"Путіна можуть змусити вивести військових": інтерв'ю полковника з Британії про ізоляцію Криму та завершення війни

Україна активно атакує логістику росіян, зокрема мости в Криму, ізолюючи півострів. Це перетворює Крим на серйозну проблему для диктатора Володимира Путіна, адже сам півострів є важливим для Росії і з психологічної точки зору. 

Полковник армії Великої Британії у відставці Філіп Інгрем в інтерв'ю 24 Каналу розповів, яким буде наступний крок Сил оборони щодо звільнення Криму від росіян. Більше про це та чи можливо закінчити війну до листопада 2026 року – читайте далі у матеріалі.

До речі Траси смерті та дефіцит пального: як Україна наближає логістичний колапс Криму 

Як Україна ізолює Крим і хто з росіян найбільше страждає?

Україна зараз ізолює Крим, атакуючи мости. Також українські військові успішно знищили 50 російських військових машин під час руйнівного удару по Армянському мосту. Атака повністю паралізувала ключовий логістичний маршрут російських військ. Машини були завантажені боєприпасами та паливом для війни. Як ви оцінюєте цю операцію і спробу зробити Крим непридатним для нормального життя мешканців і нестійким для сил Путіна?

Я думаю, українські війська вже досить довго працюють над тим, щоб розпочати ізоляцію Криму. Якщо подивитися на удари по штабу Чорноморського флоту в Севастополі, на атаки по системах протиповітряної оборони по всьому Криму, а також на удари по аеродромах росіян, які незаконно окупують півострів, то це був сигнал Росії – Крим є пріоритетом для України. 

Потім була масштабна атака на Керченський міст, яка зупинила його роботу. Після того як росіяни знову його відкрили, вони почали більше покладатися на залізничні шляхи для постачання Криму, і ми бачили успішні українські атаки по цих російських залізничних шляхах, а також нові удари по Керченському мосту, які зменшили його пропускну спроможність. І це ізолює Крим із південного боку. 

Наступним очевидним етапом стала ізоляція із півночі. І саме це зараз досить успішно відбувається. Очевидно, що Україна перетворює Крим на дилему для Володимира Путіна і для росіян, адже психологічно Крим є пріоритетом для російського диктатора. 

Водночас Україна насправді не має можливості провести в Криму висадку в стилі нормандської операції Другої світової війни. Тому наступний найкращий варіант – фактична облога півострова, щоб припинити його забезпечення пальним, боєприпасами та всім, що необхідно людям у Криму для виживання. 

На жаль, саме народ найбільше постраждає від цього. Однак якщо Крим стане ізольованим, це означатиме, що Росія не зможе використовувати його як базу для атак по окупованій частині України, чи по самій Україні. Їй також буде складніше використовувати Крим як авіабазу або військово-морську базу для ударів із Чорного моря. 

Це дуже розумна тактика, бо Росія тепер змушена спрямовувати значну частину своїх зусиль, щоб не допустити ізоляції Криму, і їй це не вдається. Водночас ми бачимо, що українські сили дістаються всіх маршрутів поставок через цей сухопутний коридор, який йде з Росії через окупований Донбас до північного Криму. 

Українські сили безпілотних систем закривають ці маршрути та досить успішно порушують будь-які логістичні постачання, що йдуть в обидві сторони. Це створює Росії не просто дилему, а реальну проблему. Це чинить величезний тиск на її військових.

Повне інтерв'ю полковника з Британії: дивіться відео

Роберт Бровді, командувач СБС, заявив, що Україна здатна повністю відрізати доступ Росії до Криму. Ми продовжуємо атаки на мости та ключові дороги постачання, і зараз у Криму справді не вистачає палива для населення. Якщо Україна продовжуватиме це робити ще якийсь час, як це може вплинути на позиції Путіна щодо Криму? І чи може це змусити російські війська відступити чи перегрупуватися?

Російські війська стають ізольованими. Ми спостерігаємо стару, добру, класичну облогу. Однак замість облоги великого стародавнього замку зі стінами та рештою мовиться про облогу всього Криму. І Україна робить це дуже вдало. 

Це означатиме, що Путіну, можливо, доведеться ухвалити рішення про виведення своїх військових можливостей, якщо він хоче використати їх в іншому місці. Населення Криму стає дедалі стурбованішим, бо вони не можуть займатися своїми повсякденними справами. 

