Політтехнолог Тарас Загородній в ефірі 24 Каналу пояснив, чому Пекін, маючи сильний інструмент впливу на Росію, не поспішає ним користуватися. Він також розповів, як Вашингтон намагається посилити власні позиції через санкції та контроль над світовим нафтогазовим ринком.
Китай має важіль, але не хоче ним користуватися
Найсильнішим інструментом Пекіна залишається торгівля. Її різке обмеження могло б поставити російську економіку у значно складніше становище, хоча Москва в такому разі могла б спробувати віддати Китаю ще більше ресурсів і поступок, щоб виграти час для продовження війни.
Китайці можуть робити з Росією все, але вони не хочуть. Досить просто сказати: "Ми припиняємо торгівлю з вами, поки ви не закінчите війну". Тоді теоретично Росія могла б на щось піти через обвал економіки або намагалася б віддати Китаю все, що тільки можливо, щоб виграти час,
– сказав Загородній.
Для Пекіна нинішня модель відносин залишається вигідною, тому змушувати Москву припиняти війну там не поспішають. Навіть можливість серйозно вплинути на Кремль сама по собі не означає готовності застосувати цей інструмент.
Чи має Китай важіль впливу? Має. Чи може його застосувати? Може. Хоче? Ні, не хоче, тому що його вигода полягає не в цьому,
– наголосив політтехнолог.
Після зустрічі з Дональдом Трампом Володимир Зеленський говорив про можливе залучення Сі Цзіньпіна. Загородній розглядає це як спосіб підштовхнути Вашингтон до конкретніших дій: якщо США не можуть змусити Путіна змінити курс, до процесу можна запропонувати долучити гравця, який справді має сильний економічний вплив на Москву.
США посилюють тиск через нафту
У Вашингтоні вже побачили, що економічний тиск здатний створювати проблеми не лише для Росії, а й для її торговельних партнерів. Китай кілька разів висловлював невдоволення можливими санкціями, а Індія почала шукати альтернативні шляхи постачання нафти.
Китай уже двічі висловив велике невдоволення. Це означає, що Трамп зрозумів: це працюючий інструмент. Індія починає шукати інші шляхи постачання нафти, а це половина експорту російської нафти,
– пояснив Загородній.
До цієї системи тиску можуть потрапляти й інші країни, які продовжують купувати російські енергоресурси. Серед них Туреччина, Угорщина та Японія, яка досі імпортує російський скраплений газ, а також сам Китай і європейські країни.
Цей закон більше не про війну Росії та України, а про те, як перехопити ініціативу в контролі нафтогазового ринку світу. У принципі, у них це достатньо вдало виходить,
– сказав політтехнолог.
Вашингтон продовжуватиме вибудовувати механізми впливу на глобальний енергетичний ринок і скорочувати залежність від китайських важелів, зокрема у сфері рідкоземельних металів.
Зверніть увагу! Тарас Загородній розповів, чому Пекіну вигідне продовження війни, як США намагаються посилити тиск через нафтовий ринок і що може змінити баланс між Вашингтоном та Китаєм. Більше про це читайте у повному матеріалі.
Це поступово звужує простір, у якому Пекін може одночасно підтримувати вигідні для себе відносини з Росією та уникати економічного тиску з боку США.
Загородній розповів про залежність Росії від Китаю: дивіться відео