Шлях деокупації: 9 ключових питань про наступ ЗСУ

Про це 24 Канал поспілкувався з військовим експертом та аналітиком Петром Черником. Він відповів на 9 важливих питань, що стосуються нашого майбутнього наступу та назвав ключові чинники, від яких залежить його успіх.

Читайте також Країна коричневих ліній: чому Росія не поверне контроль над власними кордонами

Від яких аспектів залежить наступ

1. Багато людей зараз задаються питанням, коли ж розпочнеться наступ Сил оборони України та чому його не було на весні. Від яких чинників залежить час і місце проведення нашого наступу?

Тут декілька дуже важливих моментів. Перше – ми дуже сильно медійно перегріли цю тему. Ми вважаємо, що є якісь сили, засоби й потужності, що завтра вони стануть тобою, і ми поженемо противника впритул до Перекопського перешийку, чи навіть до Севастополя. І виб'ємо їх і з Луганщини, і з Донеччини.

Це абсолютно хибне враження. Чому? Противник чисельно й досі переважає нас. Але є сам факт того, що "друга армія світу" зазнає критичної поразки в Україні.

А п'ятнадцята, якими нас зараз вважають, чи двадцять друга армія, як це було на початку бойових дій, нескінченно перебуває в риториці контрнаступальних бойових дій. Це вже сам по собі феномен.

Що відбувається станом на зараз? Застабілізований фронт. Щонайменше з листопада 2022 року більша частина фронту перебуває в так званій стадії стратегічної рівноваги. Ми перебували в ній і минулого року з травня по вересень, поки не склалась блискуча Харківська контрнаступальна операція.

На цю хвилину й надалі найгарячішим залишається Бахмутський напрямок, де противник зазнає дошкульної поразки. За великим рахунком, там вихолощується його стратегічний наступальний потенціал. Якщо в березні там атак було в межах 100 – 120 на добу, то зараз їхня кількість впала до 40.

Що таке контрнаступальні дії в правильному розумінні? Це система стратегічних заходів щодо розгрому противника передовсім і поступового звільнення територій та просування вперед від лінії зіткнення.

На тому самому Бахмутському напрямку на флангах вже є невеликі, але успішні наші дії. Чому ми так підняли планку очікування та чому вартує її понизити? 

Противник чисельно й надалі залишається значно більшим, ніж ми. Ми накопичили певні сили, передовсім по бронетехніці, сучасних танках, далекобійних ракетах та артилерії.

Але пам'ятаймо, що ми не можемо собі дозволити застосовувати тактику, яку використовує противник. Тобто, "жуківщину" – величезні піхотні хвилі. Наш солдат – на вагу золота, наші операції мають бути точними, якісними, зваженими, дуже розумними й прорахованими.

Як казав Наполеон Бонапарт: мистецтво війни – це така наука, де вдається рівно все те, що заздалегідь прораховано й підготовлено. У нашому розумінні, контрнаступальні дії – це хірургічна операція на мозку. Ми не маємо права на помилку. 

Чи вони складуться? В обов'язковому порядку. Як вчить нас стратегема китайська мислителя Сунь Цзи, по-справжньому успішні стратегії ніколи не повторюються.

Наступні наші операції складуться там і тоді, коли вони мають скластися. Нам треба навчитися великому мистецтву терплячки. Саме в ньому лежить філософія нашої перемоги.

Нехай хороші новини надходять до нас приємним способом. Бо приємність розчарування завжди краща, ніж його гіркота.

Петро Черник відповів на ключові питання про контрнаступ: дивіться відео

2. Ви говорите, що нині триває вихолощування наступального потенціалу противника. Маєте на увазі, що Україні й досі вигідно залишатися в позиції оборони, поки триває це вихолощування?

Цілком слушна думка. Ми думаємо, що нас уже є так багато, що можемо створити трикратну перевагу над противником. Це класична логіка ведення воєн. Мовляв, є в нас така перевага – ми пішли в атаку. Ми ж такої переваги не маємо. Ми можемо перемогти виключно завдяки якості.

Чи історія знає, що таке успішні битви, коли меншою чисельністю військ завдяки грамотній організації досягався колосальний воєнний успіх? Однозначно так.

