Китай

Вибори в Китаї проходять всього раз на 10 років. Гігантською країною Сходу керує комуністична партія, тож вибори президента Китаю – це вибори головного секретаря партії та ще 6 лідерів, які разом є найвищим керівництвом країни. Генсек автоматично стає президентом та очолює Центральну військову раду країни.

У листопаді 2012-го головним китайським комуністом став 59-річний Сі Цзіньпін.

Очікують, що новий лідер зніме напругу у відносинах зі США, припинить конфлікт із Токіо, але найважливіше – допоможе Китаю залишити за собою статус економічного гіганта.

Адже останнім часом все більше експертів говорять про послаблення впливу Китаю на світовому ринку.

Росія

Зовсім нікого не здивував Володимир Путін – він втретє став президентом Росії. Але вибори проходили на тлі загальних мітингів російської опозиції, тож назвати перемогу безхмарною складно.

Результати російських виборів хоча й були сфальшовані, однак не суперечили загальній тенденції: більшість росіян таки хоче бачити президентом Володимира Путіна. Тому світова спільнота зі скрипом, та вибори в Росії прийняла.

Путін не планує проводити революційних реформ, а своїми головними завданнями називає боротьбу з корупцією, підтримку стабільності в суспільстві і підвищення економічного добробуту населення.

Зважаючи на активність російської опозиції, яка діє, хоч на її лідерів відкривають кримінальні справи, а мітинги забороняють, спокійним цей термін Володимира Путіна назвати буде важко.

Франція

Одна з найвпливовіших країн ЄС – Франція – обирала свого президента у травні. Вперше за понад 10 років в країні переміг соціаліст, Франсуа Олланд.

До речі, його опонент, Ніколя Саркозі, виявився першим за 30 років президентом, якого не переобрали на другий термін.

Олланд, як і годиться соціалістові, збільшує податки для багатих, реформує систему соціального забезпечення, урізав собі зарплатню і використовував деякі елементи ручної економіки, щоб регулювати ціни на пальне.

Хоча зараз перед Олландом стоять чималі виклики: рівень безробіття у Франції постійно зростає, конкурентоспроможність французьких товарів падає, ще й один із найвідоміших французів, Жерар Депардьє, публічно відмовився від свого французького громадянства. Тай загальна критика дій Франсуа Олланда з кожним місяцем гострішає.

США

Вибори, за якими без перебільшення, стежила вся планета, стали головною подією року, що минає. А їхній переможець – Барак Обама – у багатьох рейтингах названий "Людиною року".

Більшість експертів відзначила цікавий феномен американського вибору: розумом люди усвідомлювали, що варто обрати Мітта Ромні, головного конкурента Обами. Останній відзначався жорсткістю позиції щодо Росії і обіцянкою скасувати медичнострахову реформу Обами.

Однак харизматичність нинішнього президента США, його демонстративна щирість та романтичність змусили американців саме полюбити свого очільника. Мітта Ромні не любили - з ним, швидше, погоджувалися.

Тож переобрання Барака Обами на другий термін стало, швидше, вибором почуттів, а не логіки.

Чи було це правильно – покаже час. Наразі Америка стоїть перед серйозним випробовуванням: Обама ніяк не може знайти спільної мови з опонентами-республіканцями. Тож з 1 січня країні загрожує фіскальний обрив, який може спричинити нову хвилю кризи не тільки в Штатах, але й в усьому світі.

Венесуела

Пройшли вибори і в Південній Америці. Президентом Венесуели вчетверте обрано Уго Чавеса (от ми і виявили ідеал Путіна!). Однак невідомо, на що сподіваються венесуельці. Адже Чавес смертельно хворий на рак і до кінця теперішнього президентського терміну – до 2019 – може просто не дожити.

На такий випадок, до речі, Чавес призначив собі наступника. Ним має стати теперішній віце-президент Ніколас Мадуро.

Та як би там не було, політична активність Уго Чавеса меншою не стала. Президент надалі критикує глобалізм та США, підтримує Фіделя Кастро, сприяє програмам співпраці країн Південної Америки, велику увагу приділяє енергетичній потужності регіону.

КНДР

У Південній Кореї зовсім нещодавно вибори президента виграла Пак Кин Хе. Вона стала першою жінкою-лідером Кореї, а також продовжила президентську традицію своєї сім’ї. Адже з 1963 по 1979 країну очолював батько нинішнього президента.

Офіційно Пак Кин Хе приступить до виконання обов’язків у лютому. Наразі ж вона обіцяє скоротити розрив між багатими та бідними, навести лад з домінуванням у корейському бізнесі конгломератів-монополістів, а також збільшити витрати на соціальне страхування.

Словенія

Вибори президента минули і в Словенії. На виборах переміг екс-прем'єр-міністр Борут Пахор. Перед ним стоїть нелегке завдання допомогти країні уникнути кризи. Адже згідно з прогнозами європейських економістів Словенія стане однією з наступних країн, яким буде потрібна фінансова допомога від ЄС.

Україна

Вибори пройшли і в Україні. От тільки народ обирав не главу держави, а парламент.

Але це - зовсім інша тема, яку детально висвітлила наша журналістка Ірина Вовк.