Науковці працювали під гелікоптерами: на Харківщині деокупували Дворічанський національний парк
Дворічанський національний природний парк лежить у північно-східній частині Харківської області, у долині річки Оскіл. Його особливість – крейдяні пагорби, що тягнуться через усю територію.
Північна межа парку проходить державним кордоном з Росією. А отже, під час повномасштабного вторгнення російських військ він з перших днів потрапив під окупацію. Упродовж вересня, коли українські військові гнали росіян з Харківщини, вони звільнили і територію парку.
Ми поговорили з Володимиром Клетьонкіним, начальником наукового відділу НПП "Дворічанський", про те, якими були останні 7 місяців для парку та співробітників. Навіть під час окупації науковці продовжували працювати.
Цікаво Українські захисники звільнили Подолів на Харківщині: це біля річки Оскіл
Літопис має писатися
Природа продовжує жити навіть попри обстріли та окупацію. А отже, науковці теж працюють далі: спостерігають, аналізують, фіксують процеси – безупинно пишуть її літопис.
Дворічанський парк одним із перших потрапив під окупацію Росії / Фото Володимира Клетьонкіна
Тому, поки науковий відділ перебував на території парку, співробітники працювали. Володимир каже, що, виїжджаючи на територію парку, уже знали з колегою, у який час ідуть колони, де стоять патрулі й блокпости.
Коли йшли гелікоптери, то ховалися по кущах, як зайці, щоб не викликати підозр і бажання на гашетку нажати, пульнуть з кулемета чи ракету запустить,
– згадує Володимир.
Знаючи, що росіяни можуть переслідувати людей з неба гелікоптерами, науковці намагалися не потрапляти їм на очі. Працювали в полі, проводили фенологічні спостереження – аналіз явищ природи, пов'язаних із сезонними змінами кліматичних умов.
"Ми ж на роботі, отримували зарплатню, то проводили збір польового матеріалу з ентомології (наука, що вивчає комах – 24 канал). Мій колега ще й ботаніку добре знає, то він і ботанічні дослідження проводив. Літопис має бути, хоч і в усіченому вигляді", – зазначив начальником наукового відділу.
Парк межує з російським кордоном / Скриншот "Вікіпедії"
Зауважте З кінця вересня ЗСУ взяли під контроль 2 400 кілометрів квадратних Слобожанщини, – Генштаб
Як співробітники парку переживали окупацію
Нині на території парку наукових співробітників немає: подекуди тривають бойові дії, землі заміновані. Під час окупації деякі працівники залишалися на місці; науковий відділ, який очолює Володимир, разом із керівництвом, фінансово-господарським відділом, інспекторами евакуювалися в середині вересня, коли почалися обстріли.
Виїхати науковцям допомогли волонтери. Нині один співробітник парку перебуває в селищі Дворічна, ще кілька людей можуть бути на окупованій території на лівому березі річки Оскіл.
Під час окупації працівники постановили собі якомога рідше з'являтися в офісі, щоб уникати росіян. Робочі питання вирішували телефоном, доки був зв'язок, потім – їздили одне до одного велосипедами.
Природа у Дворічанському парку продовжує жити навіть попри обстріли та окупацію / Фото Володимира Клетьонкіна
Перші місяці окупантам до парку діла не було. Коли ж вони сформували колаборантську владу, то руки дійшли й до нього: стали вимагати установчі документи. На той момент частина співробітників евакуювалася, тож у парку сказали, що документи люди забрали із собою. Володимир згадує:
"Тоді вони (росіяни – 24 канал) були дуже зайняті освітою, силовими структурами, то сказали, що поки не на часі, зачекає парк. Дякувати богу, до цього не дійшло", – додав співрозмовник.
Читайте також Докази моторошних злочинів: які жахливі знахідки виявили у катівні у Пісках-Радьківських
Територія деокупована, однак небезпечна
Втрати парку нині не рахують: зарано та небезпечно. У перший місяць після окупації росіяни забрали службове авто парку, полювали на дичину, у вересні зруйнували будівлю адміністрації.
На території парку, зокрема в долині річки Оскіл та на крейдяних схилах, науковці не зафіксували пошкоджень. Однак їм не вдалося обійти всю територію парку:
- по-перше, росіяни заборонили відвідувати ліси;
- по-друге, територія вище за Кам'янкою була вкрай небезпечною через скупчення окупантів – адже до російського кордону звідти лише 10 кілометрів.
До початку бойових дій науковий відділ працював на свій страх і ризик. Ходили, де безпечно, і тропами, які натоптали безстрашні рибалки,
– зауважив науковець.
Територія Дворічанського парку після деокупації все ще залишається небезпечною / Фото Володимира Клетьонкіна
Сильно постраждали від авіанальотів та артударів ближні до парку населені пункти – Кам'янка, Дворічна. Яка там нині ситуація, відомо з поодиноких звісток: зв'язок наразі нестабільний.
Люди масово евакуювалися через постійні обстріли; поза населеними пунктами небезпека ще більша, а отже, стан справ у парку уявити складно. Ба більше: про обстеження території найближчим часом теж поки не йдеться.
На щастя, Володимиру з більшістю колег вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію. Маємо сподівання, що шкоду, заподіяну парку, можна буде швидко виправити. Віримо в ЗСУ та чекаємо добрих звісток з фронту!
Автор: Анастасія Сєрікова
Варто подивитися – ЗСУ витісняють окупантів на Сході: відео