• 331 рік до нашої ери, битва при Гавгамелах – Александр Македонський, чи не найкращий полководець усіх часів і народів, завдав дошкульної поразки Дарію ІІІ меншими силами.
• 216 рік до нашої ери, битва при Каннах – Ганнібал завдав дошкульної поразки римлянам меншою силою.
• 1804 рік, битва під Аустерліцом – Наполеон Бонапарт значно меншими силами розгромив третю антифранцузьку коаліцію.

Саме в такому контексті маємо рухатися й ми. Але є один важливий нюанс – тут дійсно не можна помилитися. А якщо так, то треба дуже зважено й дуже системно підходити до цього всього, що називається "контрнаступ".

Гарантувати можу тільки один аспект – у так званому циклі сухої погоди в обов'язковому порядку відбудуться наші найкращі наступальні операції. Але суха погода зайшла вже, а триматися може аж до середини жовтня. Це ще доволі великий час. А отже повторю свою головну тезу: терплячка, терплячка й ще раз терплячка.

Роль сучасної зброї в наступі

3. Якщо ми говоримо про переважаючу чисельність ворога, то яку роль у цій ситуації може відіграти західне озброєння?

Колосальну, головну та вирішальну роль. Якщо, наприклад, пройтися по бронетехніці, то це безпрецедентне явище з часів Другої світової війни.

За 6 років тої війни Радянський Союз отримав у межах 12 тисяч одиниць бронетехніки. Щоб ми розуміли, які масштаби тої війни були. Лише один східний фронт складав понад 6,5 тисячі кілометрів.

А ми за невеликий проміжок – починаючи з січня й по теперішній момент – отримали фактично понад 1,5 тисячі одиниць бронетехніки найрізноманітніших класів з суперякісними танками. Маю на увазі Challenger 2, Leopard 2 й десь уже Abrams M1A1 на підході.

Щоб розуміти, що таке західна техніка – розберу на прикладі двох машин. БМП-2 в комплектації гармати 2A42 та Bradley M2 у комплектації гармати M242. От порівняння цих двох машин.

Дійсно, Bradley, на перший погляд, важча – важить 25 тонн, а БМП важить у межах 13,5 тонни. Однак боєкомплект до 30-міліметрової 2A42 – 500 пострілів, а Bushmaster має боєкомплект на 900 пострілів. А в комплектуванні снаряду М791 на відстані 2,5 кілометра повністю "вилущує" БМП, як горішок.

На власні очі бачив, як Bradley в Іраку працював по Т-72. Він просто перетворив його на купу брухту. Плюс саме ця машина Bradley M2 має на борту 7 пускових установок BGM-71 TOW. Це є дуже серйозне посилення саме протитанкової боротьби. І до 900 снарядів на відміну від БМП-2.

БМП-2 та Bradley M2: дивіться фотопорівняння

 

Плюс апарат для десантування розташований позаду. Це неймовірно зручно – він відкидається. І так по кожному класу техніки можна пройтися. Ті самі західні танки працюють і вдень, і вночі, бо мають дуже якісні тепловізійні, лазерні й оптичні багатоскладові системи.

Вони можуть уражати ціль на відстанях від 3 до 4 кілометрів. Challenger має підтверджений удар на 4 700 метрів. А російський хвалений танк Т-90 "Прорив" у різних комплектаціях якісно працює максимум на 2,5 – 3 кілометри й лише у видиму частину дня. Вони не мають інших хороших прицілів.

Грубо кажучи, вся російська й радянська техніка – це умовна "Волга", а вся західні техніка – це умовний Mercedes. У прямому забігу "Волга" не може виграти в "Мерседеса".

Такі тактико-технічні співставлення можна проводити по кожному класу техніки. Це дійсно якісна зброя, а українці показали високу майстерність її застосування.

4. Якщо говорити про західну авіацію. Ми говорили про те, що Україні й досі вигідно перебувати в позиції оборони. То чи не може бути так, що західна авіація, ті ж F-16, надійдуть саме в зручний для нашого наступу момент? Уявімо, що F-16 були б у нас зараз, наскільки вони могли б допомогти в нашому наступі?

F-16 має одну стратегічну перевагу – він комплектується дуже якісними ракетами далекого радіусу ураження MGM-158 JASSM. Це ракета, котра можде завдавати ударів навіть до 910 кілометрів. Може набрати на борт F-16 до двох таких ракет.

Якщо, умовно, з'явиться в нас не менше як авіаційний полк – це 60 машин – і кілька сотень таких ракет, ми суттєво посунемо вглиб противника вибиванням їхніх боєкомплектів. Тоді затратність довезення всього до лінії розмежування буде колосально великою.

