Хронологія брехні: як і для чого Росія кинула усі сили на фейки про Каховську ГЕС

Приблизно 10 – 11 годин знадобилося кремлівським фахівцям, аби розробити тактику просування власних наративів для впливу на українське суспільство та безпосередньо рашистів, а також на західну аудиторію. При цьому інформаційна атака була настільки великою, що її можна співставити хіба що зі спробами росіян відмежуватися від збиття рейсу MH17. Фактично вдруге з моменту початку агресії проти України у 2014-му році Росія одномоментно задіяла всі доступні собі можливості, аби якщо не повністю перекласти на Київ провину за екоцид, то хоча б частково відмежувати себе від скоєння воєнного злочину. Як це було, читайте у матеріалі 24 Каналу.

Дивіться також Стратегічна помилка чи успішний шантаж: чим може обернутися для Росії підрив Каховської ГЕС

Спотворена реальність

Про те, що росіяни готують теракт на Каховській ГЕС, було відомо ще у жовтні 2022 року. Про це зокрема казав у своєму зверненні до Європейської ради президент Володимир Зеленський. Попереджали про підготовку до жахливої техногенної катастрофи й представники ГУР та численні чиновники, однак розголос не допоміг запобігти трагедії. Росіяни ж у той час навіть не намагалися нічого спростовувати, лише анонсували "прорив греблі внаслідок українських обстрілів", хоча при цьому всім було зрозуміло, що нанести такі пошкодження за допомогою наявної у Києва зброї просто неможливо.

Коли саме загарбники збиралися зруйнувати конструкцію та обрушити на жителів Херсонщини мільйони тонн води, невідомо. Ймовірно, окупанти хотіли підірвати греблю, аби просто поставити хрест на майбутньому кількох областей на багато років та залишити після себе випалену землю. Або ж у командуванні ЗС Росії планували в такий спосіб завадити Силам оборони України форсувати Дніпро.

То ж чи то злочинці підірвали греблю, злякавшись початку контрнаступу, чи то вище військово-політичне керівництво Росії просто захотіло перейти на новий рівень ескалації, встановити наразі неможливо. Однак без сумніву, рішення було прийнято на найвищому рівні. Адже наслідки руйнування греблі ГЕС неодмінно відіб'ються на постачанні води у Крим (Путін та його шайка називали забезпечення півострова водою однією з цілей повномасштабного нападу), а також на житті Запорізької та Херсонської областей, які рашисти анексували.

Також абсолютно доведеним є той факт, що заради секретності операції у Кремлі приховували дату та час теракту від власних військових та колаборантів, адже у голові бункерного фюрера – усі змиті течією окупанти, а також загиблі цивільні – припустимі втрати для досягнення ним своєї цілі.

Мета ж скоєння теракту, ймовірно полягає у подальшому шантажі цивілізованого світу провокацією катастрофи на ЗАЕС, а також у примусі України до перемир'я та замороження конфлікту. Мовляв, дивіться до чого призвело небажання України сідати за стіл переговорів та визнавати окуповані території частиною Росії, тепер від цього страждатиме ціла екосистема Півдня нашої держави, а також Чорного моря вкупі з сусідніми країнами.

І саме цю спотворену реальність загарбники почали нести у маси із надзвичайними зусиллями. Для цього їм знадобилося задіяти всі свої політичні канали, активізувати безліч ботоферм, домовитися з купою іноземних інфлюенсерів, а також вплинути на велику кількість медіа. Але перш ніж запустити таку кампанію рашистам довелося взяти під контроль свій інформпростір та багато разів "перевзутися".

Риторика кремлівських злочинців мінялася, як після збиття MH17

Перші повідомлення про руйнування греблі ГЕС у російських спільнотах у телеграм з'явилися майже водночас із безпосередньо її підривом. Адміністратори пабліків прямо писали про те, що "командування віддало наказ змити нацистів". Згодом, як і у випадку з телесюжетом про збитий український військовий літак, яким виявився Boeing Малайзіських авіаліній, рашисти повидаляли всі згадки про свою причетність до злочину.

Дивіться видалений випуск новин, у якому росіяни розповідають про збитий АН-26:

У цей момент росіяни взагалі не контролювали свій інформаційний простір, оскільки жодних методичок згори їм ще не спустили. То ж діяли вони хаотично та зовсім непослідовно.

