У частково визнаному Косові 7 червня відбулися дострокові парламентські вибори – вже треті менш ніж за півтора року на тлі тривалої політичної кризи. Про це пише Reuters.

Дивіться також Сербія готується війни: на країну нібито має напасти Хорватія, Косово та Албанія

Що відомо про вибори в Косові?

За майже повними підрахунком, партія чинного прем'єр-міністра Альбіна Курті Vetëvendosje набрала близько 43% голосів і знову стала лідером перегонів. Водночас цього недостатньо для самостійного формування уряду. Основні результати виглядають так:

  • Vetëvendosje (Альбін Курті) – близько 43%;
  • Демократична партія Косова (PDK) – 21%;
  • Демократична ліга Косова (LDK) – 17%;

Попередні дані свідчать, що явка виборців залишалася низькою. На території країни було відкрито понад 2 500 дільниць, а право голосу мали понад два мільйони громадян.

Google Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

Нагадаємо, у 2025 році на парламентських виборах у Косові перемогу здобула партія чинного прем'єр-міністра Альбіна Курті – Vetëvendosje. Водночас, попри перше місце, політичній силі не вдалося сформувати стабільну більшість у парламенті, що ускладнило процес формування уряду. Після повторних політичних процесів ситуація в країні загострилася. Опозиційні сили почали бойкотувати голосування щодо обрання президента. У квітні цього року глава держави так і не був обраний, через що парламент було розпущено, а в країні оголосили нові дострокові вибори.

Зазначимо, Косово – частково визнана держава з переважно албанським населенням. Раніше регіон мав статус автономії у складі Сербії, однак у 1991 році розпочався рух за незалежність, що призвело до загострення конфлікту з тодішньою Югославією. У 1998 – 1999 роках він переріс у збройне протистояння, після якого відбулася військова операція НАТО та виведення сербських військ, а територія перейшла під управління ООН.

У 2008 році Косово в односторонньому порядку проголосило незалежність, яку Сербія не визнає. Наразі його визнали близько 100 країн світу, тоді як частина держав, зокрема Україна та п'ять країн ЄС (Кіпр, Греція, Румунія, Словаччина та Іспанія), цього не зробили.