У поєднанні кількість літаків і кількість ракет до них – не лише класу "повітря – поверхня", а й класу "повітря – повітря", бо F-16 може працювати в режимі перехоплювача. Тоді такий важкий для нас момент як Су-34, який може скидати планерну бомбу УПАБ-1500 з відстані до 70 кілометрів, а ми поки що не маємо, як з ним боротися, може стати вирішуваним.

Є в комплектації до F-16 ракета AIM-120 AMRAAM, котра може завдавати уражень до 180 кілометрів. А в частині поєднання радарних систем з обчислення цілей, які можуть відбиватися на відстані до 340 кілометрів, ми дійсно можемо отримати комплексну перевагу над противником.

Ще Вінстон Черчилль казав: авіація – це кавалерія сучасності. І з того часу насправді нічого не змінилося.

Хто увійшов до коаліції винищувачів для України / Інфографіка 24 Каналу

Ключова роль підготовлених українських бійців

5. Якщо перейти від зброї до тренування наших військових. Ми бачили, як активізувалась передача сучасно озброєння, так само партнери й наростили темпи та масштаби підготовки наших військових. Наскільки важливою буде роль саме таких навчених бійців у майбутньому наступі?

Я почну з латині: amat victoria curam. Перемога любить підготовку. У частині підготовки союзниками наших військ – також безпрецедентне явище в нашій історії.

Такого масового, кількісного та якісного підходу, який зараз є – починаючи від Великої Британії, закінчуючи Скандинавським півостровом і нашими найближчими союзниками поляками – жодна армія світу ще не переживала.

Я впевнений, що всі ці сили вже фактично якісно розподілені по всій лінії розмежування й чекають правильних наказів і визначення правильних оперативних напрямків.

Безпрецедентне явище з підготовки нашого особового складу, яке однозначно буде мати коефіцієнт корисності на полі бою.

6. Якщо проводити паралелі з минулорічними наступальними діями. Ми бачили приклад звільнення Херсона, коли наступальні дії зі знищенням мостів і складів з боєприпасами розпочалося в липні-серпні й тривало кілька місяців до звільнення міста в листопаді. За нинішніх умов чи можуть активізація підготовки наших військових і масштабне постачання зброї пришвидшити темпи майбутніх наступальних дій?

Не можуть, а обов'язково прискорять. Щойно розпочнеться якась загальна філософія організації операції зі звільнення, я більш ніж переконаний, що вони будуть йти швидкими та якісними темпами. Як це було за Харківської операції.

Українці показали безпрецедентне явище інтелектуальної підготовки та засвоювання всього західного озброєння. Не маю жодних сумнівів, що в поєднанні з західною технікою та рівнем фахової підготовки наших військ ми матимемо значно більші показники в частині просування вперед. Так обов'язково буде.

Та знову ж таки – деталь початку цієї загальної операційної системи з визволення наших земель. Тут треба трішечки набратися терплячості.

Навчання українських військових у Великій Британії: дивіться відео

 

Скільки триватимуть ракетні обстріли

7. Ще питання про постійні ракетні обстріли з території Росії. Наскільки вони можуть нашкодити нашому контрнаступу? І чи достатньо потужна наша система протиповітряної оборони, щоб мінімізувати наслідки цих обстрілів настільки, щоб вони якраз таки не могли зашкодити цьому наступу?

Нашкодити наступу такі обстріли не можуть взагалі. Не зашкодять. Вони вже вдаються до актів тероризму – нанесення ударів по цивільній інфраструктурі.

Немає достовірної та якісної інформації в частині того, що такі ракетні залпи завдали нам якихось дуже серйозних мілітарних збитків.

Останнім часом і рівень і система нашої протиповітряної оборони також набула безпрецедентної якості. Українці перші в історії зенітно-ракетного протиборства, котрі почали збивати гіперзвукові ракети "Кинджал".

Щонайменше 6:0 на користь Patriot MIM-104 проти їхньої гіперзвукової зброї. А під час останніх всіх залпів збивання і "Шахедів", і крилатих ракет сягнуло практично 100% коефіцієнту.

Та не забуваємо, що якісь прориви можуть бути. Навіть ізраїльські залізні куполи не гарантують 100% ураження. Хоча в цій частині ми також уже перевершили ізраїльтян.

