Таку заяву зробив журналіст Юрій Бутусов за результатами ознайомлення з висновками ТСК.

Нагадаємо Арсенал у Балаклії підірвали не з російського безпілотника: висновки слідчої комісії

В чому Бутусов звинувачує учасників ТСК та його керівника Арахамію

  • комісія не заслухала керівництво Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та його директора Рувіна;
  • не було заслухано жодного офіцера Головного ракетно-артилерійського управління Генштабу, включаючи його начальника на той момент Атаманюка;
  • не було заслухано навіть командир арсеналу.

"Арахамія написав свій висновок, ніби експертиза Рувіна ґрунтувалася тільки на одній версії – атака з безпілотника, і заявив, що версія з безпілотником помилкова. Насправді, дані радара "Украероруху" в справі є, і їх ніхто не спростував і з діла не викинув. Більш того, версія з безпілотником не була єдиною. Розглядали й диверсію на арсеналі, а також пуск керованої ракети", – написав Бутусов.

Він також відзначив, що комісія скрила від депутатів той факт, що 26 грудня 2015 року на території арсеналу були скинуті 14 запалювальних мін-гранат, але тоді вибухам та пожежі вдалося запобігти.


Боєць ЗСУ розглядає сліди пожежі в результаті скидання на штабель боєприпасів запальної гранати 26 грудня 2015 року / Цензор.НЕТ

На думку Бутусова, на складі відбулася диверсія, але іншим способом, аніж це подає ТСК. А щодо безпілотника, то він міг виконувати розвідувальні цілі.

Відтак саме розслідування комісією було проведено некомпетентно, і було замовчано багато важливих деталей.

"Арахамія навмисно пропонує версію катастрофи, ведучи в сторону від версії, яка пов'язана з можливими діями Російської федерації, та відкидаючи все, що підтверджує російський слід", – написав журналіст.

Вибухи на військових складах в Балаклії: коротко

У Балаклії тричі ставалися пожежі на військових складах, які призводили до знищення боєприпасів, які там зберігалися. Вперше це сталося в ніч на 23 березня 2017 року. Вибух був настільки потужний, що його відчули в навколишніх містах і селах, а вогонь від нього було видно за десятки кілометрів від міста.

Пожежу вдалося загасити за кілька днів, а от розмінування міста тривало аж до 14 квітня.

Унаслідок катастрофи загинула 1 жінка, пошкоджено 265 будівель, зокрема 231 житловий будинок. Сума збитків склала понад 200 мільйонів гривень.

Вдруге вибухи тут пролунали на початку травня 2018 року. За даними військових, виникло загоряння сухої трави з подальшими поодинокими вибухами боєприпасів на площі близько 35 гектарів.

Втретє вибухи у Балаклії пролунали 15 листопада 2019 року. Тоді внаслідок вибуху загинули троє українських військовослужбовців, ще четверо зазнали важких поранень. У Міноборони пояснили, що причиною міг стати вибух твердопаливного двигуна до ракет. Зокрема, під час завантаження залишків боєприпасів у спеціальний котлован для утилізації загорівся двигун 3М9 зенітно-ракетного комплексу "Куб".


Вибухи на військових складах в Україні / Інфографіка 24 каналу