Війна – це бізнес і так було завжди. Зазвичай, зброю в руки брали не ФОПи, а наймані працівники, але жнива їхньої праці отримували багаті та сильні. Гроші, території і вплив – основні причини кожного конфлікту. Про це – у програмі "Боги війни" на 24 каналі.

До теми Хрестові походи: хто і навіщо організовував криваві мандрівки світом

Інколи справжню мету маскували під якусь велику ідею. Наприклад, криваві Хрестові походи подавали як "захист віри". Символічно, що саме під час цієї кампанії з'явилися найкращі бізнесмени серед військових: з мережею різноманітних компаній, широким спектром послуг і навіть власним впізнаваним лого.

Тамплієри – монахи, які стали богами війни і фінансів. Зароджувалася ця потужна фінансова машина ледь не на порожньому місці. Навіть гірше – на спаленій землі.

Історія появи тамплієрів

Хрестоносці завоювали Єрусалим на початку XII століття, відвоювали святині, перерізавши величезну кількість мусульман. Атмосфера у регіоні, м'яко кажучи, не особливо дружня, адже до християнської Європи далеко, а довкола – здебільшого мусульмани, які прагнуть помсти.

Хрестоносці, ті що залишилися на святій землі та її околицях, захистили себе міцними мурами. Проте пізніше їх це все одно не врятувало.

Цікаво Секрети успіху монголів: що допомогло Чингісхану захопити пів світу

Паломники масово ринули з Європи на екскурсії святими для християн місцями завойованих територій. Попит породив пропозицію: з'явилася елітна служба охорони лицарів – тамплієри. Хлопці з червоними хрестами на обладунках і щиті.

Спершу вони працювали за ідею, виживали лише завдяки дарункам людей, що з вдячності віддавали тамплієрам речі, якими вже не користувалися. Тому хлопців називали "бідні лицарі Христа". В народі взагалі казали "лицарі-жебраки". Не кожен з них мав власного коня. Так тривало 20 років.

Тоді французький лицар Гюго де Пейн вирішив привернути увагу до цієї несправедливості. Він офіційно створив орден Тамплієрів. Король Єрусалиму Балдвін II підтримав самовідданих хлопців й виділив місце у своєму замку для їхнього офісу, а також віддавав їм частину податкового збору.


Основоположник ордену Тамплієрів Гуго де Пейн / Картина Анрі Лемана

Воїни вирвалися з бідності й готові були працювати з подвійною мотивацією. Тим паче вони були не лише лицарями, але й ченцями. З вірою в серці і мечами в руках уже небідні лицарі Христа почали відігравати усе важливішу роль у регіоні. Цілодобово патрулювали дороги, зробивши їх безпечними для туристів з Європи.

Тамплієри стали без перебільшення супергероями того часу. Про них складали легенди. На полі бою тамплієри були дуже вправними. Вони молилися, тренувалися і виконували різноманітні бойові завдання. Червоний хрест на грудях став ознакою якості. Ці лицарі були головним військовим підрозділом гарячого регіону, що виконував найскладніші завдання.

Перші кроки лицарів у бізнесі

Згодом ченці з червоними хрестами й самі почали займаютись благочинністю. Врешті ченці та лицарі стали ще й бізнесменами: відкрили свої філіали в рідних краях (від Іспанії – аж до Англії). Це була перша велика міжнародна компанія в історії з власним впізнаваним лого.


Символ ордену – червоний хрест / Фото з Вікіпедії

Хлопці набирали молодих воїнів, тренували і посвячували у тамплієри, а потім відправляли на різноманітні завдання, за які отримували плату.

Згодом одного лише охоронного бізнесу ордену стало замало. Вони побудували хороші безпечні дороги по всій Сирії, а на шляху – таверни, щоб гості з Європи безпечно відпочивали.

Зверніть увагу Чи вбивали дітей найкращі воїни людства: уся правда про спартанців

Папа Римський Інокентій ІІ звільнив орден від сплати податків, а також від підпорядкування королям. Доволі швидко жебраки перетворилися у багатіїв. Вони будували собори, замки, дороги, переправи. Усе це не лише на гроші від пожертв та охорони.

Тамплієри стали банкірами й видавали кредити під 15% річних. Тоді як звична комісія була майже втричі вищою. Звісно, люди залюбки зичили гроші саме в них.

Тамплієри створили міжнародну корпорацію

Хрестоносці стали кур'єрами: їхні воїни й так регулярно плавали з континенту на континент, принагідно захоплювали ще й посилку. Товар з Європи до Єрусалиму тамплієри перевозили менш ніж за 2 тижні. Для Середньовіччя – це просто блискавично. Бандити не ризикували нападати на озброєних і статусних кур'єрів.

Фінансову імперію ордену добре підживлювала ще й монополія на продаж легендарного анжуйського вина. Тамплієри активно скуповували нерухомість та розпочинали нові види діяльності. Наприклад, за скромний відсоток виконували грошові переводи з міста в місто, чим вони і започаткували чекову систему.


Печатки Ордену: 2 вершники символізують бідність, взаємодопомогу, подвійне чернече і лицарське служіння / Зображення з Вікіпедії

Тамплієри охороняли реліквії і одного лише підпису когось із керівництва лицарів було достатньо, аби підтвердити автентичність будь-якої святині. Цим користувались монархи та феодали, що прагнули зібрати колекцію реліквій, бо вони давали головне у той час – статус, який легко можна було конвертувати у прибутки.

Як багатство вплинуло на ченців

Віра відійшла на другий план і воїнів почали відправляти на сумнівні завдання. Зокрема, кидали зі зброєю на братів-християн. Це стало початком кінця тамплієрів.