Загальний сухий підсумок – рівень ефективності роботи нашої ППО варіюється в межах від 96% до 97%. Це колосально високі показники.

А в частині прикриття передових військ також усе йде в правильному напрямку. З кожним тижнем все більше озброєння заходить до нас. Передовсім – близького радіусу дії.

В останньому пакеті допомоги армії США FIM-92 Stinger у великій кількості, а також посилення рухомих вогневих комплексів, як от Avenger. І американці оголосили про закупівлю за контрактом щонайменше на 118 мільйонів у німців спареної зенітної установки Gepard.

Якщо рахувати, що одна машина може коштувати в межах 2 – 3 мільйонів євро, то може порахувати, яке це колосальне посилення наших передових позицій.

До слова Росія 17 разів атакувала Київ у травні: чим окупанти били по столиці та як змінилася тактика

8. Враховуючи інформацію від ГУР, що Росія змогла налагодити виробництво нових ракет, ми можемо говорити про те, скільки ще триватимуть регулярні обстріли? Чи вони будуть такими до самого завершення війни?

У нинішніх умовах це, на жаль, буде тривати буквально до завершення цієї війни. Від 40 до 60 ракет Х-101 у першу чергу, 3М14 "Калібр" дального радіусу дії – від 2,5 до 5 тисяч кілометрів – вони модуть виробляти.

Плюс також поставили на конвеєр ракети ближньо-середнього радіусу – Х-31, яка може завдавати уражень до 110 кілометрів, і Х-59, яка може завдавати уражень до 290 кілометрів.

Але тут є один дуже серйозний нюанс у частині ракет повітряного базування. Х-101 й Х-55 чи Х-555 найчастіше застосовуються. Це її поєднання з ракетоносієм. Ось тут у росіян почалися проблеми й вони будуть наростати з кожним днем.

Чому? Наймолодший Ту-95МС – 1994 року виробництва. Кожна година перебування в повітрі зношує всі його вузли й агрегати. І прийде точка, що вони будуть зношені до нуля.

Виробляти таку техніку вони не можуть і не зможуть. Максимум – це в одиничних варіантах Ту-160, яких сукупно є 13 одиниць. Але вони страшенно проблемні в частині обслуговування двигунів.

Ракетоносій Ту-22М3, котрий несе найважчу й найсерйознішу ракету Х-22, яка також рухається до завершення, і їх вони будувати не зможуть, наймолодший також 1993 року.

Отак потрібно розуміти ракетну загрозу. Деякий ракетний потенціал зберігається. Скасувати ми його не можемо. Але загальна ударна філософія застосування ракетоносців буде рухатися до занепаду. На превеликий жаль, це не буде так швидко, як би ми цього хотіли.

Оборонні укріплення росіян

9. Наостанок хотів запитати про оборонні укріплення росіян. Поки тривали запеклі бої на Донбасі, ворог активно укріплював свою оборону на інших напрямках. Який це може мати вплив на наш контрнаступ і чи може йому нашкодити?

Не нашкодить у жоден спосіб. Наш статус, наприклад, по Криму – визволення півострова буде вирішуватися в комбінації: авіація – далекобійні ракети. Про це ми вже неодноразово говорили.

За допомогою далекобійних ракет "повітря – земля" винищимо все, що там тільки можна (мова про військову інфраструктуру росіян, – 24 Канал), а з допомогою ракет "повітря – повітря" закриємо простір над Кримом.

Рано чи пізно, але весь людський потенціал там обов'язково виснажиться, і Крим упаде до наших ніг, як гнила груша. Оце правильна філософія.

А те, що там відбувається в частині фортифікацій – так це величезний страх. Вони дійсно бояться нашого контрнаступу, у бік Крим зокрема, і не мають нічого більше запропонувати, крім як будувати ці фортифікації.

Ми обов'язково впораємося зі стратегічним завданням. Питання лише часу та забезпечення якісною зброєю.

Зверніть увагу! Просто очікувати контрнаступу – це найменш ефективний варіант з усіх можливих. Ви можете особисто взяти в ньому участь за допомогою Фонду 24, підтримавши будь-який з активних зборів.

Нині ми допомагаємо на "дрони з сюрпризом" для Сил спеціальних операцій. Кожна ваша гривня, відправлена на цей збір, подарує ворогам чергову порцію "бавовни".