Гра в довгу

Ні один командувач об'єднаного статегічного командування військ, тим більше об'єднаного угруповання військ не може самотужки щось придумати та реалізувати. Тільки в межах визначеної задачі та в межах визначеного часу. І час, і задачу планує Генеральний штаб ЗСУ. Це робота десятків, сотень офіцерів.

Цікаве Частина шляху після перелому завжди набагато довша: про що не слід забувати українцям

Більш того, ще не можна впевнено казати, чи ми бачимо фінальну частину операції, чи вона вже вийшла на пряму. Бо ми тут всі дуже розумні, але дядьки з Генштабу та головнокомандувач все ж таки знаються трошки більше на цьому всьому.

А тепер головне. Для того, щоб заставити ворога перекинути резерви на одну ділянку фронту, треба його впевненість, що саме там буде основний удар. І я навіть не знаю, де планувався чи планується основний удар. Бо їх може бути два. А може й три.

Якщо ви згадаєте, то підготовка до двіжу на півдні проводилась дуже давно та дуже потужно. Всі ті бази, та мости, які виносили високоточною зброєю, – то підготовка. Все те засліплене російське ППО, яке потім почали розмотувати навіть "Байрактарами", – то теж частина підготовки. На мою думку, навіть витік у ЗМІ інформації про підозру за розкриття якихось планів журналістам може буде частиною гри.

Ви просто уявіть собі весь масштаб підготовки. Від розвідки, де задіяні союзники, до логістики. Були розбиті склади, мости, постійно проводились розвідувальні дії, зосереджені сили та засоби, фіксувалися всі переміщення сил противника. Робота настільки колосальна, що в голові не вкладається. Це ж не бригаду відправити в атаку. І навіть не дві. Це цілий комплекс заходів, який спланували та готували щонайменше кілька тижнів. Якщо не місяців.

Я просто до чого – такі масштабні операції готуються дуже довго, із залученням дуже великого комплексу дій. І ми досі не знаємо, що з того всього вийде. Бо на Донбасі тихіше не стало. Бо під Бахмутом та на Донецькому напрямку активність ворога ще більше підсилилась. Хоча здавалося, що це вже не можливо.

Важливо Удари росіян по критичних об'єктах штовхають Україну на безкомпромісний крок

Незмінна гаряча точка

Всі сили, які зберегли боєготовність та управління, окупанти перекинули на Донбас. Дуже ймовірно, що вони зосередять зусилля на Бахмутському напрямку. Бо там реально гаряче. Окупанти за рахунок скорочення лінії фронту зможуть підсилити тиск на більш вузьких ділянках фронту. В теорії. На практиці Залужний їм завжди умудряється якусь "козячу морду" зробити. Надіємося, що так буде і далі.

Зараз ЗСУ завдали дуже потужного удару. Можливо, окупанти вже не зможуть оговтатися від нього. Можливо. В мене обережний оптимізм з цього приводу, бо там проблеми не тільки з ресурсами та складною технікою, а навіть зі стволами. Бо є інформація, що масово у війська рф почали заходити гаубиці Д1, та йде пошук фахівців з МЛ-20. А це вже зовсім інші відстані, які росіяни зможуть закривати артою.

Але те, що вони перегрупуються і будуть лізти далі, сумнівів нема. Вони ще не відмовились від планів на Донбас та північні окуповані території. Тому вони будуть і надалі робити спроби протискати нашу оборону.

Карма для Бєлгорода

З виходом на кордон війна для Харкова не скінчилася. Бо ми вже виходили на кордон. Багато розумників закидає, що 127 бригада ТРО виходила тоді на кордон заради піару перед приїздом Зеленського. Є у нас категорія гімн*їдів, яка в усьому вбачає те, що робила б сама. Але тоді була можливість і було бажання бійців вийти на кордон. Узгоджене з командуванням. Це був ще й символізм. Це як друге дихання. То був шанс, і вони ним скористалися.

Потім почали артою виносити постачання та ближні тили, і в деяких місцях бригада трохи відкотилася заради збереження особового складу. А потім знову лізли до кордону, щоб не давати заходити ствольній артилерії ворога. Отак воно і працювало весь цей час. Не давали ворогу скупчитись та завести арту для ураження міста.

Аткуальне Зима близько, або Як відповідати на обіцянки путіна "заморозити" Україну

Чорна зима

А за останню добу жителі Харкова та області в повній мірі побачили, яка зима нас чекає. Можливо. Без світла, без води, без опалення. Можливо, але це не точно. Точно те, що ворог буде нищити критичну цивільну інфраструктуру. Але в цьому є свій позитив. Бо рф веде себе на 100% як терорист.

Західному обивателю важко пояснити трагедію в Україні з військової точки зору. Бо вони дофіга пацифісти і не бачили того жаху з середини минулого сторіччя. А от коли нема світла, води та опалення, то це інколи вони на собі переживали. Тому розуміють, що ті, хто робить це навмисно з мільйонами мирних людей, ну якось трошки не влазять в шкалу їх ліберальних цінностей. Тому треба і далі допомагати Україні. Тому кожен з нас зараз боєць. Кожен б'ється на своєму місці. Навіть якщо просто потерпає без світла та тепла. Бо це теж показник для Європи та Америки.

Бо це теж прагнення за будь яку ціну відстояти нашу Незалежність. А ще ми в цю зиму станемо світовими лідерами із закупівлі генераторів, павербанків та всякого екстрим-мотлоху.

І не забувайте, що ті складнощі, які ми переживаємо в мирних та звільнених містах, то ніщо у порівнянні з тим, що зараз на фронті. Тому допомагаємо збройникам. Зима близько, і вона буде нелегкою. Доброго ранку, Незламні.

Актуальне – в ISW заявили, що звільнення ізюма докорінно змінило хід війни: дивіться відео