Ближче до 4 ранку у деяких групах чи ЗМІ почали з'являтися повідомлення від "мера" Нової Каховки, про те, що "внаслідок обстрілів ГЕС з боку ЗСУ сталося руйнування засувок". Тобто почалися перекладання відповідальності за подію на Київ, а також спроби применшити наслідки інциденту (зазвичай, звинувачуючи Україну у чомусь, загарбники намагаються навпаки перебільшувати).

Одні з перших звинувачень України у підриві ГЕС / Скриншот із ворожих спільнот у телеграм

Ще через кілька годин офіційні російські ЗМІ почали публікувати коментарі того ж "мера", але вже з іншим наративом. Мовляв, у Новій Каховці нічого не трапилося.

Пост-заспокоєння російської аудиторії / Скриншот із ворожих спільнот у телеграм

Згодом з'ясувалося, що досвідчені редактори провідних рашистських ЗМІ обрали саме ту тактику, яку від них потім почали вимагати у Кремлі – максимальне применшення катастрофи та замовчування про її масштаби для власної аудиторії. У такий спосіб загарбники намагалися досягли водночас кількох цілей:

• не дати можливості рашистам дізнастися про те, що Москва сам ж змила половину "своєї" області;
• приховати той факт, що саме Кремль на багато років позбавив Крим води;
• не пояснювати своєму суспільству, чому Росія не проводить евакуацію у багатьох підконтрольних ній населених пунктів.

Однак оскільки офіційних методичок для розповсюдження інформації для росіян ще не існувало, "воєнкори" продовжували нести правду в маси. Наприклад, окупант Єгор Гузенко фактично прямо зізнався у тому, що Росія підірвала греблю, а також закликав знищити інші ГЕС по всьому Дніпру.

Дивіться відео із виступом "воєнкора"-окупанта:

Трохи пізніше пропагандисти викликали "важку психологічну артилерію" у вигляді зрадника України Сальдо, який, стоячи на фоні затопленого вщент міста, розповів про те, що "у Новій Каховці життя триває як завжди".

На телеканалах й взагалі відбувалася суцільна вакханалія. Так, за даними Центру стратегічних комунікацій, на "Первом канале" ведучий Леонтьєв звинуватив в усьому Україну, оскільки "вона першою повідомила про руйнування станції". Трохи пізніше, у денних випусках новин, пропагандисти робили акценти на тому, що "ЗСУ обстрілювали ГЕС з РСЗВ "Вільха" протягом тривалого періоду", а на "России 1" наполягали на тому, що застосовували HIMARS.

Темники для російської пропаганди з'явилися аж через 9 годин після трагедії – судячи з усього, численні відповідальні за інформпростір чиновники просто узгоджували тактику подачі інформації із вищими чинами, а також займалися організацією медіа-атаки. Першою офіційною особою, яка прокоментувала підрив греблі, був путінський посіпака Дмітрій Пєсков. При цьому саме від нього прозвучала версія не про якийсь обстріл з боку України, а про "диверсію Києва". Гребля ж ГЕС, за версією злочинця, просто "зруйнувалася". 

Чергова цинічна брехлива заява Пєскова / Скриншот російських псевдоЗМІ

Лише після 13:00 6 червня росіяни змогли більш-менш спрямувати в одне русло діяльність всіх своїх структур, націлених на обдурювання адептів Путіна. При подачі новин у всіх націлених на внутрішню аудиторію "ЗМІ" злочинці акцентували на тому, що "Росія ні в чому не винна", "місцева влада евакуює всіх, кому потрібна допомога", і "контрнаступ ЗСУ зупинився".

То не ми, воно само (с)

Якщо ж на своєму ринку пропаганда Кремля відпрацювала абсолютно стандартно для себе, то впливом на західний світ рашисти зайнялися дуже й дуже серйозно. Фактично вся терористична операція й мала на меті показати абсолютне божевілля Росії, а також вплинути на цивілізовані країни для примусу України до одностороннього миру із вбивцями.

Втім, паралельно із залякуванням Заходу, перед їх пропагандистами, лобістами та дипломатами стояло ще дві задачі – максимально "розмазати" відповідальність за скоєне, а також посіяти сумніви у тому, що за екоцидом стоїть саме Росія. 

