Контрнаступу ЗСУ чекає навіть Китай: чого вичікує Сі

Війна в Україні створює ризики для Китаю

Єдине, що відомо, – заява Сі Цзіньпіна про намір надіслати до Києва своїх представників для предметних розмов із президентом України.

Актуально Як Сі Цзіньпін тролить світових лідерів

Чи означає цей тиск КНР на припинення вогню "тут і тепер"? І так, і ні. Причому останнє поки що найімовірніше.

Для Пекіна, природно, вигідне закінчення війни, причому у форматі, коли одним із посередників у переговорах виступає Китай. Сама війна, точніше супутні процеси, створюють ризики для китайської торгівлі та просування китайських інтересів у Східній Європі. Водночас загрози масштабування конфлікту, що створюються Росією, зовсім небажані.

З іншого боку, втягнувшись у війну проти України, Росія сама позбавляє себе статусу глобального гравця, супердержави. Якщо ще рік тому амбіції Кремля спиралися на тези про силу російської армії та функціонал Росії, як ключового постачальника вуглеводнів у Європі, то сьогодні ситуація змінилася. Росія стрімко втрачає вплив навіть на ті регіони, де ще недавно була "ключовою" зовнішньою силою: Центральна Азія, Кавказ. Навіть Білорусь Китай обережно витягує ближче до себе.

Візит Сі до Москви остаточно підтвердив – у партнерстві КНР та Росії останній відводиться роль залежного, молодшого партнера.

Цей процес вигідний Китаю. Питання лише в тому, де і на якому рівні ослаблення Росії Пекіну вигідно зупиняти процес.

Важливо Росія може почати новий тип атак: хто під загрозою

І ось на цьому ми підходимо до пояснення, чому "не прямо зараз". Літня кампанія на фронті покаже, наскільки сильною залишилася російська армія. Часткове замірювання Китай провів, погодившись на масштабні спільні навчання на Далекому Сході. Мабуть, у Росії не все пройшло гладко, адже командувача Тихоокеанського флоту змінили через тиждень після завершення маневрів.

5 причин Пекіна, щоб зачекати

Залишається верифікація на українському фронті. Причому, якщо Росія зазнає поразки, то кремлівська верхівка, прагнучи знайти опору, стає ще більш зговірливою та піддатливою китайським пропозиціям. Це перша причина для Пекіна зачекати.

Друга причина – процеси в самій Україні. Тиск на заморозку "тут і зараз" не сприйме ні керівництво країни ні суспільство. Наполегливість у цьому питанні буде лише шкідливою для китайських інтересів, оскільки ускладнить реалізацію планів повоєнного "входу" у регіон.

Актуально Риття окопів не допоможе: росіяни приречені на всіх ділянках фронту

Третя причина. Згадуємо поїздку президента Бразилії до КНР і його подальші пропозиції щодо створення "групи держав-посередників" для забезпечення переговорного процесу щодо України. Сюди додамо французько-китайські консультації з тієї ж теми.

З погляду посилення власної ролі у світі, Китаю вигідно на цьому етапі працювати над створенням такої "коаліції". Її формальна поява без початку переговорного процесу, природно, неможлива, а ось підготовчий етап пройти можна і потрібно зараз.

Четверта причина. Ідеальний варіант для Китаю – це, щоб до нього звернулися з проханням про участь у процесі. Бажано європейські держави та (або) США. Формальне чи неформальне звернення – ролі не грає. А це можливо, знову ж таки, лише після літньої кампанії на фронті.

Рекомендуємо Американці голосуватимуть за Байдена всупереч власному бажанню?

І, нарешті, п'ята причина. Росія грає роль міжнародного хулігана, який розхитує світовий порядок. США та КНР мають від цього вигоду – вони створюватимуть новий порядок. Для Пекіна ідеальний варіант – це розмова не лише про Україну (за участю України, до речі), а й розмова на глобальні теми зі США (тут уже без третіх сторін). Така наразі не починається.

Чи можливі швидкі рішення та проміжні домовленості. Так! Наприклад, за новою зерновою угодою.