Мініатюра "пушкініст під Херсоном", або Чим закінчується бажання окупантів заробити на війні

Короткий життєпис "пушкініста"

Роботи в рідному мухоср*нську немає. Армія – соціальний ліфт для такого молодого непотребу, як він. Годують, одягають, копійочка на карту падає.

Актуальне Знищення складів окупантів на Херсонщині – лише прелюдія: що буде далі

Не те, щоб він сильно хотів воювати в Україні. Всі пішли, і він пішов. Не піти – перед пацанами западло. Зараз він лежить і труситься під бахами НАТОвських калібрів. Пушкініст не хоче помирати. Молиться Богові, проклинає путіна і його війну. Хоче все кинути – і до мамки, до своїх пацанів.

Багато людей хочуть змінити щось у минулому. Молодий пушкініст хотів би не підписувати той контракт, прострелити собі ногу, просто відмовитися від "відрядження" і бути якомога далі від цього смердючого сц**ами окопу. Але вже пізно.

До ворожки не ходи

Зараз закінчить арта, і підуть українські бехи з танчиками, піхота. І він висунеться з окопу і стрілятиме з калаша кудись в темряву. Плакатиме, кричатиме самими легенями через зірване горло і випускатиме ріжок за ріжком в пустоту.

Цікаве Ленд-ліз запрацював, але є нюанс

Він не хоче вмирати. Він надто молодий. Страх паралізує його розум. Укри видяться йому за кожним кущем, тінню під зоряним українським небом. І він стріляє, стріляє, стріляє.

Зранку блакитні очі молодого пушкініста будуть дивитися в небо, не моргаючи. Стомлений боєць ЗСУ перевірятиме його кишені й зніматиме з холодного тіла БК. Не лізьте сюди, с*ки! Здохнете!

До теми – ЗСУ знищили ворожу переправу через Дніпро у Херсоні: дивіться відео