Суддя Солом'янського суду Києва Олена Курова зачитала лише резолюцію ухвали – тобто, аргументи суду поки невідомі (їх опублікують за кілька днів). Тоді на рішення судді можна буде подати апеляцію, пише "Судовий репортер". Прокуратура має такий намір.
Читайте також: Чому НАБУ не розслідувало справу "Роттердам+", коли президентом був Порошенко: відповідь Ситника
До слова, ГПУ просила суд призначити арешт без можливості вийти під заставу. Утім, виник конфлікт заяв сторін обвинувачення та захисту: прокурор пояснив, що суворий запобіжний захід просить, аби особу, яка перебуває в розшуку, могли затримати і здійснити екстрадицію. Натомість адвокатка Вовка заперечила: мовляв, її підзахисний у міжнародному розшуку не перебуває.
Правоохоронці кажуть, що Дмитро Вовк 30 квітня 2019 року вилетів до Бельгії і відтоді до України не повертався. На що адвокат апелює: так, мовляв, Вовк за кордоном, але просто перебуває на навчанні. Сам Вовк раніше заявляв, що не готовий повертатися, бо не вірить в незалежність судової системи в Україні.
Що відомо про Дмитра Вовка та його причетність до схеми "Роттердам+"
Дмитро Вовк очолював НКРЕКП з 30 грудня 2014 року по 30 травня 2018 року. У березні 2016 року Комісія затвердила нову формулу визначення гуртової ринкової ціни на електроенергію. У формулі, зокрема, враховується ціна на вугілля та вартість його доставки із портів Європи до України.
Це призвело до здорожчання електроенергії на внутрішньому гуртовому та роздрібному ринках. Наприклад, ДТЕК Ріната Ахметова і державне "Центренерго" почали продавати електроенергію споживачам дорожче.
Чому запровадили "Роттердам+"? Формулу запровадили, бо майже всі шахти Донбасу з антрацитовим вугіллям (на якому і працюють більшість ТЕС України) опинилися на непідконтрольній Україні території. І начебто щоб забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, вирішили купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах.
Зловживання за допомогою формули "Роттердам+" розслідують українські правоохоронці. За даними слідства, певні люди із приватних компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу на електроенергію видатки, яких насправді не було. У березні 2016 року НКРЕКП запровадила "Роттердам+", у якій ці видатки (витрати на доставку вугілля до України з портів Європи) прописані.
На думку слідства, за два роки формула закупівлі вугілля обібрала українців на 18,87 мільярда гривень, із яких 14,3 мільярда отримали приватні компанії, які й ініціювали запровадження формули "Роттердам+". У 2019 році в НАБУ заявили, що схема дійсно корупційна і оголосили підозри шістьом фігурантам (серед них і Дмитру Вовку).
Екс-голова НКРЕКП Дмитро Вовк назвав справу "Роттердам+" "розкрученою медійно-юридичною бульбашкою" та заявив про "політичний характер переслідування" його і його колег.