24 канал поспілкувався з главою МЗС Естонії Урмасом Рейнсалу про актуальні проблеми спільної боротьби України та цивілізованого світу проти кремлівської агресії.

Цікаво Голос Альянсу: хто стане новим генсеком НАТО та як це вплине на Україну

Вітання із міста на лінії фронту – Запоріжжя, мене звати Микита Комар і сьогодні ми раді спілкуватися з міністром закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу. Радий Вас бачити!

Вітання усім хоробрим людям в Україні!

Естонія бере активну участь у відбудові української інфраструктури, особливо в Житомирській області. Чи є у Вас плани розширити цю програму та охопити ще більше українських регіонів?

Щодо цього відновлювального проєкту – ми переважно охоплюємо Житомирську область. Це відбувається в межах звернення президента України до європейської спільноти – щоб кожна країна ЄС взяла під опіку якусь область України. У нас склалася дуже добра співпраця.

Найближчими тижнями ми організовуємо другу конференцію з питань відбудови між Житомиром і Таллінном. Наша головна ідея – створити взірцевий проєкт для того, щоб його, як приклад могли взяти решта західних країн. Я знаю, що певні країни вже опікуються над іншими українськими регіонами. Це дуже важливо, адже ми хочемо забезпечити комплексну допомогу – не лише на рівні державних інституцій, а й на рівні місцевої влади, недержавних структур та бізнесу. Все для того, аби розширити фокус допомоги.

Пане міністр, раніше Ви закликали збільшити рівень допомоги Україні до 1% загальноєвропейського ВВП. Наскільки ця сума є реалістичною та прийнятною для членів ЄС? І чи підтримають цей проєкт допомоги європейські лідери?

На попередній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС моя заява прозвучала в контексті того, що загальну ВВП країн-членів ЄС можна виразити у вигляді 100 у порівнянні з 1, чим було ВВП України до повномасштабної війни.

Абсолютна більшість страждань і випробувань у боротьбі з агресором падає на плечі простих українців. І для них ми повинні робити більше.

Естонія вже виділила приблизно 1% свого ВВП на допомогу. І якщо ми піднімемо рівень військової підтримки для України на рівень 1% від загальноєвропейського ВВП, то це зможе змінити курс цієї війни. Я вже це казав і ще раз повторюю – всі західні країни повинні змінити свій підхід щодо вкладу в перемогу України. Зараз ми допомагаємо недостатньо. Ми повинні допомагати ще більше, щоб здолати Росію. По-перше, ми повинні посилити наші санкції проти Росії, і, по друге, повинні надати Україні усю ту далекобійну конвенційну зброю, про яку вона просить. Це – головне.

Зараз я хотів би поговорити про новини з Польщі. Там впали ракети, що викликало серйозне занепокоєння усіх сусідніх з Росією країн. Чи може означати інцидент у Польщі те, що Естонія зменшить свій рівень допомоги Україні для того, аби зміцнити власну безпеку?

Звичайно, що ні. І це не буде стосуватися будь-яких інших членів НАТО. Ці події сталися в контексті знищення російськими ракетами цивільної інфраструктури України. І тому ми повинні негайно надати ще більше засобів ППО для України, а також відкинути будь-які обмеження для постачання Києву далекобійної зброї – для того, щоб Ви могли вразити агресора на більшій території.

Естонія – одна з найактивніших країн-членів НАТО, яка закликає активніше інтегрувати Україну в структури Альянсу. На Вашу думку, після початку повномасштабного російського вторгнення, відношення інших членів НАТО змінилося в бік прийняття України? Чи стало більш реальним те, що Україна стане членом НАТО? Або ж НАТО стало ще далі від нас, ніж раніше?

Міністри закордонних справ країн Балтії, після заяви президента Зеленського про бажання України стати повноцінним членом НАТО, чітко заявили, що згідно з Бухарестським меморандумом від 2008 року, ми бачимо майбутнє України в спільних лавах з іншими членами НАТО. Це означає, що Естонія буде послідовною у своїй політиці щодо пошуку шляхів для поглиблення інтеграції України та НАТО. У нас є чітка державна політика щодо цього питання – як налагодити практичний аспект співпраці України та НАТО. І я думаю що саме в такому ключі НАТО буде розглядати заявку України.

Це буде ключовою темою дискусій на зустрічі міністрів закордонних справ країн членів НАТО у Бухаресті, де також візьме участь міністр закордонних справ України пан Кулеба. Естонія має чітке розуміння процесу.

Ніхто не каже, що це станеться завтра, але ми повинні мати відкритий діалог – як розглядати заявку України і як просувати її далі.