Майже через 200 років після створення ордену, мусульмани повернули собі Єрусалим, а лицарі відступили в Європу. Тому вже не було гострої потреби у спеціальному підрозділі з червоними хрестами на амуніції.

Читайте також Голову вбитої людини несли господарю: чи дійсно самураї були воїнами честі

Тамплієри були другою найбагатшою організацією на планеті. Перше місце, звісно, утримувала католицька церква на чолі з Папою Римським. Гігантські статки ордену врешті і стали причиною його знищення.

Чим закінчилось розкішне життя

Два століття процвітання розбила одна людина – король Франції Філіп IV, онук святого короля Людовіка Дев'ятого. Цього факту йому було достатньо, аби вважати себе прямим потомком Ісуса Христа, а ще головною людиною Європи. Філіп не соромився розв'язувати збройні конфлікти, гроші на які зичив у тамплієрів.

Через хворобливі амбіції монарха, ціле королівство жило у злиднях. Прості французи Філіпа IV не любили, тому одного разу він навіть мусів втікати від розлюченого натовпу. Сховався король в одному зі замків тамплієрів, де побачив різноманітні багатства.


Король Франції Філіп IV (Вродливий) / Картина Джін Луїса Безарда

Він вирішив забрати усе майно ордену собі. Філіп почав розпускати брудні плітки про лицарів, нищити ледь не ідеальну репутацію тамплієрів. Інформаційна війна згодом перейшла у цілком реальну.

У п'ятницю, 13 жовтня 1307 року, король заарештував керівництво ордену, яке перебувало в Парижі. Їх звинуватили у корупції, содомії і головне – єресі. Це найстрашніше порушення тих часів. Населення не повірило Філіпу, навіть вийшло на протести.

Читайте також Перші професійні шпигуни: де жили та чим займались легендарні ніндзі

Супергероїв назвали суперзлодіями. У боротьбі за християнство загинули тисячі тамплієрів. Вже через 2 тижні після арешту, головний магістр ордену Жак де Моле зізнався у понад сотні порушень закону. Зокрема, сексуальних збоченнях, ідолопоклонництву і єресі. Це зізнання дуже серйозно підкосило позиції тамплієрів. Дідусь не витримав тортур, а в ті часи вони були звичною частиною таких "слідчих дій".

Врятувати лицарів-монахів міг лише Папа Римський, який за законом мав перевіряти усі звинувачення у єресі. На нещастя тамплієрів, тодішній голова католицької церкви Клемент V був мало не рабом Філіпа IV. Король Франції допоміг йому піднятися на престол і постійно тримав на короткому повідку, навіть змусив вперше в історії перенести папську резиденцію з Ватикану до Франції.


Тамплієрів спалюють на вогні / Картина невідомого автора

Відомо, що кардинали Папи не мучили тамплієрів, але Жак де Моле від своїх зізнань не відмовився. Визнав, що під час обряду посвячення новачків змушували зректися Христа і плюнути на розп'яття. Тамплієрам забороняли стосунки з жінками, одностатеві відносини всередині ордену були звичною справою. Ці і купа інших зізнань де Моле практично підписали смертний вирок лицарям з червоним хрестом на обладунках.

Тамплієри сьогодні

Аж до початку XXI століття вважалося, що Клемент V здав орденоносців у руки Філіпа, але знайдений Шинонський пергамент доводить: насправді Папа спершу пробачив тамплієрам їхні гріхи. Він повірив, що усі приниження під час посвяти були для того, аби вказати новачку його місце. Покарати тамплієрів Клемент вирішив лише коли король пригрозив створити незалежну Французьку церкву. Папа злякався конкуренції і врешті видав воїнів, які два століття билися за християнство.


Папа Римський Клемент V / Картина Генрі Серрура

200 років розкоші і справді змінили лицарів Червоного Хреста. За цей час навіть з'явився вислів "пити як тамплієр". Алкоголізм – далеко не найбільший гріх ордену. Є доволі переконливі докази, що серед монахів не бракувало язичників.

Перед смертю Жак де Моле відхрестився від свого зізнання. Під час страти він сказав, що зовсім скоро зустрінеться з Філіпом та Клементом на Божому суді. І король, і Папа померли незадовго після страти де Моле.

Цікаво Жінка на кораблі – до біди: чи вірили пірати у забобони

Цей факт ще підігрів легенду про те, що насправді ніхто тамплієрів не знищив і що вони просто пішли у підпілля, звідки правлять світом і досі. Лицарі усю свою історію були надзвичайно таємничими, не розвінчували міфи про себе, скоріше навіть навпаки.

Цікаво, що левову частину багатств ордену Філіп IV не отримав. Статки тамплієрів магічно зникли. Найімовірніше, їх попередили про атаку і монахи встигли вивести майно на кораблях. Досі безліч дорогоцінних історичних пам'яток тамплієрів так ніхто і не знайшов.

Є легенда, що наприкінці 18 століття, під час страти короля Франції, хтось кричав, що тепер тамплієри нарешті помстилися. І це за понад 400 років після знищення ордену. Тому не дивно, люди вірять, що тамплієри і досі існують та навіть правлять світом.


Українці у костюмах тамплієрів / Фото з travels-ukraine

Тамплієри стали прадідами сучасної банківської справи й великого бізнесу загалом. Теперішні фінансові гіганти працюють за кресленнями червоних хрестоносців. Тамплієри змінили світ і, бодай частково, стали однією із небагатьох світлих плямок на кривавих хрестових походів. Вони не просто врятували незліченну кількість реліквій, а стали частиною історії та культури людства.

У фільмах хрестоносців зазвичай зображають саме із червоними хрестами на грудях. Про них навіть створили популярну комп'ютерну гру Аssasins creed. Щоправда, над збереженням історичної правди автори особливо не старалися. Та й у випадку з тамплієрами правда і легенда йдуть поруч.