Однак тут є ще один психологічний ефект, тому що, як ви добре знаєте, Крим – місце відпочинку для багатьох заможних росіян, для тих, хто може подорожувати. У багатьох із них є квартири, дачі або інша нерухомість, куди вони їздять щоліта, щойно настає гарна погода. 

Зараз якраз починаються літні місяці активного відпочинку, але вони не мають можливості туди дістатися. Я думаю, що кількість скасованих відпусток, а також усі інші труднощі з поїздками до Криму стають дуже відчутними. 

Я бачив фотографії російських оборонних споруд уздовж пляжів, якими раніше насолоджувалися багаті росіяни. І це дуже чіткий сигнал саме для них, бо це москвичі, це люди із Санкт-Петербурга, це ті, кого Володимир Путін дуже намагався ізолювати від наслідків своєї незаконної війни проти України. 

А тепер вплив цієї війни приходить і до них, не лише тому, що вони не можуть дістатися своєї нерухомості в Криму, але й тому, що тепер вони бачать атаки вже у своїх містах. І вони почнуть сумніватися, чи здатний Путін насправді гарантувати їм безпеку, і чи є логіка у цій так званій СВО, яку він розпочав. І саме цього Путін боїться найбільше.

Як українські розробки ракет вражають весь світ?

Українська ракета FP5 "Фламінго" пролітала у Чебоксарах, де вдарила по оборонному підприємству "Прогрес". Це ключове російське підприємство з виробництва електроніки та навігаційних систем наведення для російської армії. Вони використовуються у виробництві крилатих ракет та інших важливих речей для російських військових. Що це може означати для Путіна? І що ви подумали, коли побачили відео прильоту?

Це було неймовірно. Коли я побачив, як з'явилася ракета FP5 "Фламінго", і як вона була застосована, я був вражений. Це крилата ракета українського виробництва з бойовою частиною понад одну тонну вибухівки. Це приблизно вдвічі більше, ніж бойова частина крилатих ракет Tomahawk, про які говорять всі. 

Однак вона не підпадає під жодні обмеження, пов'язані із західними ракетами, які можуть мати, наприклад, американські системи наведення. І її дальність є феноменальною. Вона також приблизно вдвічі більша. Це серйозно посилить удари по російській оборонно-промисловій базі. Це означає, що Путін не може будувати нову техніку та не може виробляти компоненти, необхідні для ремонту пошкодженої техніки. 

Україна також атакує російську нафтогазову інфраструктуру, а отже, впливає на здатність Росії взагалі платити за щось. І саме тому російська економіка починає руйнуватися. Це був дуже чіткий сигнал Москві та Заходу про те, що власна оборонно-промислова база України, її здатність виробляти дуже складну та дуже ефективну зброю, зменшують її залежність від постачання Заходу. 

Наступним етапом цього розвитку є FP7, тобто далекобійна зенітна ракета. Хоча я ще не бачив доказів, я все ж таки вважаю, що вона може мати можливості для перехоплення балістичних ракет. Її розробка зменшить залежність від американських Patriot та інших систем. 

Україна показує світові та Путіну зокрема, що в умовах надзвичайного тиску вона перетворює свою оборонно-промислову базу на одну з провідних у світі. Ми знову бачимо це й у тому, як держави Близького Сходу звертаються до України за консультаціями щодо систем боротьби з дронами. 

Вони визнають не лише український досвід з протидії дроновим та ракетним загрозам, а й технології, які Україна розробляє та може запропонувати. Я вважаю, що це чудова демонстрація. Це відео – неймовірна демонстрація можливостей України, що швидко розвиваються.

Кому насправді був адресований лист Зеленського і як він його писав?

Президент Зеленський надіслав листа Путіну із закликом до особистої зустрічі, щоб домовитися про завершення війни в Україні. За даними Financial Times, це повідомлення також передали Путіну через Романа Абрамовича, російського мільярдера та колишнього власника футбольного клубу "Челсі". Якою є ваша реакція на цей лист і як ви розцінюєте цей дипломатичний крок?

Я думаю, що цей лист є другим геніальним комунікаційним кроком президента Зеленського за останні тижні, який має прямий вплив на Володимира Путіна. Першим був тоді, коли президент Зеленський фактично дозволив провести парад 9 травня у Москві. Це був геніальний крок, сказати: "Так, ми даємо вам дозвіл провести ваш військовий парад, ми не атакуватимемо його". Адже саме цього Путін дуже боявся. 

