За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, нещодавно на озброєння багатьом підрозділам росгвардії та загону "Ахмат" як її частини надійшли нові бронежилети з покращеними захисними якостями. Крім того, вони почали використовувати кулі підвищеної пробійності.

Дивіться також Вбивають та ґвалтують: озброєна група зеків Пригожина втекла з передової до Росії

Такі боєприпаси, на жаль, здатні пробивати навіть ті засоби захисту, якими користуються наші військові. Тести показали, що патрони 5.45x39 мм із такою бронебійною кулею та загостреним сердечником з карбіду вольфраму можуть наскрізь прошивати плити класу захисту 5+.

Загородзагони "зарядили" для боротьби з мобілізованими

  • Втім, на щастя, російське командування цілеспрямовано оснащує такими виробами зовсім не свою піхоту, а саме ті підрозділи, які виконують функцію загороджувальних загонів.
  • Справа в тому, що зведене військо окупантів тримається перш за все на страху перед своїми. На думку генералів, кожен солдат має розуміти, що його неминуче вб'ють у разі невиконання наказу, тоді як у нищівних боях він матиме хоча б якийсь шанс вижити.
  • Аби втримувати загони загарбників на лінії фронту та не допустити повного розкладання боєздатності, Кремль вимушено користується тактикою СРСР, де ледве не за кожним військовослужбовцем чи найманцем стоять карателі, що розстрілюють втікачів чи відступаючих без докорів сумління.
  • Саме це дає московському командуванню змогу вести війну до останнього росіянина, бо інакше загарбники могли б давно розбігтися. То ж через це цінність каральних загонів є для Путіна найвищою.
  • Оскільки ж до війська почали надходити тисячі частково мобілізованих, а кількість дезертирств серед росіян стрімко зростає, у Москві й вирішили забезпечити своїм опричникам покращені умови роботи.

Посилені кулі та покращені бронежилети більш-менш масово з'явилися у кадировців та інших росгвардійців саме у жовтні, після того, як на фронті збільшилася кількість інцидентів із покаранням мобілізованих.


Кулі підвищеної пробійності завезли росгвардійцям на початку жовтня / Фото джерел 24 каналу

Аби загородзагони могли більш ефективно відстрілювати "чмобіків" та несли при цьому меншу кількість втрат, генерали розпорядилися надати їм насправді якісне спорядження та боєприпаси.

Бо якщо мобілізовані переб’ють кадировців, путінському режиму буде непереливки. Адже знайти вірних та навчених нелюдів на заміну – майже неможливо. Чеченський цар виховував такі підрозділи роками, не жаліючи сил та грошей. Паралельно з цим пересічним російським "Ванькам" насаджувалася думка про неймовірну жорстокість "ахматівців". То ж якщо зараз замість кадировців у якості загородзагонів поставити умовних дагестанських добровольців, такого ефекту не буде.

Як мобілізованим росіянам втекти з поля бою

То ж із урахуванням "закручення гайок" всередині зведеного загарбницького війська, шанси на виживання у "частково мобілізованих" стали ще меншими.

Гарантувати життя у випадку потрапляння в зону бойових дій може лише добровільна здача в полон. Натомість "чмобіки" дедалі більше намагаються втекти не у бік ЗСУ, а в тил своїм військам, де роблять типові помилки.

По-перше, російські мобілізовані чомусь думають, що командування може їх пожаліти та не карати смертю за втечу. По-друге, вони не відкривають вогонь по карателях, даючи їм змогу спокійно прицілитися та розстріляти будь-яку кількість осіб, що втекли з поля бою.

Насправді ж, як кажуть у спецслужбах, під час зустрічі з кадировцями треба вести безперервний вогонь у їх бік, а ліквідовувати добре споряджених карателів обов’язково пострілами у голову. Звісно, попадання кулі у покращений бронежилет здатно нанести серйозну травму та навіть вивести бійця з ладу, але цей ефект є тимчасовим.


Легкі плити, якими користуються кадировці та росгвардійці, тримають кулю 338 калібру / Фото з соцмереж

То ж аби поранений кадировець не міг відновитися, дати свідчення проти тих, хто його "образив", та взагалі долучитися до пошуку втікачів, контрольний постріл є обов’язковим.

Крім того, мобілізованим взагалі не треба боятися повертатися у Росію. Бо якщо вони розправляться зі всіма командирами-свідками втечі та зможуть таємно пробратися через кордон, жоден поліцейський їх не затримає. В окупаційному війську коїться повний безлад. Вирахувати, хто з мобілізованих пропав під час бою, хто опинився в полоні, а хто загинув майже неможливо. Тому про тих, хто правильно втік, ніхто ніколи не дізнається. А повістку таким не дадуть: кожному патрулю можна показувати військовий квиток та казати, що служба по мобілізації триває, а командування відпустило у відпустку. Головне при цьому не повертатися на попереднє місце роботи та не з’являтися у власній військовій частині.