Сайт 24 каналу розповідає, яке рішення ухвалив Конституційний Суд, чим це загрожує Україні та українцям і чи можна якось виправити ситуацію.
Читайте також Такого не було навіть за Януковича: Конституційний Суд скасував антикорупційну реформу
Що кажуть експерти
Простіше кажучи, корупція в Україні тепер не поза законом, а цілком у правовому полі. Подання декларацій стало необов’язковим, адже, якщо цього не зробити, то не буде ніякої відповідальності, а НАЗК взагалі втратило майже всі свої повноваження.
Цікаво й те, що всі справи про такі корупційні кримінальні правопорушення як декларування недостовірної інформації, які зараз знаходяться у судах – будуть закриті і поновити їх згодом буде неможливо. Про це каже Опанас Карлін, адвокат, партнер юридичної компанії ESQUIRES.
З практичної точки зору це означає, що до кримінальної відповідальності за вказані злочини притягувати не можна, а провадження, розпочаті за вказаною статтею, у т.ч. ті, у яких повідомлено про підозру, підлягають закриттю незалежно від стадії провадження. Вироки, що набрали законної сили можуть бути переглянуті за виключними обставинами, – зазначив Карлін.
Денис Бугай, президент Асоціації Правників України, партнер VB PARTNERS, нагадав, що за аналогічною процедурою КСУ вже скасовував статтю по незаконному збагаченню (ст. 368-2 КК України). Відповідне рішення було ухвалено на початку 2019 року.
Він пояснює, які наслідки буде мати таке рішення КСУ:
- закриття усіх кримінальних проваджень за ст. 366-1 КК України;
- припинення будь-яких слідчих дій в рамках цих проваджень;
- припинення судового розгляду для прийняття судом рішення про закриття кримінального провадження;
- неможливість використання у подальшому доказів, зібраних під час розслідування недостовірного декларування, їх недопустимість;
- неможливість притягнення у подальшому до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації вже розпочатих кримінальних проваджень щодо тих самих діянь, навіть у разі прийняття нової редакції статті про недостовірне декларування;
- кримінальні провадження мають бути закритті слідчими/прокурорами автоматично. Разом з цим, це не перешкоджає захисту самостійно подавати слідству відповідні клопотання про закриття.
Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency International Ukraine, пояснює, що таке рішення КСУ – це легалайз корупції і антикорупційна реформа тепер, фактично, вбита.
Неконституційною визнали будь-яку відповідальність за корупцію: кримінальну, адміністративну, цивільну, навіть дисциплінарну. За хабарі, підкупи, незаконне збагачення чиновників, зловживання впливом, розтрату майна, отримання розкішних подарунків чиновниками, невжиття заходів для протидії корупції – відповідальність за все це суд скасував, – пояснює Калітенко.
Він додає, що у деклараціях тепер можна писати будь-що, бо ніякої відповідальності за це немає. Більше того, ми навіть не дізнаємося, що буде в цих деклараціях, адже публічний реєстр тепер закритий. Але й НАЗК тепер не може перевіряти декларації. У них забрали всі повноваження, щодо автоматичної перевірки.
"Також не можна звіряти декларації з державними реєстрами, адже НАЗК тепер позбавлене доступу до державних реєстрів. Немає і перевірок своєчасності подання декларації. Навіть, якщо декларант не подасть декларацію вчасно, НАЗК нічого не може йому зробити, бо воно позбавлене можливості складати приписи або ж повідомляти, що декларація не подана", – говорить Калітенко.
Він каже, що також скасований обов’язок подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані чиновників. Постраждали й повноваження НАЗК по викривачам – більше не зможуть приймати повідомлення від викривачів. Тобто, повідомлення від людей, які хочуть розповісти про корупцію, будуть повертатися назад. Також НАЗК не має право захищати викривачів, проводити перевірки на місцях, виносити приписи, звертатися до суду і т.д.
Це означає, що відповідальності за корупцію в країні немає. Вимагання хабарів – дозволено. Українцям треба згадувати, як отримувати візи, які документи збирати тощо. Тому що чітко порушені критерії безвізу. Як наслідок, будемо мати тимчасове припинення безвізу. Так само буде стрибок долару та євро, бо, навряд чи, ми зможемо отримати хоч якусь фінансову допомогу, – резюмує Калітенко.
