Карпатський майстер плекає давнє родинне ремесло: колоритні фото, відео

Мосяжництво – це виготовлення зі сплавів кольорових металів (мідь, латунь, бронза) різноманітних виробів, а також різновид художньої обробки цих металів.

Цікаво Круглолиці й усміхнені святі: львівський митець пише унікальні ікони – фото, відео

Родинне ремесло Габорака

Ремесло здавна існувало в різних регіонах України й донині збереглося на Гуцульщині. Саме слово "мосяж", від якого і походить назва ремесла, словник визначає як іншу назву латуні.

Свій перший топірець Назар Габорак зробив у 16 років. До того він допомагав у майстерні своєму дідусеві Федорові Шмадюку й заодно вчився.

Я мосяжництвом займаюся з малого. Дідо робив топірці, прадід робив топірці — і так це споконвіку пішло. Зараз багато майстрів залишили цю справу– зазначив Габорак.

"А я хочу продовжувати, бо мені цікаво. Люблю цю роботу. Хоча б, аби не зникли традиції, не зник сам процес мосяжництва", – додав він.

У Назара є улюблений топірець. Майстер навмисне не завершує роботу над ним. Він пояснив, що часто приходять люди й хочуть купити те, що не продається.

А якщо виріб лишати незавершеним, то ніхто й не купляє. Не віддасть ні за які гроші мосяжник і кілька барток, які зробили ще його дід та прадід. Одному з виробів – 120 років.

Майстер прагне зберегти традицію

За словами Габорака, для нього мосяжництво — це і ремесло, і творчість. Він хоче зберегти його в історії, оскільки невідомо, чи хтось продовжуватиме традицію.

Невідомо, чи мосяжництво можна буде знайти десь, крім підручників. Тому важливо зафіксувати не тільки технологію як таку, але й спосіб її побутування в народі, від майстра до майстра.

Прийде час, хтось захоче, то, може, навчу. Лиш треба хотіти, це треба любити, аби навчитися. Просто так показати можна, але це треба вникнути душею– наголосив майстер.

Він також підкреслив, що час навчання вже залежить від самої людини. "Я з маленького вчуся і дотепер", – пояснив український мосяжник.

Більше про мосяжництво: дивіться у відео Ukraїner