Килим на стіні – це не просто стиль 70 – 80-х. Він одночасно виконував кілька функцій, передає 24 Канал із посиланням на Teppichbazar.at.

Дивіться також "Ніколи так не робіть": дизайнери назвали типові 5 помилок в різних зонах інтер'єру

Навіщо килими вішали на стіни?

Символ достатку

У радянські часи якісний килим був справжньою розкішшю. Хороший вовняний виріб коштував дорого, його потрібно було "діставати" через знайомих або чекати в черзі. Родина, яка мала килим на стіні, демонструвала достаток і хороший смак. Оскільки по ньому не ходили, він служив десятиліттями та зберігав "новий" вигляд.

Тепло й затишок

Головна практична причина – теплоізоляція. У селах взимку опалювали дровами, у квартирах працювало нестабільне центральне опалення, а старі дерев'яні вікна добре продувалися. Товстий вовняний килим допомагав утримувати тепло й робив кімнату комфортнішою, особливо у "хрущовках", де стіни швидко промерзали.

Захист від зайвого шуму

Слабка звукоізоляція була справжнім мінусом радянського житла. Через тонкі стіни можна було чути не лише музику чи телевізор сусідів, а й розмови або навіть киплячий чайник. Килим служив додатковим шаром, який глушив сторонні звуки та створював відчуття приватності. Особливо часто їх вішали у спальнях та дитячих.

Спосіб зберегти шпалери

Колись переклеїти шпалери було складно: клей готували вручну, паперові полотна рвалися, а сам процес займав багато сил. Тому шпалери берегли якомога довше. Килим захищав стіну від потертостей, бруду та слідів від меблів – це був практичний "щит" для інтер'єру.

Килими потрібні були для тепло та звукоізоляції / Фото з відкритих джерел

Приховування недоліків стін

Будівництво радянських квартир часто було поспішним, і рівні стіни були радше винятком. Щоб не витрачати час на довге вирівнювання, нерівності просто маскували великим килимом. Це дозволяло швидше переїхати в нове житло й водночас зробити кімнату приємнішою на вигляд.

Головний декоративний акцент

Килим виконував роль яскравого інтер'єрного центру. У квартирах, де декору було мінімум, саме він додавав кольору й орнаментів. Для багатьох сімей килим також був своєрідним тлом для фотографій – на ньому робили сотні знімків із весіль, сімейних свят та інших урочистих моментів.

Частина культурної традиції

На заході України ткані або вишиті килими використовували в інтер'єрах століттями. Радянська мода частково наслідувала ці традиції, тому килим став буденною частиною житла в різних регіонах країни.

Які речі були у кожній українській хаті?

Раніше українські хати були зовсім іншими – без сучасної техніки та меблів, але з практичними речами, які сьогодні здаються музейними експонатами.

Багато з них були дуже функціональні й легко конкурували б із сучасними гаджетами. Основні предмети:

  • Бомбетля – лавка, шафа і ліжко в одному. Удень лавка, вночі – спальне місце.
  • Скриня – сховище для одягу, приданого, прикрас та грошей; часто прикрашалася різьбою.
  • Маслобійка – пристрій для збивання вершків у домашнє масло. Коромисло – дерев'яна перекладина для перенесення води з відрами на плечах.
  • Рогач – інструмент для роботи з піччю: витягання горщиків, переміщення дров, регулювання жару.