Десять міфів про туберкульоз та їхнє спростування

1458 Читать новость на русском
Один з міфів - на туберкульоз хворіти соромно, бо це недуга людей з неправильним способом життя / Фото з відкритих джерел

Туберкульозом неможливо заразитися, якщо користуєшся книгами, предметами побуту, іншими речами хворого, споживаєш їжу, яку приготував або продавав хворий, або через користування спільним посудом.

Насправді туберкульоз передається через повітря, коли людина довго перебуває у закритому приміщенні разом із хворим на туберкульоз легень, який кашляє і не отримує лікування.

Читайте також: Епідемія туберкульозу в Україні: чому за 20 років проблема не подолана

Цей та інші міфи про туберкульоз спростувала в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, яка послалася на дані експертів громадської організації "Інфекційний контроль в Україні".

Симптоми туберкульозу

Міф другий:

Щоб не заразитися туберкульозом, потрібно частіше мити руки і прибирати дезінфікуючими розчинами у місцях, де перебуває багато людей.

Спростування: мити руки і прибирати справді необхідно, щоб запобігти багатьом хворобам, але таким чином від туберкульозу себе не захистиш. Адже туберкульоз передається через повітря, і єдиний спосіб знизити ризик – регулярно провітрювати приміщення. У медзакладах, де лікуються хворі на туберкульоз, також постійно опромінюють повітря ультрафіолетом.

Якщо серед вашого оточення є людина, яка кашляє понад 2 тижні – делікатно порекомендуйте їй звернутися до сімейного лікаря. У будь-якому випадку спілкуватися з такою людиною краще на відкритому повітрі – там туберкульоз не передається.

Міф третій:

На туберкульоз хворіти соромно, бо це хвороба людей з неправильним способом життя.

Спростування: ризик захворіти збільшується за певних умов. На туберкульоз частіше хворіють безробітні, безпритульні, люди, які живуть за межею бідності, ув’язнені, а також мігранти, військовослужбовці, медики, шахтарі і металурги. Ризик підчепити туберкульоз підвищують ВІЛ-інфекція, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, автоімунні захворювання. Великий ризик і в людей, які пережили пересадку органів або кісткового мозку. Небезпечним є і тривалий близький контакт з хворим, який не отримує лікування. Від більшості цих обставин ніхто не застрахований.

Читайте також: Вчені назвали причину появи туберкульозу

Міф четвертий:

В СРСР туберкульоз був під контролем медиків, адже всі люди зобов’язані були проходити флюорографічне обстеження. А проблеми з туберкульозом в Україні – результат руйнування радянської диспансерної системи.

Спростування: зараз захворюваність на туберкульоз в Україні – на рівні 80-х років минулого століття. Це в 2-3 рази менше за показники 60-70-х років. При цьому завдяки неконтрольованому вживанню антибіотиків у СРСР Україна страждає від поширення стійких до лікування форм цієї недуги.

А флюорографічне (або правильніше – радіологічне) обстеження грудної клітини не є ефективним методом виявлення ані туберкульозу, ані інших хвороб. Усе через малу чутливість і нездатність виявити причини змін у легенях.

На сьогодні існують надійні та швидкі методи лабораторної і радіологічної діагностики, всі вони доступні в Україні. Щоб ефективно застосовувати ці методи, необхідно вчасно запідозрити захворювання. Для цього сімейні лікарі мають опитувати своїх пацієнтів про чинники ризику і симптоми, що можуть свідчити про туберкульоз: тривалий кашель, пітливість, тривале, навіть незначне, підвищення температури, слабкість, схуднення. За результатами опитування пацієнта можуть скерувати на радіологічне обстеження та аналізи.

Міф п’ятий:

Людина, яка лікується або лікувалася від туберкульозу, дуже небезпечна для свого оточення.

Читайте також: Туберкульоз можна здолати за 25 років

Спростування: небезпеку становить лише людина з туберкульозом легень, яка кашляє і при цьому не лікується. Через кілька тижнів після початку лікування така людина не може нікого заразити, навіть якщо в її аналізах ще залишається збудник недуги. Проте хворий повинен щодня приймати ліки, що призначені з урахуванням чутливості.

