Але ініціатор документу Вадим Денисенко (БПП) з голосу вніс туди стільки правок, що ідею електронного декларування можна поховати ще до початку реалізації – все одно суть страчено.
Запропонованими Денисенком змінами, зокрема, передбачено наступне:
- Відкласти кримінальну відповідальність за недостовірні відомості в деклараціях до 2017 року (тобто, поки що декларації можна писати "від балди" і брехати про все, на що вистачить натхнення).
- Вивести з-під декларування батьків та дітей декларанта, які не проживають з ним (тобто, на них можна переписати все своє майно і за це, знову ж таки, нічого не буде).
- Збільшити поріг декларування для цілої низки об’єктів (наприклад, тепер можна взагалі не декларувати автомобілі, коштовності, подарунки, готівки, внески в банках, фінансові зобов’язання, якщо їхня вартість становить менше 197 тисяч гривень. Більше того, передбачається, що декларуватися буде лише те цінне рухоме майно, яке буде набуто лише після запровадження нової системи декларування – все, чим службовці володіють зараз проконтролювати буде неможливо).
Шанс на те, що електронне декларування все ж не буде вбите, ще є, оскільки документ поки що не підписаний Президентом. Але невеличкий. Поки що ж можна лише зазначити, що, як сказав голова правління Центру протидії корупції, відбувається процес кастрації онлайн декларування.
Народні депутати коаліції розмінюють наш безвізовий режим на безпеку своїх корупційних статків. Вони не лише повторюють ...
Опубліковано Vitaliy Shabunin 16 лютого 2016 р.
Створення партійної диктатури
Закон №3700, який підтримали 236 депутатів, дозволить партійним лідерам вилучати кандидатів у депутати з виборчих списків вже після виборів. Це означає, що за рішенням з'їзду (зборів, конференції) партії можуть після оголошення результатів виборів вилучити з виборчого списку кандидата в депутати. Будь-якого кандидата у будь-який час після дня виборів до прийняття рішення ЦВК про визнання його обраним. Тобто, результати волевиявлення кожна партія може переглянути у ручному режимі відповідно до власних інтересів.
Вочевидь, не всі в парламенті вподобали таку перспективу — на ранковому засіданні Рада двічі "провалила" цей законопроект, після цього, на вечірньому засіданні парламенту, спікер Володимир Гройсман вкотре поставив на голосування питання про повернення до розгляду цього законопроекту і в результаті парламентарі ухвалили його.
У Комітеті виборців документ вже розкритикували, наголосивши, що "право обирати народних депутатів належить виключно громадянам України, а спроба узаконити зміну результатів виборів партіями є узурпацією державної влади".
КВУ закликає Президента ветувати закон про «партійну диктатуру»Сьогодні, 16 лютого, Верховна Рада України прийняла за ...
Опубліковано КОМІТЕТ ВИБОРЦІВ УКРАЇНИ 16 лютого 2016 р.
Перспектива приватизації
252 народних депутата підтримали законопроект №2319а-д, який був потрібний для початку приватизації великих державних підприємств, на необхідності якої вже неодноразово наголошували і президент, і прем’єр.
Прийнятий документ, зокрема, передбачає наступні зміни:
- Скасовує обов'язковий продаж через біржу 5-10% акцій держпідприємств перед приватизацією. Цю процедуру застосовували, оскільки вважалося, що вона допоможе скласти приблизне уявлення про ринкову вартість всього пакету. Але в Україні такий підхід не завжди працює. По-перше, через не надто ефективну роботу фондового ринку. По-друге, роздроблення пакета акцій створює ризики блокування приватизації.
- Забороняє допускати до приватизації в якості покупців фізичних і юридичних осіб держави-агресора, або держави, проти якого введені санкції. Таким чином, шлях до участі у приватизації українських активів російському капіталу буде закритий, а його вплив на нашу економіку – значно зменшений.
- По-третє, законопроект дає можливість уряду залучати до приватизації держпідприємств радників на конкурсній основі, а також дозволяє оплачувати їхні послуги не тільки з Державного бюджету, а й з інших джерел. Як пояснила експерт з питань управління державним майном з київського Інституту суспільно-економічних досліджень Ірина Ратинська, запровадження цієї норми може зробити процес приватизації значно прозорішим.
При цьому за її словами, зараз уряд розглядає приватизацію як спосіб боротьби із корупцією на державних підприємствах і джерело наповнення бюджет. І останнє можна розглядати як не дуже гарну тенденцію.
Для нашої країни потрібно не продавати державні активи і наповнювати через це бюджет. Потрібен більш інвестиційно-орієнтований характер приватизації. Оскільки йдеться про підприємства, які мають нормально працювати і розвиватися. Зараз у першу чергу на приватизацію виставлені блакитні фішки нашої економіки – Одеський припортовий завод, Центренерго, різні обленерго, ТЕЦ. Тобто залучатися до їх приватизації мають саме ті інвестори, які можуть вкладати кошти у ці підприємства та розвиток їхніх технологій,
— наголосила вона, додавши, що для створення грамотної стратегії приватизації в Україні також необхідно провести інвентаризацію державних активів.