А потім з'явився цей лист. І справа була не тільки в тому, що він надіслав листа з пропозицією провести особисті переговори. Президент Зеленський говорив про це вже багато разів. Це послання було адресоване не лише Володимиру Путіну, а й Дональду Трампу. 

Воно демонструвало відкритість, бажання вести переговори, бажання досягти врегулювання. Але в деталях листа він говорить Путіну, що його економіка руйнується, що втрати дуже великі, і майже з іронією натякає, що ми продовжимо це робити, і ситуація все гіршає. Він чудово розуміє, що це боляче зачепить Володимира Путіна. Цей лист як ніж у живіт для Путіна. 

Зверніть увагу Зеленський хоче використати ситуацію: Bloomberg назвало мету листа і його вплив на Путіна 

І я цілком можу припустити, що президент Зеленський посміхався, коли писав це. Він дав інтерв'ю міжнародному телеканалу Sky News, де його розпитували про цей лист та про використану в ньому мову. В інтерв'ю вони обговорювали ранні чернетки цього листа, і він сказав, що в ранніх варіантах формулювання були жорсткішими, але їх не публікуватимуть. І я вважаю, що це був майстерний хід.

Ми бачимо важливість інформаційного простору на цьому стратегічному рівні операцій. І президент Зеленський показує світовим лідерам, що майстерно ним керує. Якщо згадати, як Трамп понад рік тому в Овальному кабінеті говорив, що президент Зеленський не має жодних карт, то тепер президент Зеленський не просто грає багатьма картами, а за останні тижні та місяці розіграв багато виграшних комбінацій і, я думаю, продовжить це робити.

Чи може війна закінчитися вже цієї осені?

На вашу думку, чи можлива угода про припинення вогню до кінця цього року, наприклад, якщо Трамп знову перемкне увагу з війни з Іраном на Україну напередодні проміжних виборів у США? Адже Зеленський доручив голові Офісу Президента, генералу Кирилу Буданову зробити все можливе, щоби завершити війну до кінця листопада. Які шанси на такий сценарій, на ваш погляд?

Є реалістичний шанс на це, але він залежить від того, чи Путін почне вірити, що ця війна для нього завершиться програшем. Поки що я не думаю, що він у це вірить. Мені здається, він уже не такий впевнений, але в його публічних заявах ми й досі чуємо, що він вважає, що росіяни можуть перемогти завдяки своїм тактичним операціям на землі. 

Він досі вірить, що Росія військовим шляхом зможе захопити весь Донбас за короткий час. Однак, враховуючи все, що відбувається, він все ж таки почне сумніватися в цьому. Гітлер теж сидів у своєму бункері та вірив, що все йде за планом. Така самовпевненість сягає моменту, коли потрібно щось, що її зламає. 

Що саме це буде, я не знаю. Тому що він впиратиметься і не захоче ухвалювати рішення про переговори, розуміючи, що це буде визнанням поразки. Однак з огляду на те, що зараз роблять президент Зеленський і Буданов, зберігаючи цей тиск, а також те, що, на мою думку, вони, ймовірно, планують у військовому сенсі, якщо дивитися на ситуацію на східному фронті, це має надіслати Путіну максимально чіткий сигнал. 

Чи він дослухається до цього сигналу, чи прийме його і чи піде на переговори до листопада? Я не знаю. Я думаю, Трамп фактично відійшов від теми Росії та України та зосередився на Близькому Сході. Однак якщо він спробує дуже швидко повернутися до цієї теми, Путіну знадобиться час, щоб знову почати його слухати. 

Насправді, я думаю, що президент Зеленський та Україна зараз перебувають у такому становищі, коли вони вже не так залежать від американських технологій та підтримки США, як раніше. Тому важелі впливу Трампа на президента Зеленського значно послабшали. 

І тут знову з'являється дилема – якщо на фронті почнуться певні військові успіхи, чи потрібно тоді зупинятися заради можливих мирних переговорів, знаючи, що це може врятувати величезну кількість військових на передовій, але в довгостроковій перспективі може коштувати ще більше життів? Тому що конфлікт так і не завершиться належним чином і може поновитися у будь-який час. 

Або краще продовжувати, розуміючи, що це буде коштувати велику кількість життів, але дасть більше шансів на перемогу та витіснення росіян? Думаю, ближче до листопада ми підійдемо до цього етапу. І це дасть президенту Зеленському та Буданову ще один привід для роздумів.