Міф шостий:

Туберкульозом можна заразитися у громадському транспорті, кафе, супермаркеті.

Спростування: туберкульоз не так швидко передається, як інші інфекції. Зазвичай заражаються люди, які проводять багато часу з хворим на туберкульоз легень. Це близько 8 годин щодня протягом 3 місяців до початку лікування. Тож насправді ризикують люди, які живуть або працюють з особою, яка довго кашляє, але не обстежується і не лікується.

При цьому чимало дорослих вже інфіковані туберкульозом. Проте 90% з них ніколи не захворіють через дуже сильний природний протитуберкульозний імунітет.

Міф сьомий:

Туберкульоз краще лікувати в стаціонарі: там є умови для ізоляції пацієнта. Крім того, в уколах ліки краще засвоюються.

Спростування: найкраще лікування туберкульозу – коли людина перебуває вдома і щодня приймає ліки під контролем медпрацівника. Залежно від стану пацієнта та обставин його життя, він або сам може приходити до медзакладу, або йому приносять ліки. Людина з туберкульозом, яка правильно лікується, не потребує ізоляції.

Майже всі протитуберкульозні ліки краще приймати у пігулках. А ін’єкції за потреби роблять на пункті амбулаторного лікування.

Переповнені пацієнтами лікарні створюють умови для "обміну" збудниками серед хворих і загрожують тим, що людина може набути стійкості до лікування.

Лікування туберкульозу тривале – від 6 до 20 місяців. Пережити цей складний час допомагають перебування у звичному оточенні, підтримка сім’ї та друзів, посильна робота та захоплення.

Проте є випадки, коли хворі на туберкульоз потребують стаціонарного лікування. У лікарнях, які не перевантажені, легше створити гідні і безпечні умови для пацієнтів.

Міф восьмий:

Якщо людина захворіла на туберкульоз – це назавжди.

Спростування: здебільшого навіть тяжкі випадки туберкульозу добре лікуються. Сьогодні в Україні є безкоштовними вся вчасна діагностика туберкульозу та медикаменти для лікування різних форм хвороби. Але, якщо людина приймає ліки з перервами, або взагалі відмовляється від лікування, збудник стає тренованим до дії ліків – набуває стійкості. Тоді лікування триватиме довше і є менш ефективним.

Більше того, така людина поширює на своє оточення стійкі форми інфекції. Тож близькі люди наражаються не просто на ризик хвороби, а на ризик розвитку найбільш несприятливої її форми.

Міф дев’ятий:

Лікування туберкульозу має побічні ефекти. Краще лікуватися народними методами.

Спростування: лікування справді може призводити до побічних реакцій, але за тяжкістю їх неможливо порівняти з туберкульозом. Єдине, що зробило туберкульоз виліковним – це спеціальні антибактеріальні ліки. Усі народні методи боротьби з туберкульозом (собачий чи борсучий жир, сушені комахи, трави тощо) люди застосовували у часи, коли не було сильних антибіотиків. Так намагалися компенсувати дефіцит необхідних для одужання білків, мікро- і макроелементів. Але в ті часи туберкульоз усе одно був смертельною недугою. Тож одужати без спеціального лікування не можна.

Міф десятий:

Вакцинація проти туберкульозу погано переноситься – місце ін’єкції часто довго не загоюється. До того ж, навіщо вона, якщо вакциновані люди все одне хворіють?

Спростування: ускладнення від вакцинації проти туберкульозу (БЦЖ) трапляються менше, ніж в 1% випадків. І більшість із цих ускладнень не потребує лікування. Нагноєння і утворення скоринки, що трохи кровить – нормальна реакція, що може тривати до 6 місяців і забезпечує утворення міцного імунітету.

Проте вакцинація справді не може повністю захистити від зараження і захворювання, а лише знижує ризик туберкульозу. Але саме завдяки вакцині діти зараз хворіють на туберкульоз дуже рідко. У них практично немає тяжких випадків туберкульозу, від яких раніше помирали або отримували непоправні наслідки для здоров’я.

 

powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Залиште відгук