Синдром СДУГ: коли діти не просто гіперактивні, а потребують лікування – Супрун

2633 Читать новость на русском

СДУГ зачіпає від 8 до 12% дітей в усьому світі. Синдром може збільшувати ймовірність інших психічних розладів та погано впливати на соціалізацію, стосунки в парі та з дітьми, навчання, кар’єру та залежні стани. Майже у 65% людей СДУГ залишається в дорослому віці, в повній або в частковій формі.

Уляна Супрун пояснила, що синдром дефіциту уважності та гіперактивності (СДУГ) – це порушення розвитку нервової системи, яке часто потребує лікування, а не засудження.

Читайте також: Аутизм у дітей: що це таке, основні симптоми та до кого звертатись

Що таке СДУГ та як проявляється

СДУГ має різноманітні прояви, і єдиної причини, що його викликає, не існує. Наразі відзначають, що куріння матері при вагітності, контакт із токсичними речовинами, мала вага при народженні, травми мозку та особливо генетична схильність – можуть бути причинами появи синдрому.

СДУГ зустрічається частіше в чоловіків, ніж в жінок. З-поміж людей з таким діагнозом лише 20% жінок. Втім, у дівчат його часто не діагностують, бо в них СДУГ проявляється не як гіперактивність (яка всім “заважає”), а я тиха замріяність і зануреність в себе (що всіх влаштовує).

 
СДУГ – прояви

Неуважність, розсіяність, нездатність зосередитися.
Постійна рухливість, куйовдження волосся, чухання потилиці, в дітей – спроби залізти куди не можна та пересування кімнатою.
Імпульсивність, в тому числі при витрачанні грошей.

Мозок людей з дефіцитом уважності має структурні та функціональні особливості: меншу щільність сірої речовини та порушення у структурі білої речовини, меншу масу мозку, запізніле дозрівання передньої кори.

Функціональна томографія мозку людей, які мають СДУГ, засвідчила недостатнє поєднання ділянок, що відповідають за думки у стані спокою, та ділянок, що беруть участь в контролі дій.

Активність різних частин мозку відрізняється в людей зі СДУГ та без нього: одні ділянки гіперактивні, інші – пригальмовані.

Дофамінові прошивки мозку в людей зі СДУГ формуються із затримкою, і нейронам бракує дофамінових рецепторів та переносників цього нейромедіатору.

 
СДУГ  – особливості синдрому

Синдром дефіциту уважності та гіперактивності – це не "погане виховання", а особливість дитини, яка впливає на здатність себе контролювати. Дітям із СДУГ може бути важко в школі, але не тому, що вони "дурніші за інших", а через складнощі з увагою і потребу в підтримці з боку вчителів.

СДУГ – це синдром, тобто він має спектр різних проявів, і не минає, як інфекційна хвороба, наголошує пані Уляна.

Діагностування синдрому дефіциту уважності та гіперактивності

Діагноз може ставити психіатр, що кваліфікований в діагностиці та лікуванні СДУГ. Лікарі первинної ланки мають утримуватися від призначення лікування в разі підозри на гіперактивність та спрямувати пацієнта до психіатра.

В діагностиці слід спиратися на повний анамнез, неодноразові, тривалі спостереження за пацієнтом та співбесіди з ним та/чи батьками. Симптоми мають відповідати СДУГ, спричиняти принаймні помірні психологічні, соціальні складнощі чи впливати на навчання.

Міжнародні протоколи радять спостерігати за пацієнтом упродовж 10 тижнів.

Життя з діагностованим синдромом має свої переваги й недоліки:

Добре те, що батьки, а згодом й самі пацієнти усвідомлюють причину симптомів і можуть оптимізувати умови роботи та навчання. 

Також розуміння особливостей власної уважності допоможе з вибором професії – не варто займатися тим, де миттєва втрата уваги може стати фатальною. Таким людям радять фокусуватися на своїх сильних сторонах і вчитися управляти імпульсивністю.

Погано в діагностиці СДУГ те, що таких дітей все одно стигматизують і сприймають у світлі стереотипів. Крім того, далеко не завжди йдуть на зустріч інклюзивності та оптимізації умов навчання.

Лікування СДУГ

Люди, що виховують дітей із СДУГ, повинні мати добрий контакт з дитиною, встановити чіткі правила і рамки, та структурувати день дитини: має бути розклад, рутина, зрозумілі чіткі інструкції та вимоги, і передбачуваність.

Дітей зі СДУГ потрібно хвалити за найменші досягнення й успіхи. Протокол закликає пояснювати батькам, що дитина так поводиться не тому, що вони погані батьки, але їм потрібно докладати більше зусиль, бо ситуація складніша за пересічну.

Вчителі мають вибудовувати особливі стосунки з учнем. Наприклад, дозволяти йому більше рухатися, чи давати завдання, що потребують руху, як-от вимити дошку.

Брак уважності та гіперактивність у дітей потребують сильного залучення батьків та вчителів, а людей старшого віку — партнерів. 

 
СДУГ – лікування

Протокол NICE радить робити вибір між ліками на основі метилфенідату, атомоксетіну та дексамфетаміну. В Україні наявні метилфенідат і атомоксетін.

В першу чергу слід застосовувати метилфенідат, а якщо протягом шести тижнів немає прогресу, то можливе застосування ліздексамфетаміну. Якщо є покращення, але певна непереносимість, то слід обрати дексамфетамін.

Уляна Супрун закликала лікарів дотримуватися міжнародних протоколів, і прописувати за потреби ліки, та зазначати на рецепті ім’я пацієнта, дату початку лікування та необхідну дозу, навіть якщо ліків наразі немає на ринку. Бо якщо не буде рецептів, не буде і попиту.

Дітям старшого віку і дорослим рекомендують також когнітивно-поведінкову терапію для покращення соціальних навичок, вирішення задач, вміння слухати, виражати та розуміти свої почуття. Це дуже важливий елемент підтримки людей зі СДУГ.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.

powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Залиште відгук