Чому Путін втрачає підтримку Китаю і як далі діятиме Пекін?

За даними Financial Times, Сі Цзіньпін сказав президенту Трампу, що Володимир Путін може зрештою пошкодувати про вторгнення в Україну. Про що це може свідчити стосовно позиції Китаю щодо війни в Україні?

Сі Цзіньпін уважно стежить за тим, що відбувається на війні в Україні. Він здобуває багато уроків з цієї війни. Він також стежить за тим, що відбувається на Близькому Сході. Сі Цзіньпін знає, що Володимир Путін повністю залежить від Китаю в багатьох видах допомоги, необхідної для підтримки роботи його військової машини, зокрема, в постачанні електроніки та іншого. 

І я майже впевнений, що Сі Цзіньпін виставить Росії величезний рахунок, і, найімовірніше, він оплачуватиметься не грошима. Напевно, це буде довгостроковий доступ до природних ресурсів у Росії та інші форми оплати. 

Сі Цзіньпін спостерігатиме за ситуацією, і якщо він вирішить, що Путін може програти війну, він захоче в якийсь спосіб повернути свої інвестиції. І, знаєте, що цікаво? Трамп поїхав до Сі Цзіньпіна, а за тиждень до нього поїхав Путін. Путін вирушив із однієї з найсильніших дипломатичних делегацій, які я коли-небудь бачив у його закордонних поїздках.

І він мав одну конкретну мету – домогтися будівництва газопроводу "Сила Сибіру-2". Він хотів, щоб Китай взявся за цей проєкт, забезпечивши фінансування для Росії, а натомість отримував газ, якого потребує Китай. Однак він так і не уклав цю угоду. І це дуже показово. 

Це означає, що Сі Цзіньпін робить крок назад, намагаючись одночасно й надалі демонструвати певний рівень підтримки Путіна та навіть посилювати його. Однак він розуміє, що Путін міг загнати себе в ситуацію, де він програє, не може вибратися з неї, і Сі Цзіньпін не хоче бути з цим пов'язаний. Це справді так. Тому я думаю, що ми побачили крок назад у цих відносинах, хоч би яку риторику озвучували два лідери.

Яких помилок Трамп допустив щодо Ірану?

Трамп заявляв, що Сполучені Штати дуже жорстко вдарять по Ірану. Однак пізніше він сказав, що скасовує удари, тому що переговори з Іраном досягли значного прогресу. Водночас Іран заявляє, що на папері зараз нічого остаточно не оформлено. Як ви оцінюєте цю невизначеність Трампа щодо Ірану?

Я не думаю, що хтось взагалі знає щось про рішення Трампа. Він уже казав таке раніше. Він казав, що вони були дуже близькими до підписання мирної угоди з Іраном, а Іран відповідав, що ніяких переговорів не було, і нічого не сталося. Він також сказав, що Джей Ді Венс полетить до Європи, щоб щось підписати цими вихідними, тому потрібно подивитися, чи станеться це. Я дуже скептично налаштований щодо цього. Я не думаю, що це станеться. 

Думаю, Трамп зрозумів, що іранське питання набагато складніше, ніж питання Венесуели, і я знаю, що його військові точно йому це пояснювали. А у своїх заявах за останні 36 годин Трамп згадував Венесуелу як успіх, відповідаючи на запитання про Іран. Схоже, що він нічого не розуміє. 

Я знаю, що американські військові розуміють іранську загрозу, а іранці, на мою думку, виходять із цієї ситуації впевненішими. Вони знають, що вони мають важіль впливу на міжнародну спільноту через Ормузьку протоку, і розуміють, який вплив це має на США та інші країни. 

І головна помилка Трампа була в тому, що після спільної з ізраїльтянами атаки на Іран, коли було виведено з ладу центральну владу та ключовий командний елемент Корпусу вартових ісламської революції, вони не продовжили операцію і не завершили її. Тому що, якщо вони повністю не знищать Корпус вартових ісламської революції на всіх рівнях і чинну урядову систему режиму, вона швидко перетвориться на розосереджену систему управління. 

Я порівнюю це з хірургом-онкологом, який вирізує пухлину, але не вирізає її повністю. Він залишає її маленькі частини всередині пацієнта, і ці частини знову виростають, можливо, ще більші пухлини, і, можливо, навіть агресивніші, ніж раніше. Саме це Трамп зробив своєю операцією проти Ірану. Світ став небезпечнішим через це.