У першому випадку численні "хорошие русские" типу Conflict Intelligence Team розповідали про те, що "гребля просто розвалилася", всіляко наголошуючи, що відповідальність Москви у цьому зовсім не доведена. Крім того, подібні розслідувачі несли у маси наративи про те, що "Росії цього не потрібно". Мільйони англомовних ботів підхоплювали ці тези та розповсюджували їх у Twitter Ілона Маска. При цьому акаунти українців, які розповідають про підрив росіянами Каховської ГЕС, соцмережа авоматично відправляла у тіньовий бан.

Паралельно з цим над "окучуванням" провідних ЗМІ типу Bild працювали численні лобісти та "анонімні джерела" – аби хоча б у заголовках новин не було жодної згадки про Росію. Крім того, рашисти намагалися пробитися до західних журналістів, аби ті "дотримувался стандартів" та взяли коментарі з приводу інциденту у когось із кремлівських представників.

На цьому, наприклад, дуже вдало наголосив американський історик Тімоті Снайдер, який прямо вказав працівникам видань, що питати про прозицію другої сторони у подібних випадках – це про підігрування сучасному Гітлеру.

Також серйозно вплинули на формування суспільної думки у західних країнах і достатньо не сміливі коментарі цієї події з боку багатьох політиків. Заяви представників Білого дому про вивчення ситуації, пропозиція президента Туреччини створити спільну слідчу комісію, а також відверті загравання з рашистами з боку посадовців ООН – це зовсім не те, що однозначно вказує на вину росіян у скоєнні техногенної катастрофи. Натомість подібні твердження цілком грають на руку Москви, адже підкуплені чи ідейні західні інфлюенсери миттєво почали використовувати фрази посадовців на користь Росії. Мовляв, ще треба розібратися, чи гребля не сама зруйнувалася, та "Україна також могла це зробити".

Саме в такий спосіб кремлівські людожери так чи інакше вплинули на думки десятків мільйонів мешканців цивілізованих країн, змусили їх сумніватися в однозначному звинуваченні справжніх злочинців, а також всерйоз підкопали фундамент підтримки надання військової допомоги Україні.

Крім того, самим підривом греблі росіяни змусили колективний Захід всерйоз задуматися, як реагувати на такий злочин. Адже визнання провини Кремля у тому, що прирівнюється використанню зброї масового ураження означає необхідність діяти більш серйозно, ніж передавати Києву мінімально необхідну кількість озброєнь на місяць.

Ба більше, аби розвинути свій успіх, рашисти вирішили запустити другу хвилю інформаційної атаки, націлену на дискредитацію України та перекладання відповідальності за підрив дамби. 

Вдало намагалися посіяти паніку серед українців

Ба більше, цинічний та максимально кривавий злочин росіяни супроводжували не менш масованою інформаційно-психологічною атакою на наших співгромадян. Головною тезою, яку просували кремлівські боти і українці, що впали у розпач, було практично неодмінне настання ядерної аварії на ЗАЕС. На жаль, заради хайпу чи через некомпетентність, до розповсюдження викривлених заяв міжнародних посадовців та українських чиновників приєдналися численні та абсолютно проукраїнські ЗМІ.

Росіяни ж, граючи на настроях у нашому суспільстві, намагалися пролізти у голову якомога більшій кількості українців, та змусити їх повірити у відсутність жодного позитивного для України результату у цій війні. Мовляв, раптом щось піде не так, божевільний фюрер "точно спровокує аварію на атомній електростанції", "після такого Захід точно кине Україну, бо боятиметься ескалації".

Крім того, рашисти всіляко "підігрівали" тему обов'язкового замороження конфлікту на фоні настільки великої терористичної загрози з боку Росії.

На превеликий жаль, майже всі ворожі інформаційні атаки досягли своєї мети, однак на реальність вони ніяк не вплинули. Як показує практика того ж збиття рейсу MH17, спроби заплутати читачів та глядачів із різних країн аж ніяк не звільняють від відповідальності. То ж скільки б хто не намагався приховати свою провину за інформаційним шумом, міжнародні розслідувачі встановлять навіть прізвища виконавців злочинного наказу та всіх, хто хоч трохи був до нього дотичним. Що ж стосується підтримки України, то коаліція так чи інакше не відмовиться від неї. Принаймні у найбільш осяжній перспективі. А от зупинити контрнаступ шляхом шантажу та тероризму росіяни й поготів не зможуть.