Як економічна угода між США і Китаєм стосується війни в Україні?
Станом на зараз інформації про перемовини двох лідерів доволі мало, оскільки традиційної пресконференції після майже двогодинної розмови очільників держав не було. Про це пише Юрій Федоренко, інформує 24 Канал.
Читайте також Трамп не зміг – тепер черга Китаю: що буде далі з війною
Джерелом новин стало спілкування Дональда Трампа з журналістами на борту літака. Зокрема, американський президент оцінив зустріч "на 12 балів з 10" і назвав товариша Сі своїм другом. Основний озвучений здобуток: США з Китаєм досягли торгової угоди (але не підписали її) терміном на рік, яка регулярно продовжуватиметься.
На перший погляд, ця деталь не стосується війни Росії проти України, хоча насправді цієї війни стосується все, зокрема і торговельні відносини двох найбільших економік світу.
Річ у тому, що Дональд Трамп використовує економічні важелі впливу для лобіювання політичних питань. Якби сторони не досягли "спільного бачення" щодо України або Тайваню, це могло б спричинити ескалацію Третьої світової (економічної) війни.
З тих інформаційних крихт, які в нас є, ми можемо зрозуміти, що загальної згоди з ключових питань все ж таки досягнуто: мита на китайські товари, запроваджені США, будуть знижені на 10%, а Китай скасує частину обмежень на постачання до США рідкісноземельних металів.
Отже, ми бачимо, що "економічна зима" перетворюється на "економічну відлигу". Це ще не перелом, але добрий знак, оскільки покращення стосунків Китаю з Заходом майже автоматично віддаляє його від Росії.
Як великі гравці змушені підлаштовуватися під маленьких?
Ставлення Пекіну до війни Росії проти України було і залишається стримано-нейтральним. Ймовірно, під час зустрічі всі формулювання, пов'язані з війною, були вкрай розпливчасті. За словами президента США, "сторони обговорили ситуацію в Україні й домовилися працювати разом із цього питання".
Звісно ж, нам хотілося б більшого. В ідеалі – Китай мав би стати на сторону справедливості та економічно знищити путінський режим. Але великі кораблі не можуть миттєво змінити свій курс, а, можливо, й не бажають цього.
Проте парадокс нинішньої ситуації полягає в тому, що великі кораблі змушені підлаштовуватись під ту реальність, яку де-факто створюють "маленькі" українці на полі бою. Що більшу стійкість демонструє Україна, то більшу прихильність будуть проявляти до неї "наддержави".
Від українського народу та Сил оборони залежить, хто переможе у світовому протистоянні добра і зла. Нам не варто мріяти, що Китай стане нашим відданим союзником, нам достатньо того, щоб він не був союзником Росії. Без потужних союзників наш ворог стає все більш і більш вразливим – у всіх сенсах. Він дірявий ззовні та гнилий зсередини. Це наша робота і ми її будемо продовжувати доти, доки ворог остаточно не сконає.