Однак ініціатива змінити оподаткування ФОПів 2 та 3 групи показала: реальність набагато складніша і значно суперечливіша. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Читайте також Малі ФОПи та платники ПДВ мають бути в рівних умовах: що пропонує влада та чи скасують пільги

МВФ вказує на проблему, проте рішення – українські

На відміну від минулих десятиліть, сьогодні представництво МВФ у Києві працює відкрито, системно й комунікує безпосередньо і з бізнес-спільнотою, і з аналітичними центрами.

Діалог чітко демонструє: так, МВФ вказує на економічні ризики, акцентує на дефіциті бюджету, тінізації та слабкому адмініструванні, але не пише конкретних рішень.

Саме тому в бізнес-середовищі давно сформувалася обґрунтована підозра: багато "жорстких вимог МВФ" народжуються не у Вашингтоні, а в кабінетах Міністерства фінансів України. Історія з ФОПами 2-ї та 3-ї групи – пряме підтвердження.

Де насправді виникають зловживання?

Структура ФОПів неоднорідна. У спрощеній системі одночасно існують три сегменти:

  • легальний малий бізнес (сервіс, ритейл, харчування, майстерні),
  • самозайняті фахівці (ІТ, дизайн, маркетинг)
  • "сірі" моделі (зарплатні ФОПи, подрібнення мереж, технічні структури для "обналу").

Тож насамперед важливо розуміти: компанії, що використовують ФОПів у сірому та чорному сегменті – вже давно зафіксовані. Усі дані про обороти, пов'язаних осіб і рух коштів – у розпорядженні податкової служби.

Відтак головна проблема – не відсутність інформації, а відсутність політичної рішучості.

Нещодавній приклад мережі "ТАНО" це доводить, адже в межах її діяльності 114 ФОПів працювали як одна структура. Після аналізу зв'язків "малого бізнесу" й уваги з боку ДПС – компанії об'єдналися у ТОВ і стали платником ПДВ без жодних змін до Податкового кодексу.

Замість системного підходу – найпростіше рішення

Замість того щоб прийняти дійсно системні та фахові рішення – запровадити якісні KPI для ДПС і БЕБ, повноцінно імплементувати рекомендації НБУ щодо "кущів ФОПів", запровадити чіткі критерії трудових відносин для мінімізації схеми "ФОП замість найму", запровадити європейське оподаткування цифрових платформ і застосовувати адресний контроль за схемами – Мінфін обрав найпростіший, але не робочий варіант.

А саме: підвищити податки для всіх ФОПів 2-ї та 3-ї групи та перевести їх на найобтяжливішу серед усіх країн ЄС систему СЕА ПДВ з 1 мільйона гривень обороту.

Такий крок прогнозовано не дасть результату: схеми адаптуються швидше за законодавство, легальний мікробізнес скоротить активність або перейде в тінь, частина підприємців розгляне релокацію, а фіскальний ефект буде нульовим або навіть від'ємним.

На практиці працює діалог, а не репресія

Гарний приклад переговорів – обговорення Податкового комітету ВРУ та аналітичних центрів щодо проблематики ресторанної галузі. Після аналізу реальних проблем галузі учасники дискусії дійшли висновку: оптимальним рішенням є застосування ресторанною галуззю третьої групи ЄП зі ставкою 6% від обороту.

Це одночасно збільшує надходження до держбюджету, бо ресторанна галузь на загальній системі дає податків лише 4,8% з обороту, зменшує кількість технічних ФОПів, робить галузь прозорішою і не руйнує бізнес-модель у воєнний час.

Підсумки інклюзивного діалогу вкотре підтверджують: коли влада працює через діалог і аналіз – результат є. Коли через репресію – результату немає.

Чи варто ФОПам "збирати валізи"?

Ні. Причини очевидні.

Після суспільної реакції, велика група депутатів публічно виступила проти змін у спрощеній системі. Голова податкового комітету Данило Гетманцев заявив: до завершення воєнного стану зміни оподаткування ФОПів не будуть розглядатися. Це ключовий запобіжник.

Шкода для економіки була б значною:

  • тінізація, дроблення;
  • скорочення ділової активності;
  • релокація бізнесу.

У воєнний час це ризик, на який не піде жодна політична команда. Тим часом український малий і середній бізнес доводить, що єднання і діалог впливають на подальші рішення. Саме тому збирати валізи не варто. Потрібно продовжувати спільну роботу – з парламентом, комітетами, асоціаціями – щоб правила були прозорими, логічними й не стимулювали тінізацію.

МВФ не вимагав конкретних змін до системи ФОПів. Він лише підсвічує проблеми, а спосіб вирішення пропонує українська влада. І саме тут виникає питання якості цих рішень.

Проблеми зарплатних ФОПів можна вирішувати адресно – через аналіз, контроль і діалог. Підвищення податків для всіх – найпростіший, але найменш ефективний шлях.

Майбутнє української економіки – у прозорих правилах, професійній політиці й конструктивній співпраці держави та бізнесу. Це важче, ніж перекладати відповідальність на МВФ. Але суттєво продуктивніше.