Чи можна не платити кредит, якщо виникли фінансові труднощі?

Нині знову актуальними стали питання форс-мажору, законодавчих гарантій та можливості не платити кредит, якщо немає фінансової можливості. Однак Цивільний кодекс України регулює кредитні зобов'язання, які повинні виконуватися належним чином. Відмови від них у законі не передбачено. Про це пише "Судово-юридична газета".

Дивіться також Світло й тепло в борг: чим українцям загрожує рекордна заборгованість у комунальній сфері

Так втрата роботи чи погане грошове становище не звільняють боржника від сплати кредиту. Борг все одно існує, навіть якщо людина його не сплачує. Тобто не можна відмовитися від кредитних зобов'язань.

Проте боржники нерідко звертаються до суду, щоб якимось чином зменшити розмір чи зовсім закрити кредит. Одним з найчастіших аргументів є форс-мажор.

Google Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

У Цивільному кодексі є відповідна норма – Стаття 617. Згідно з нею, людина може не платити за кредит, якщо вона доведе наявність непереборної сили. Верховний Суд у таких справах визначає, що за умови форс-мажору можливо уникнути відповідальності за несплату кредиту, але не повністю закрити його.

Практика показує, що форс-мажор та як наслідок – відсутність у боржника необхідних коштів – не може визначатися як обставина непереборної сили. Ба більше, навіть факт запровадження воєнного стану та наявність загального листа, що визначає війну як форс-мажор не говорить про те, що українці можуть автоматично не виконувати будь-які договори.

Тобто стороні, яка заявляє про неможливість сплати кредиту через форс-мажор потрібно вказати, як він впливає на виконання нею встановлених зобов'язань.

Тому більшість закритих справ щодо несплати кредиту говорять про те, що втрата роботи, зменшення доходів або інші фінансові проблеми не звільняють від обов'язку повернути кредит навіть під час війни.

Як держава допомагає позичальникам?

Але в такому випадку на допомогу людині приходять соціальні гарантії від держави. Закон говорить, що під час воєнного стану та протягом 30 днів після його скасування позичальник не несе відповідальності за прострочення кредиту. Тому за таких умов банки та мікрофінансові установи не можуть стягувати штрафи, пеню та інші санкції. Якщо штрафні платежі були раніше, то з 24 лютого 2022 вони повинні бути списані.

Важливо! Форс-мажор стає важливим аргументом, якщо активи людини чи підприємство було знищено через бойові дії чи залишилися на тимчасово окупованій території. Але посилання на економічну кризу чи інші глобальні фінансові проблеми не може дозволяти людині безпідставно списувати борги.

Але звертатися до суду українці можуть. Аби обґрунтувати той факт, що війна вплинула на платоспроможність можна подавати накази про звільнення, документи про втрату роботи чи доходів, підтвердження евакуації, акти про пошкодження або знищення майна, а також докази втрати доступу до активів.

Що варто знати про необхідність сплати кредиту?

Якщо позичальник розуміє, що найближчим часом не зможе вносити платежі, банки радять не чекати прострочення, а одразу звертатися до кредитора. За наявності підтверджених причин фінансових труднощів банк може запропонувати реструктуризацію боргу, кредитні канікули, пролонгацію договору або навіть рефінансування кредиту. У разі тривалої несплати кредиту можливі застосування санкцій.

Якщо в межах виконавчого провадження на рахунки накладено арешт, то боржник має право звернутися до виконавця із заявою про визначення рахунку для видаткових операцій. Після погодження банком людина може щомісяця користуватися сумою в межах встановленого законом ліміту.

Експерти зазначають, що боргова проблема часто виникає не лише через низькі доходи, а й через відсутність фінансового планування та використання кредитів для імпульсивних покупок. Для захисту від таких дій банки встановлюють обмеження на штрафи та пеню. Хоча відсотки за кредитом при цьому продовжують діяти відповідно до умов договору.