Клименко повністю змінив групу прокурорів у справі "Роттердам+". Усе через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування. Про це повідомили у САП.

Читайте також На Запоріжжі нацгвардієць із "Ігли" збив ворожий гвинтокрил Мі-8

Чому справу "Роттердам+" знову розглянуть

Очільник відомства виявив численні неузгодженості в аргументах та висновках прокурора під час закриття справи. Як з'ясувалося, матеріали дослідили не повністю. А самі висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Це означає, що подальші рішення у цій справі прийматиме вже оновлений склад прокурорів у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу,
– заявили у САП.

Напередодні справу розглянули у ВАКС

21 вересня 2022 року Апеляційна Палата ВАКС остаточно закрила кримінальне провадження.

Колегія суддів підтвердила рішення ВАКС, датоване роком раніше. Зокрема щодо законності та обґрунтованості рішення САП про закриття справи через відсутність складу злочину.

Втім, повний текст остаточного рішення мають оприлюднити лише 26 вересня.

У САП заявили, що правову позицію врахують при досудовому розслідуванні.

Що таке "Роттердам+"

Це умовна назва формули, яка визначала ціну електроенергії. Її як схему розрахунку вартості вугілля для ТЕС у 2016 році запровадила Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг.

Рахували так: "вартість вугілля в порту Роттердам + вартість доставки в Україну". Цю формулу застосовували до 2019 року.

Запровадили її через те, що від початку війни росії на Донбасі майже всі шахти з антрацитовим вугіллям, на якому і працюють більшість ТЕС України, опинилися в окупації.

Нібито аби забезпечити енергетичну незалежність України, паливо вирішили купувати на міжнародній біржі в Нідерландах.

За даними НАБУ, через "Роттердам+" українці переплатили за електроенергію 18,87 мільярда гривень. З них 14,3 мільярда отримали приватні компанії – ініціатори.

Розслідування справи: що відомо

  • 8 серпня 2019 року НАБУ повідомило про підозру шістьом особам. Серед них і голова Нацкомісії Дмитро Вовк. За версією слідства, саме він у змові з іншими особами створили умови для штучного зростання ціни електроенергії.
  • У серпні 2020 року САП закрила справу нібито через відсутність вичерпних та достовірних доказів. Згодом суд визнав законність цього рішення.
  • Після цього Нікопольський завод феросплавів Ігоря Коломойського і центр протидії корупції подали позов до ВАКС проти закриття справи. Незабаром заяви об'єднали в загальне провадження.

Вас може зацікавити – Яке покарання чекає на росію за ядерний шантаж: дивіться відео