А як щодо членства України в ЄС? Україна отримала статус кандидата в члени Євросоюзу, як відбувається процес переговорів? На Вашу думку, наскільки реальним є те, що Україна стане членом ЄС до кінця десятиріччя?

Зараз ми повинні розвивати цей процес. Для мене дуже важливим є те, що наступного року почнеться практична частина переговорного процесу. Цього року на фоні всього, що сталося, найпозитивнішим є те, що неможливе таки може стати можливим, і навпаки.

Членство України в ЄС може стати можливим, якщо буде політичне бажання української сторони, і це я зараз чітко бачу. Роль Естонії в цьому процесі ми бачимо у вигляді заохочення інших членів ЄС до цього процесу. Також підхід повинен ґрунтуватися на об'єктивності. Врешті, це все одно буде політичним рішенням, і я впевнений, що в майбутньому в України немає іншої альтернативи, окрім членства в НАТО та ЄС.

Звичайно, цей процес потребує консенсусу і в самих організаціях, і серед їхніх членів, але, що важливо – ми інтенсивно використовуємо час. Я раніше вже казав, що під час розширення ЄС у напрямку Балкан є така дипломатична ініціативна – Берлінський процес. І на зразок такого процесу ми повинні створити схожий, але на підтримку України та її євроінтеграційних прагнень.

А зараз питання щодо росіян. Коли Вас запитали – чи хотіли б Ви побачити Путіна у в’язниці, Ви відповіли, що натомість хотіли б бачити його в пеклі. Ваше висловлювання стало одним з найяскравіших за час цієї війни. На Вашу думку, наскільки реалістично засудити Путіна та його військових злочинців?

З моральної точки зору альтернативи цьому немає. Як в Естонії, так і в інших державах, ми готові над цим працювати вдень і вночі. Адже це єдина гарантія того, що ці злочини режиму не повторяться в іншій формі у майбутньому. І це також повинно стати гарантією торжества справедливості.

Звісно, є дуже багато технічних нюансів, як фізично притягнути цю особу (Путіна, – 24 канал) до суду. Але це також повинно стати таким собі лакмусовим папірцем для держав світу – чи зможемо ми повернутися до нормальної системи міжнародних відносин, чи ні. І з моєї точки зору, ми не можемо цього зробити, бо повинні створити систему відповідальності, за якої Путін та його поплічники повинні повністю відповісти за свою діяльність.

Зараз ми розслідуємо злочини, які Росія чинить на полі бою та на окупованих територіях, але ми не працюємо над тим, як притягнути до відповідальності тих, хто розв'язав та продовжує цю війну на винищення українського народу.

Наша відданість допомозі України повинна базуватися на принципі повної та всеосяжної правди та справедливості. Естонія однією з перших країн світу визнала війну Росії проти України геноцидом. І я звернувся до інших країн світу, щоб вони підтримали таке рішення, кілька держав вже це зробили. Також ми хочемо, щоб було запроваджено спеціальний трибунал щодо злочинів Росії в Україні.

А що для Вас особисто та для Естонії загалом означатиме перемога України у війні?

Для мене та для всіх естонців перемога України у війні є першочерговою. Це буде означати перш за все те, що те, що відбулося в Україні, не відбудеться в Естонії. Якщо результати війни будуть невизначеними, то це означатиме, що ніхто в Європі не почуватиметься у безпеці.

Перемога України має бути беззаперечною. Усі території України мають бути визволені. Агресор повинен виплатити усі репарації за завдані збитки. І головне – повинна бути справедливість. Усі відповідальні за злочини, особливо вище керівництво Росії, повинне понести відповідальність за все, що вони зробили.

Чи очолить НАТО представниця від Естонії

І ще одне запитання. У ЗМІ зараз активно обговорюються кандидатури на посаду нового генсека НАТО. Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас – одна з найімовірніших кандидатів. Скажіть, це все на рівні чуток чи кандидат від Естонії дійсно зможе очолити НАТО в найближчому майбутньому?

В Естонії ми кажемо так – диму без вогню не буває. Насправді так, наша прем'єр-міністерка – одна з імовірних членів на посаду генсека НАТО. Але на цю посаду обирають не за вподобаннями, а шляхом прийняття політичних рішень. Буде довгий переговорний процес. В Естонії ми розуміємо, що наступний генсек НАТО повинен бути потужним політичним лідером, який зможе вміло керувати великим апаратом організації. По-друге, генсек НАТО повинен мати дуже чітке розуміння усіх потреб, які постають перед колективною безпекою Європи. І зробити все для того, щоб Україна перемогла.

Дякую за цікаву розмову, пане міністр. І дякуємо естонському народу за підтримку України у війні.

Дякую Вам, навзаєм!