І якщо оцінювати Китай саме за цими ознаками, ми бачимо одразу кілька маркерів, які свідчать: Пекін серйозно готується до можливого великого світового протистояння. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Китай створює запаси на випадок блокади

Перший і дуже показовий сигнал – продовольство.

Для такої країни, як Китай, критично важливо мати можливість тривалий час існувати в умовах обмеження імпорту, торговельної блокади або порушення глобальних логістичних маршрутів.

Саме тому Китай останніми роками різко нарощує внутрішні резерви. Йдеться передусім про зерно – пшеницю, кукурудзу та рис.

За наявними оцінками, у китайських сховищах уже зосереджена величезна частка світових запасів зерна.

Це не той обсяг, який потрібен лише для поточного споживання.

Це страховка на випадок ситуації, коли країна може опинитися в умовах серйозних зовнішніх обмежень.

Те саме відбувається з енергоресурсами

Другий маркер – стратегічні ресурси.

Китай накопичує нафту, метали, залізну руду та іншу сировину, без якої неможлива робота великої промисловості.

Причому обсяги цих запасів уже перевищують нормальні поточні потреби китайської економіки. Це важлива деталь.

Коли держава системно купує більше ресурсів, ніж їй потрібно зараз, це означає, що вона думає не лише про сьогоднішню кон'юнктуру. Вона створює запас міцності на майбутнє.

Китай зменшує залежність від долара

Ще один напрям – фінанси.

Китай послідовно зменшує залежність від американського долара і перебудовує свою фінансову систему так, щоб бути менш вразливим до можливих санкцій чи обмежень.

Це теж не випадкова політика.

Досвід Росії після початку повномасштабної війни показав усьому світу, наскільки серйозною зброєю можуть бути замороження резервів, фінансові санкції та відключення від міжнародної інфраструктури. Пекін цей досвід уважно вивчає. І робить висновки наперед.

Китайська економіка може дуже швидко виконувати політичні рішення

Є ще одна принципова відмінність Китаю від більшості західних держав.

Попри формально ринкову модель, китайська економіка дуже жорстко залежить від рішень держави.

Через субсидії, законодавчі механізми та пряме державне управління влада може швидко змінювати поведінку цілих секторів економіки.

Ми вже бачили, як Китай здатний різко скоротити споживання нафти, закрити частину переробних потужностей або використати стратегічні резерви, коли цього потребує ситуація.

Тобто у випадку великої кризи Пекіну не потрібно довго домовлятися з приватним бізнесом. Система вже побудована так, щоб виконувати політичне рішення згори.

Підготовка до війни не означає, що війна почнеться завтра

І тут важливо не робити неправильного висновку.

Те, що Китай готується до можливого великого конфлікту, зовсім не означає, що завтра він обов'язково почне війну.

Китайська стратегія традиційно дуже обережна.

Пекін намагається вирішувати проблеми через переговори, економічний вплив, політичний тиск або демонстрацію сили.

Китай може роками готуватися до найгіршого сценарію і водночас робити все, щоб не допустити його реалізації.

Але саме тому сьогодні треба дивитися не на заяви китайського керівництва. Треба дивитися на те, що Китай робить із продовольством, нафтою, металами, фінансами та промисловістю.

Бо великі війни починаються не в момент першого пострілу.

Підготовка до них починається значно раніше.

І Китай, схоже, вже перебуває саме на цьому етапі.