Зверніть увагу НАЗК закриває реєстр електронних декларацій через рішення Конституційного Суду
Під загрозою безвіз і місцеві вибори
Дійсно, таке рішення КСУ поставило під загрозу місцеві вибори та безвіз. Так, Європейська правда передає, що у листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, говориться про те, що в ЄС стурбовані рішенням КСУ, що може стати причиною для тимчасового призупинення безвізу.
А от, що стосується виборів, ситуація також не найкраща. Голова НАЗК Олександр Новіков пояснює, що Конституційний Суд позбавив НАЗК доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади, але без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.
Тобто, фактично, всі, хто перемогли на місцевих виборах не можуть офіційно почати працювати. Олександр Калітенко нагадав, що за антикорупційним законодавством кандидати не подають декларації, тому що невідомо, виберуть їх чи ні, а бути їх може дуже багато.
Але у законодавстві є умова, що декларації подають місцеві депутати, місцеві голови, які вже набули повноважень, протягом 15 днів. Зобов’язання подавати декларації суд не скасував, але бачити їх мі не будемо, їх зможе бачити лише НАЗК, але не зможе перевірити, – пояснює Калітенко.
Як це можна виправити
На жаль, оскаржити рішення КСУ – неможливо. Опанас Карлін каже, що Офіс Президента, як і будь-який інший орган, впливати на КСУ або остаточність його рішень не може.
Виправити ситуацію можливо виключно у законодавчій площині – необхідно встановити кримінальну відповідальність за подібні діяння для чого терміново внести відповідний законопроєкт, у якому врахувати позицію КСУ, – говорить Карлін.
Внести відповідний законопроєкт обіцяв і Володимир Зеленський. Втім, навіть якщо законопроєкт розроблять та внесуть на розгляд до Верховної Ради й приймуть його. КСУ цілком може знову визнати такі положення про кримінальну відповідальність неконституційними, просто посилаючись на своє рішення від 27 жовтня.
Що ухвалив суд
До Конституційного Суду звернулися 47 депутатів, які просили визнати неконституційними, зокрема, статті 366-1 та 368-5 Кримінального кодексу України, які передбачають кримінальну відповідальність за корупційні кримінальні правопорушення. І вже 27 жовтня у КСУ задовольнив це подання, звівши нанівець всю боротьбу з корупцією в Україні.
Також по темі З'явився текст скандального рішення КСУ: деталі
28 жовтня Конституційний Суд нарешті оприлюднив текст рішення, з якого стало зрозуміло, що була скасована ціла низка положень антикорупційного законодавства.
Зокрема скасували:
- положення про відкритий доступ до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (електронні декларації стали недоступними для всіх, окрім працівників НАЗК);
- усі положення щодо контролю декларацій, повної перевірки декларацій та моніторингу способу життя суб’єктів декларування; вимоги щодо подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані;
- повноваження НАЗК щодо контролю та перевірок декларацій, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, перевірок щодо конфлікту інтересів та дотримання інших вимог і обмежень антикорупційного законодавства; положення про права уповноважених осіб НАЗК, які безпосередньо здійснювали перевірки дотримання антикорупційного законодавства. Тепер НАЗК не може ініціювати будь-яку відповідальність для тих, хто порушує антикорупційне законодавство;
- кримінальну відповідальність за подання недостовірної інформації у деклараціях, отримання хабарів, конфлікт-інтересів тощо. До того ж, стала неможливою дисциплінарна та адміністративна відповідальність, через урізання повноважень НАЗК.
До того, ж Конституційний Суд мотивує своє рішення тим, що кримінальна відповідальність за брехню у деклараціях – це непропорційне покарання. Але з цим не погоджується й заступник голови Конституційного суду Сергій Головатий, який вважає рішення юридично необґрунтованим Він нагадує, що у статті 366 ККУ встановлена межа настання кримінальної відповідальності – якщо неправдиві відомості у декларації відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі цього критерію відбувається розмежування між притягненням особи до кримінальної відповідальності. Тобто, відповідальність (кримінальна або адміністративна – ред.) за подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей розмежовується залежно від суми, – пояснює Головатий.
КСУ скасував е-декларування / Інфографіка 24 каналу
