Ви не тим кричите "ганьба", або коротко про облаву ТЦК на концерті

Ведмежа послуга Заходу

Оцінка будь-яких дій має відбуватись не у вакуумі, а з врахуванням цього фактора. Основного фактора.

Читайте також Це неминуче: чому військові літаки "Як-130" будуть і далі падати у Росії

І так, візити й рейди ТЦК можуть відбуватись для окозамилювання і демонстрації роботи. Але вони стали реальністю тільки тому, що в країні проблема з мобілізацією, яка загрожує програшем у війні.

Підвищення податків може вважатися недоречним на фоні великої корупції, але воно потрібно для фінансування армії, без якого ми можемо програти війну.

У демократичній країні потрібні вибори. Але вони неможливі, поки йде війна.

Наші західні партнери фінансують половину українського бюджету, рятуючи нас від шаленої кризи й зубожіння, справжнього зубожіння, яке мала б принести війна. Але у такий спосіб вони зробили й ведмежу послугу українському суспільству.

Завдяки грошам Заходу в українському тилу ситуація прекрасна і являє собою економічне диво, як для ситуації з війною. Є величезна спокуса жити так, наче нічого не відбувається, і ставати лишень диванним вболівальником за збірну ЗСУ.

Хочеться розмірковувати про підтримку економіки й оцінювати податкові новації по їх впливу на економіку. Питаючи в держави: "А чи підняття податків буде стимулювати українську економіку?". Забуваючи, що це вторинне на фоні війни. Не про стимулювання економіки треба думати в першу чергу. Так, наче в нас зараз мирні часи. І так, наче всі забули про слабку інституційну спроможність держави, про яку всі чудово знали до війни й що дуже багатьом дуже подобалось.

Цікаво Темпи російського наступу впали: однак є "але"

Гроші Заходу тримають нас на плаву. Київ наповнений конференціями й концертами, на театральні події неможливо знайти квитки, а зарплати в приватному секторі стрімко зростають. Це викривляє реальність. Змушує забувати про ризики, про які забувати не можна. Відсторонюватись від реальності. Міряти все категоріями мирного часу.

Бо життя ж мирне, коли ракети не летять. До ракет швидко звикають, новини про фронт вчаться ігнорувати. І от вас вже найбільше непокоїть, що влада переглядає податкові правила гри.

Ми живемо у викривленій реальності

Але важливо розуміти, що це викривлена реальність. Що десь поряд є багато людей, що втратили все. І в будь-який момент часу кожен киянин чи вінничанин може опинитись на їх місці. Чомусь дуже швидко забули про емоції лютого 2022 року.

Зауважте Нам намагаються підсунути поразку під назвою "мир"

Може, тоді ні в кого не виникне бажання кричати "ганьба" людям, вдягненим у форму ЗСУ. Бо завдяки таким людям ви можете ще жити ваше найкраще життя. А вони це роблять не тому, що хочуть, а тому, що українці, багато-багато українців, не виконують закон і "забувають" сходити в ТЦК. Усі ці "бусифікації" та рейди є наслідком неповаги до закону в українському суспільстві.

Це було нашою проблемою до війни, це буде нашою проблемою після. Це є причиною багатьох проблем зараз. Але чомусь "ганьба" людям, що не виконують закон, в Україні ніколи не кричали.